Деміург: ідеї, технології, перспективи дизайну

Проблеми сталості екосистеми індустрії моди: техногенно-гуманістичний підхід

2025-05-21T22:49:51+03:00

Стаття присвячена аналізу особливостей еволюції індустрії моди з урахуванням впливу Цілей Сталого Розвитку. Мета дослідження полягає у формуванні техногенно-гуманістичного підходу та аналізі з його позицій проблем трансформації індустрії моди у сталу екосистему. Методи дослідження. Індустрія моди розглядається як вертикальна гілка ієрархії індустріальних екосистем від глобального рівня до локаль- них підприємницьких екосистем. Сталий розвиток екосистем кожного рівня визначається внутрішніми процесами та вимога- ми з боку Програми ООН досягнення Цілей Сталого Розвитку. Для визначення проблем сталості екосистеми індустрії моди використаний модифікований екосистемний підхід. Стан розвитку та функціонування екосистеми індустрії моди визначається балансом шести аспектів сталості художньо-естетич- ної, економічної, екологічної, технологічної, соціальної та керуюче-адміністративної природи. Описання особливостей індустрії моди як об’єкта досліджень здійснено за результатами історіографічного аналізу її еволюції впродовж етапів індустріалізації. Розвиток та протиборство альтернативних концепцій індустрії моди проаналізовано із застосуванням компаративного аналізу. Наукова новизна дослідження полягає у формуванні на базі модифікації екосистемного підходу техногенно-гуманістичного підходу та аналізі перспектив його використання для визначення та аналізу проблем трансформації індустрії моди. Висновки. Результати дослідження засвідчують амбівалентність індустрії моди як носія гомеостатичного потенціалу і водночас як джерела антигомеостатичного впливу на соціум та екологію. Продемонстрований потенціал техногенно-гуманістичного підходу для компаративного аналізу альтернативних концепцій індустрії моди. Показано, що перспективи траєкторії трансформації індустрії моди в екологічно-дружню екосистему полягають у побудові конвергентних моделей екосистеми на основі відповідальної моди.

Використання мотивів творів Марії Примаченко в дизайні одягу

2025-05-21T23:00:01+03:00

Метою статті є опис та систематизація проєктів дизайну одягу за мотивами творчості української художниці, представниці наївного мистецтва Марії Примаченко. Методи дослідження. У статті використані методи мистецтвознавчого та структурно-функціонального аналізу. Наукова новизна. У статті упорядковано й систематизовано прийоми звернення до мотивів творчості Марії Примаченко в дизайні одягу початку ХХІ століття. Виявлено різноманітні підходи дизайнерів у створенні сучасних інспірацій – від прямого використання окремих персонажів, сюжетів картин, окремих деталей або їх вільного поєднання й авторської переробки до використання характерного забарвлення або розміщення окремих колірних плям, використання написів художниці й навіть зразків її почерку. Висновки. У результаті дослідження доходимо висновку, що інспірації з творів Марії Примаченко є актуальним трендом у сучасному дизайні одягу. Найчастіше образи її творчості можна впізнати в доповненнях та аксесуарах, які набувають нового контексту через смислові асоціації дизайнера. Щодо використання різних прийомів такого поєднання треба відмітити, що на введення мотивів у форму та крій одягу наважилися лише окремі дизайнери. Ці моделі носили здебільшого подіумний (виставковий) характер. Іноді окремі речі складного крою (головні убори, рукавички) використовувалися як доповнення до подіумних образів задля підсилення асоціативної складової. Натомість у сфері готового одягу найбільшого розповсюдження набули прийоми прикрашання речей простого крою: футболок, світшотів, шоперів. Образи Марії Примаченко наносяться на ці вироби шляхом принтування, рідше виконуються у вигляді аплікацій чи вишивки. Такі речі доступні для сприйняття різної аудиторії, легко тиражуються і на них зберігається попит. Незважаючи на простоту або складність творчих прийомів, що використовуються дизайнерами при створенні одягу різних класів, використання мотивів творчості Марії Примаченко породжує зв’язок з національною спадщиною, допомагає єднанню українців. У такий спосіб дизайн відповідає потребам часу і виконує як декоративну, так й ідеологічну функцію.

Заняття спортом як складова формування новітнього жіночого образу в 1890-х роках

2025-05-22T10:44:06+03:00

Метою статті є вивчення процесу формування жіночого модного образу 1890- х рр. у контексті суспільно-культурних змін, зокрема, пов’язаних із поширенням занять спортом. Методи дослідження. Методологічне підґрунтя дослідження обумовлене його міждисциплінарністю; базується на засадах системності та комплексного історико-культурного підходу, із застосуванням зіставлення, порівняння й узагальнення, системно-структурного, історико-хронологічного, елементів порівняльного мистецтвознавчого аналізу. Комплексний підхід уможливив цілісне розкриття проблематики жіночого модного образу кінця ХІХ ст. у зв’язках із стилем життя та візуальними стратегіями того часу. Наукова новизна. Вперше здійснено комплексний аналіз формування й популяризації жіночого модного образу 1890-х рр. крізь призму спортивної активності, що розглядається як вагомий соціокультурний чинник у контексті доби. Розглянуто критерії суспільно-комунікативної ролі певних видів спорту як свідчення приналежності до певної елітарної групи населення та встановлено значимість занять спортом у контексті активного руху жіночої емансипації означеного десятиліття. Введено до наукового обігу нові джерела, зокрема рекламну плакатну продукцію, ілюстровану періодику та дизайнерські рішення спортивного жіночого костюма, інтерпретовані як індикатори культурної трансформації. Увагу зосереджено на характеристиці параметрів, провідних напрямків та формально-змістових відмінностей презентації занять спортом, зокрема гольфом, тенісом, велосипедною їздою, як поважного компоненту самоутвердження особистості жінки в тодішній візуальній рекламі в залежності від потреб замовників, стильових критеріїв доби й авторського бачення. Охарактеризовано популярні сюжетно-інформативні рішення в плакатах провідних митців та журналах мод. Висновки. Встановлено, що в загальному культурно-історичному контексті доби заняття спортом виступили важливою складовою формування актуального жіночого модного образу як самодостатнього художнього явища тих років, знаменуючи подальший розвиток цього виразного напрямку в сфері окреслених візуальних практик у наступні десятиліття.

Постмодерні тенденції в графічному мистецтві Закарпаття 1980–1990-х рр.

2025-05-22T11:07:23+03:00

Мета цієї статті полягає в дослідженні постмодерних рис у графічному мистецтві Закарпаття 1980–1990-х рр., визначенні впливів зовнішніх і внутрішніх чинників на формування нових художніх стратегій та проведення аналізу діяльності арт-групи «Поптранс» у контексті загальноукраїнського мистецького процесу. Методи дослідження. У дослідженні застосовано історико-культурний аналіз, компаративний метод, структурно-стилістичний аналіз графічних творів, контекстуальний метод для виявлення взаємозв’язків між закарпатською графікою та загальносвітовими художніми процесами. Наукова новизна. Авторами вперше здійснено комплексне дослідження постмодерністських проявів у закарпатській графіці 1980–1990-х рр., проаналізовано вплив зовнішніх факторів на оновлення стилістики, охарактеризовано внесок арт-групи «Поптранс» у трансформацію візуальної культури регіону, зокрема через використання методів фотоколажу, трафарету, поліграфічного дизайну та текстових елементів. Висновки. У 1980–1990-х рр. модернізація закарпатської графіки відбувалася під впливом соціокультурних змін, відкриття кордонів і переосмислення радянської мистецької спадщини. Діяльність арт-групи «Поптранс» стала важливим етапом у розвитку графічного мистецтва Закарпаття, запропонувавши нові технічні та концептуальні підходи. Вплив американського поп-арту, радянського концептуалізму та постмодернізму сприяв використанню експериментальних форм, таких як кіно-естетика «нуар», кітч, цитування та стилізація. Самвидав став важливою формою творчого висловлення, а поєднання тексту і графіки заклало основу нових форм художнього самовираження.

Альтернативне життя і творче кредо Івана Завадовського

2025-05-22T11:19:21+03:00

Мета дослідження. Творчість львівського художника Івана Завадовського (1937–1983) ще й по сьогодні є «terra incognita» в історії українського мистецького нонконформізму. Причиною стала глибоко прихована від оточуючих творча діяльність, куди увійшли нотатки митця з теорії мистецтва і ціла галерея живопису й графіки. Дослідження передусім мало на меті опрацювання і систематизацію творчої спадщини художника. Наступним кроком планувалося покрокове введення в науковий обіг окремих ділянок теоретичного і художнього доробку майстра. Методи дослідження. Початковий етап дослідження полягав у вивченні й систематизації розрізнених рукописних матеріалів художника. Провадився опис і впорядкування рукописних матеріалів за змістом, застосовувався порівняльний аналіз з аналогічними процесами в світовому мистецтві. Висловлювання автора щодо цілей і завдань мистецтва, його розуміння окремих напрямів, стилів і жанрів розбиралися з точки зору мистецтвознавчого аналізу. Наукова новизна. В цій публікації вперше оприлюднено окремі факти біографії І. Завадовського, його філософські і культурно-мистецькі погляди на основі дослідження рукописного архіву художника. Висновки. Специфікою цього дослідження є відсутність публікацій про І. Завадовського, якщо не брати до уваги короткі біографічні відомості на окремих інформаційних ресурсах. Реконструкція художнього кредо майстра на матеріалах його рукописів і художніх творів стали одним з головних результатів цієї публікації. Зокрема, окреслено умови, за яких формувалася творча особистість І. Завадовського. Показано самобутній характер нонконформістської позиції художника. Проаналізовано його висловлювання щодо природи мистецтва, його суті й завдань, місця художника в мистецькому процесі. Необхідно зауважити, що І. Завадовський належав до митців, для котрих теоретизування було невід’ємною складовою їхньої творчості. Такий художник не міг вдовольнитися лише інтуїтивним пошуком свого шляху в мистецтві. Тому й у статті зроблено акцент на огляді його програмних формулювань, з їхнім обґрунтуванням і структурою.

Подолання розриву між дизайн-концептом і будівництвом за допомогою систем штучного інтелекту

2025-05-21T21:14:49+03:00

Метою статті є визначення теоретичних та практичних аспектів подолання розриву між дизайн-концептом і будівництвом шляхом інтеграції систем штучного інтелекту. Методи дослідження ґрунтуються на по- єднанні кількох наукових підходів, що дозволяють ефективно оцінити можливості інтеграції систем штучного інтелекту в процес проєктування та будівництва. Доведено важливість формування комплексного підходу до проєктування, що передбачає попередній аналіз взаємозв’язку між дизайном, архітектурними, інженерними, економічними та екологічними складовими. Обґрунтовано роль штучного інтелекту як інтелектуального навігатора, здатного оцінювати конструктивну здійсненність, прогнозувати фінансові витрати та забезпечувати відповідність нормативним вимогам на всіх етапах проєкту. Встановлено, що фрагментарність координації між учасниками архітектурно-будівельного процесу та неузгодженість дій спричиняють істотні затримки, перевитрати ресурсів і зниження якості кінцевого результату. Охарактеризовано принципи комплексної інтеграції та динамічного планування, які стають основою для ефективної взаємодії між фахівцями різних напрямів. Доведено доцільність прозорого бюджетування, спрямованого на оптимальне використання коштів і уникнення дублювання робіт. Окрему увагу приділено методам аналізу ризиків і моделювання альтернативних сценаріїв, що дає змогу швидко реагувати на зовнішні виклики та забезпечувати гнучкість архітектурно-будівельного процесу. Встановлено, що автоматизований контроль виконання підвищує точність дотримання строків і якісних показників, зводячи до мінімуму розрив між початковою дизайн-концепцією та фактичним будівництвом. Обґрунтовано, що використання штучного інтелекту сприяє не лише оперативній координації команд, а й кращому обміну інформацією з інвесторами та органами регулювання, що підвищує прозорість і довіру до будівельної галузі загалом. Наукова новизна статті полягає в комплексному підході до подолання розриву між дизайн-концептом і будівництвом через інтеграцію систем штучного інтелекту, що дозволяє оптимізувати процеси проєктування та реалізації будівельних проєктів. Вперше в роботі запропоновано модель використання штучного інтелекту для забезпечення інтегрованого управління, яке дозволяє синхронізувати концептуальні, технічні та економічні аспекти на всіх етапах будівництва. Висновки. Таким чином, у статті доведено, що впровадження інноваційних рішень в дизайн-проєктуванні на основі систем штучного інтелекту є дієвим інструментом для удосконалення управлінських рішень і сталого розвитку архітектурно-будівельної сфери. Використання нейронних мереж як підґрунтя для ефективної інтеграції дизайн-концепту з реальним процесом спорудження надає можливість зменшити ризики, зменшити витрати та підвищити якість побудованих об’єктів.

Дослідження арт-об’єктів у контексті естетико-культурної інтеграції в сучасний інтер’єрний простір

2025-05-21T21:30:36+03:00

Мета статті – дослідження естетико-культурних аспектів арт-об’єктів у дизайні сучасного інтер’єрного простору з точки зору ідеологічного, етичного та змістового аспектів інтеграції. Методи дослідження передбачають застосування критичного аналізу теоретично-практичного матеріалу, порівняльного аналізу, систематизації та узагальнення. Наукова новизна полягає у визначенні ключових аспектів інтеграції арт-об’єктів в інтер’єрний простір для створення узгодженої системи їх використання у дизайні інтер’єрного простору. Висновки. В результаті дослідження були визначені та сформульовані ключові естетико-культурні аспекти інтеграції арт-об’єктів у сучасні інтер’єри: 1) змістовий аспект у дизайні інтер’єру – може відігравати роль передачі та розкриття ідеї, концепції, культурних кодів із формуванням смислового значення і створення змістовного наповнення простору; 2) етичний аспект інтеграції арт-об’єктів у простір інтер’єру, який відображає моральні цінності, орієнтується на повагу до людської гідності, соціальної відповідальності мистецтва як складової інтер’єрного середовища та усвідомлення впливу творчості на суспільство; 3) ідеологічний аспект інтеграції арт-об’єктів зосереджується на соціально-політичних засадах у мистецтві та висвітлює актуальні суспільні проблеми. Врахування визначених аспектів дозволить дизайнерам і художникам забезпечити більшу художню цілісність і функціональність інтер’єрного простору для різних типів приміщень. За результатами дослідження було доведено, що арт-об’єкти в сучасному інтер’єрному просторі мають багатогранну інструментальну функцію, що відображає ідейно-художній зміст предметно-просторового середовища загалом. Перспективи подальших досліджень передбачають комплексне теоретичне вдосконалення проблем інтеграції арт-об’єктів у інтер’єрний простір у контексті загальної концепції синтезу мистецтв.

Арт-кластери як міські гетеротопії: архітектурна трансформація та соціокультурний вплив

2025-05-21T21:44:04+03:00

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю комплексного аналізу арт-кластерів як міських гетеротопій, що пропонують нові сценарії взаємодії архітектури, культури та суспільства. Особливий інтерес становить їхня трансформація в соціокультурній та урбаністичній парадигмах. В статті проаналізовано процес адаптації промислових будівель для культурних потреб. Мета дослідження – з’ясувати закономірності формування, етапи розвитку, типи та особливості трансформації арт-кластерів в урбаністичному середовищі, а також їхню роль як гетеротопій – просторових утворень, що існують поза домінуючими соціальними нормами та пропонують альтернативні сценарії використання міських територій. Методи дослідження. Застосовано якісний аналіз літератури, кейс-стаді українських та міжнародних арт-кластерів, а також оцінено їхню роль у формуванні нових міських практик через аналіз просторових характеристик, проєктів ревіталізації промислових будівель та їхньої інтеграції в культурний ландшафт міст. Також здійснено типологізацію й порівняння арт-кластерів на основі особливостей формування й розвитку. Наукова новизна. У статті вперше з’ясовано, що арт-кластери функціонують як гетеротопії ілюзії у розумінні Мішеля Фуко, оскільки вони діють поза межами домінуючих соціальних норм і трансформують міський простір через культурні та мистецькі практики, сприяють адаптивному використанню промислової спадщини, створенню незалежних креативних платформ і розвитку андеграундного мистецтва. Запропоновано авторську типологію арт-кластерів на основі особливостей формування та трансформації. Окреслено етапи соціокультурного розвитку арт-кластерів першого типу – «андеграундних трансформацій». Українські приклади, такі як «Фабрика Повидла» у Львові та «Арт-завод Платформа» в Києві, ілюструють потенціал цих просторів у переосмисленні міського середовища. Практична значущість дослідження полягає у визначенні механізмів ефективного використання промислової спадщини для розвитку креативних індустрій та формування нових міських стратегій. Висновки. Арт-кластери – це приклади ревіталізації промислових територій, які виникають унаслідок індустріального сквотингу або за підтримки культурних інституцій, трансформуючи міське середовище на архітектурному й соціокультурному рівнях. У дослідженні представлено авторське бачення арт-кластерів як гетеротопій, що створюють альтернативні сценарії просторового розвитку та функціонують як «гетеротопії ілюзії», здатні формувати нову реальність у межах урбаністичної тканини. Запропоновано типологію арт-кластерів за принципом формування: «андеграундні трансформації» та «керовані креативні зони», що виникають або як результат індустріального сквотингу (1 тип), або – підтримки з боку культурних інститутів (2 тип). Автором акцентовано увагу на такі процеси, як занедбаність, індустріальний сквотинг, культурна колонізація, естетизація та джентрифікація, культурна капіталізація, соціальна маргіналізація сквотерів, які є частиною складної динаміки соціокультурного розвитку арт-кластерів. Ці динаміки впливають на зміну соціокультурного статусу території й створюють нові моделі співіснування мистецтва, бізнесу та громади. Архітектурна адаптація арт-кластерів зберігає індустріальну спадщину, водночас наповнюючи її новими функціями та сенсами. Такі простори виступають не лише платформами для творчості, а й об’єктами мистецтва та агентами культурних трансформацій, формуючи сучасну міську ідентичність. Трансформація цих просторів від занедбаних індустріальних територій до важливих культурних центрів є важливою складовою архітектурної та соціокультурної трансформації сучасних міст.

Структурна модель графічного дизайну як соціокультурного явища

2025-05-21T14:36:43+03:00

Мета статті – на основі аналітики професійних асоціацій графічного дизайну в європейських країнах виявити складові системного функціонування графічного дизайну в соціумі та сформувати його структурну модель задля цілісного розвитку його потужності і впливовості в українському суспільстві. Методи дослідження. Застосовано системно-структурний аналіз, на основі якого виявлено внутрішні зв’язки і взаємо-дію елементів системи. Наукова новизна. В статті вперше проаналізовано системність функціонування графічного дизайну на прикладі діяльності професійних асоціацій у Фінляндії, Австрії, Норвегії, Нідерландах та Італії, виявлено зв’язки структурних складових дизайну як складного соціокультурного явища та сформовано модель, що побудована на взаємодіях між усіма складовими. Висновки. Явище графічного дизайну масштабується такими процесами, як: 1) розгорнутою мережею закладів та заходів формальної та альтернативної дизайн-освіти, до якої залучені дизайнери з досвідом, науковці, викладачі, видавці, представники громадських об’єднань, законодавчих структур, професій-них об’єднань та ЗМІ, які на міжнародному рівні розробляють концептуальні вектори навчальних процесів; 2) міжнародними та національними подіями для демонстрації найкращих досягнень у графічному дизайні за останній рік або кілька років (фестивалі, конкурси, конференції, форуми), виявлення трендів у проєктуванні, налагодження нових взаємодій; 3) веденням масової комунікації про графічний дизайн спеціалізованими паперовими чи електронними журналами, подкастами, каналами соціальних мереж і платформ 4) проведенням постійних та разових тематичних експозицій у музеях дизайну з метою аналітичного виявлення закономірностей розвитку графічного дизайну у часових та просторових зв’язках. Усі заходи з масштабування явища графічного дизайну мають на меті залучення та синергію всіх причетних, вони відкриті для відвідування та поширення матеріалів з результатами.

Специфіка експонування патріотичного плаката за межами України

2025-05-21T15:02:45+03:00

У статті аналізується реакція глядацької аудиторії за кордоном на експонований український воєнний плакат у стінах відомих університетів. Метою дослідження є виявлення проблемних зон виставкової діяльності за межами України періоду повномасштабного воєнного вторгнення Росії в Україну. Методи дослідження. Порівняльний і мистецтвознавчий аналіз. Наукова новизна. У статті з’ясовуються причини конфліктів, що виникають під час проведення за кордоном українських плакатних виставок, які художньо висвітлюють спротив України російському збройному вторгненню і злочини проти людяності, вчинені агресором. Аналіз меседжів у пресі та соцмережах від так званих «активних глядачів» викриває повторення ними наративів російської пропаганди і в такий спосіб – цілеспрямований вплив Росії на громадську думку громадян Європейського Союзу. Висновки. Виставкова діяльність вітчизняних митців за будь-яких результатів є безперечно потрібною і корисною, оскільки навіть негативне ставлення до українського культурного продукту виявляє російські впливи у локальних спільнотах і створює прецеденти для розголосу і обговорення ситуації навколо воєнної агресії в бік незалежної європейської держави, якою є Україна. Мистецтво плаката дозволяє ефективно візуалізувати проблеми війни і воєнні злочини Росії в Україні і доносити повідомлення до світової спільноти. В такий спосіб графічний дизайн виконує вкрай корисну викривальну функцію, фактично, стає контрпропагандою російських наративів. Отже, виставкова діяльність із суспільною дискусією довкола неї значно підвищує присутність України у європейському медіа-просторі. Втім, важливо наголосити й на іншій проблемі. Оскільки у різних країнах Західної Європи серед глядачів помітне неоднозначне ставлення до війни Росії в Україні, то часто від рішення куратора і організаторів залежить, загострювати ситуацію і прибирати спірні твори з експозиції чи відстоювати свою позицію. Тому можливість митців бути на місці і творчо відреагувати на вандалізм і фальшиві звинувачення була б найкращим рішенням у такій ситуації, але, на жаль, саме така можливість під час війни в українців обмежена.

Графічний та нульовий підходи у гібридних інтерфейсах мобільних додатків

2025-05-21T15:17:27+03:00

Мета дослідження – визначити, на-скільки інтерфейси мобільних додатків, що використовують великі мовні моделі, на-близилися до нульового інтерфейсу. Дослідження спрямоване на аналіз того, наскільки сучасні мовні моделі сприяють переходу до нульового інтерфейсу та чи можуть вони забезпечити повноцінний користувацький досвід без взаємодії з графічними елементами. Окрему увагу приділено питанням практичної реалізації нульового інтерфейсу в мобільних додатках, характеру збереження графічних елементів та їх функціональної ролі у взаємодії користувачів із системою та штучним інтелектом. Також досліджено перспективи подальшого розвитку нульового інтерфейсу та його помітний вплив на ринок дизайну UX/UI, включаючи можливості викликів та загрози. Методи дослідження включають аналіз наукових та професійних досліджень, присвячених нульовому інтерфейсу та штучному інтелекту. Виявлені принципи нульового інтерфейсу були застосовані під час дослідження трьох мобільних додатків помічників: OpenAI ChatGPT, Microsoft Copilot та Google Gemini. Наукова новизна полягає в комплексно-му аналізі впливу великих мовних моделей на розвиток нульового інтерфейсу шляхом практичного дослідження мобільних додатків, які містять помічників на базі штучного інтелекту, що дозволяє оцінити ступінь інтеграції голосової взаємодії та залежність від традиційних графічних елементів. Вперше здійснено порівняльний аналіз рівня інтеграції нульового інтерфейсу в різних системах, що дозволяє визначити тенденції його розвитку та перспективи застосування його подальшого впровадження. Висновки. Тестування мобільних додатків показало, що всі вони містять елементи нульового інтерфейсу, проте графічний інтерфейс залишається ключовим засобом взаємодії. Мобільні додатки підтримують природний користувацький досвід голосових команд за допомогою штучного інтелекту, але для активації та деактивації голосового режиму необхідно використовувати графічний інтерфейс. Нульовий інтерфейс присутній як додаткова функція, що дублює користувацьку взаємодію на основі традиційних кнопок та полів вводу. Висновки дослідження свідчать, що наразі немає істотної загрози зникнення графічного інтерфейсу та ринку праці її фахівців (UI дизайнерів). Однак для UX дизайнерів зʼявляється новий виклик і можливість застосувати свої вміння, знаходячи ті місця графічного інтерфейсу, які можна спростити шляхом додавання функції нульового інтерфейсу.

Визначники стилістичних характеристик у відеоіграх

2025-05-21T15:42:06+03:00

Мета публікації полягає у встановленні сукупності визначників, що впливають на створення художньої стилістики майбутніх відеоігор, дослідженні ступеня впливовості кожного з них та обумовлених ними художньо-образних властивостей і характерних стилістичних ознак персонажів та локацій у відеоіграх. Методи дослідження. Застосовано емпіричний, індуктивний та аналітичний методи, що передбачають дослідження впливу сучасних графічних стилістичних течій на сучасні відеоігри. Наукова новизна. Встановлено, що основними визначниками сучасних графічних стилістичних течій у відеоіграх є технічні характеристики, графічні налаштування та просторова структура комп’ютерної гри, що, в свою чергу, впливають на наративну концепцію, рівень деталізації зображень, техніку малювання та колористичне вирішення. В контексті отриманих результатів розглянуто різні типи ігрових рушіїв, графічних налаштувань та варіативні можливості організації просторової структури та проєкцій у відеоіграх. Висновки. Відеоігри, як форма мистецтва, зазнають постійних трансформацій, зумовлених синтезом змін у технологіях та еволюцією естетичних цінностей і стилістичних уподобань як гравців, так і розробників відеоігор. Отже, деталізоване висвітлення всієї сукупності визначників і усвідомлення їхньої впливовості на стилістичні характеристики персонажів та локацій сприяє утворенню стилістичного розмаїття відеоігор і уможливлює його подальший варіативний розвиток. Встановлено, що на стилістичні характеристики персонажів та локацій найбільш по-тужно впливають сучасні графічні технології та властивості ігрових рушіїв. Інтегруючись з наративною концепцією, техніками візуалізації та колірною палітрою гри, ці визначники забезпечують унікальний набір кольорів, форм, текстур, візуальних та анімаційних ефектів, що в сукупності забезпечують певну стилістичну течію в комп’ютерних іграх. Такі течії можуть реалізуватись у піксельній, ілюзорно пласкій, низько або високо полігональній графіці, що дозволяють створити унікальну атмосферу кожної гри та очікувані емоційні враження гравців.