Декоративно-ужитковий посуд в асортименті продукції склоцеху львівської експериментальної кераміко-скульптурної фабрики: до питання формотворення

Анотація

Мета дослідження – виявити формотворчі, художньо-конструктивні та технологічні особливості малотиражної продукції українських підприємств-скловиробників кінця ХХ ст. на основі окремої категорії виробів – декоративно-ужиткового посуду. Методологія дослідження: використано методи діахронного та синхронного опису мистецьких явищ, метод формального аналізу та синтезу, структурно-функціональний і стилістично типологічний, а також метод інтерв’ю. Наукова новизна. Стаття становить частину наукового дослідження, яке вперше в українському мистецтвознавстві розглядає проблеми дизайну малотиражної гутної продукції вітчизняних скловиробників, зокрема в контексті роботи одного з найбільш розвинених підприємств країни – Львівської експериментальної кераміко-скульптурної фабрики. Висновки. Склоцех ЛЕКСФ, який функціонував упродовж 1962–2005 рр. став осередком продовження та розвитку традицій класичної української гути і базою для роботи художників-склярів з цілого Радянського Союзу. Власне тут у 1989 р. розпочали роботу міжнародні симпозіуми гутного скла у Львові, які увійшли в історію світового студійного руху і мали істотний вплив на розвиток склярства в Україні. На основі аналізу декількох різновидів склопосуду, який тиражувався у період найбільшого розквіту склоцеху ЛЕКСФ упродовж 1970–1980-х рр., визначено основні типологічні групи, висвітлено їх формотворчі особливості, колористичні характеристики та технологічні аспекти формування та декорування. Розглянуто також діяльності дизайнерів тиражної продукції: майстрів-гутників і професійних художників склярів, які на рівних умовах були авторами промислових зразків. Важливим для дослідження є також питання співпраці на лінії майстер – художник у контексті обміну досвідом, інтерпретації авторських ідей, співавторства.