Деміург: ідеї, технології, перспективи дизайну http://demiurge.knukim.edu.ua/ <div class="cmp_notification callout">Видання включено до Переліку наукових фахових видань України (категорія «Б») відповідно до наказу МОН України № 735 від 29.06.2021 року за спеціальністю 022 «Дизайн».</div> <p style="text-align: justify;">Науковий журнал висвітлює проблематику теорії, історії, практики та перспектив розвитку дизайну і візуальних практик в Україні й у світі. Видання розраховане на науковців, викладачів, аспірантів, докторантів, які займаються дослідженням проблематики теорії, історії, сучасної практики та перспектив розвитку дизайну і візуальних практик в Україні й у світі.</p> <p><img src="http://demiurge.knukim.edu.ua/public/site/images/slavik/cover-demiurge.jpg" alt="" width="340" height="500" /></p> <p><strong>ISSN</strong> 2617-7951 (print), <br /><strong>ISSN</strong> 2617-880X (online)</p> <p><strong>Свідоцтво про державну реєстрацію:</strong> <br />КВ № 23207-13047 Р від 22.03.2018</p> <p><strong>Рік заснування: </strong>2018</p> <p><strong>Періодичність друку:</strong> піврічна</p> <p><strong>Мова видання:</strong> <br />українська, англійська (змішаними мовами)</p> <p><strong>Засновник:</strong> <br />Київський національний університет культури і мистецтв</p> <p><strong>Головний редактор:</strong> Бондар Ігор Савич</p> <p><strong>Відповідальний секретар:</strong> Удріс-Бородавко Наталя Сергіївна</p> <p><strong>Адреса редакції:</strong> <br />01133, м. Київ, вул. Є. Коновальця, 36, к. 509а</p> <p><strong>тел.:</strong> <a href="tel:+380442864348">+38(044)286-43-48</a>; <a href="tel:+380502657973">+38(050)265-79-73</a></p> <p><strong>E-mail:</strong> <a href="mailto:demiurge@knukim.edu.ua">demiurge@knukim.edu.ua</a>, <a href="mailto:demiurge.knukim@gmail.com">demiurge.knukim@gmail.com</a></p> <p style="text-align: justify;">Науковий журнал відображається в таких базах даних: <a href="https://www.base-search.net/Search/Results?type=all&amp;lookfor=http%3A%2F%2Fdemiurge.knukim.edu.ua" target="_blank" rel="noopener"><strong>BASE</strong></a>, <a href="https://search.crossref.org/?q=2617-880X" target="_blank" rel="noopener"><strong>Crossref</strong></a>, <a href="https://doaj.org/toc/2617-880X" target="_blank" rel="noopener"><strong>DOAJ</strong></a>, <a href="https://kanalregister.hkdir.no/publiseringskanaler/erihplus/periodical/info.action?id=500278" target="_blank" rel="noopener"><strong>ERIH PLUS</strong></a>, <a href="https://europub.co.uk/journals/28101" target="_blank" rel="noopener"><strong>EuroPub</strong></a>, <a href="https://scholar.google.com.ua/citations?user=Ct_GYQoAAAAJ&amp;hl=uk&amp;authuser=2" target="_blank" rel="noopener"><strong>Google Академія</strong></a>, <a href="http://www.journalfactor.org/Journal.php?JOURNAL=JF3391&amp;NAME=Demiurge:_Ideas,_Technologies,_Perspectives_of_Design" target="_blank" rel="noopener"><strong>Journal Factor</strong></a>, <a href="https://www.journaltocs.ac.uk/index.php?action=search&amp;subAction=hits&amp;journalID=45293" target="_blank" rel="noopener"><strong>JournalTOCs</strong></a>, <a href="https://www.lens.org/lens/search/scholar/list?sourceTitle.must=Demiurge:%20Ideas,%20Technologies,%20Perspectives%20of%20Design" target="_blank" rel="noopener"><strong>Lens</strong></a>, <a href="http://miar.ub.edu/issn/2617-7951" target="_blank" rel="noopener"><strong>MIAR</strong></a>, <a href="https://explore.openaire.eu/search/find?keyword=2617-880X" target="_blank" rel="noopener"><strong>OpenAIRE</strong></a>, <a href="https://ouci.dntb.gov.ua/editions/3p0re3jL/" target="_blank" rel="noopener"><strong>Open Ukrainian Citation Index (OUCI)</strong></a>, <a href="https://pbn.nauka.gov.pl/core/#/journal/view/5e7191be46e0fb0001d285c8/current" target="_blank" rel="noopener"><strong>Polska Bibliografia Naukowa (PBN)</strong></a>, <a href="http://journalseeker.researchbib.com/view/issn/26177951" target="_blank" rel="noopener"><strong>ResearchBib</strong></a>, <a href="https://www.researchgate.net/journal/Demiurge-Ideas-Technologies-Perspectives-of-Design-2617-7951" target="_blank" rel="noopener"><strong>ResearchGate</strong></a>, <a href="https://portal.issn.org/resource/ISSN/2617-880X" target="_blank" rel="noopener"><strong>ROAD: довідник наукових ресурсів відкритого доступу</strong></a>, <a href="https://app.scilit.net/sources/95306" target="_blank" rel="noopener"><strong>Scilit</strong></a>, <a href="https://journals.indexcopernicus.com/search/details?id=51443" target="_blank" rel="noopener"><strong>Index Copernicus Journals Master List</strong></a>, <a href="http://ulrichsweb.serialssolutions.com" target="_blank" rel="noopener"><strong>Ulrich's Periodicals Directory</strong></a>, <a href="https://www.worldcat.org/search?q=2617-7951&amp;qt=results_page" target="_blank" rel="noopener"><strong>WORLDCAT</strong></a>, <a href="https://zenodo.org/search?page=1&amp;size=20&amp;q=%22Demiurge:%20Ideas,%20Technologies,%20Perspectives%20of%20Design%22&amp;sort=bestmatch" target="_blank" rel="noopener"><strong>Zenodo</strong></a>, <a href="http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&amp;I21DBN=UJRN&amp;P21DBN=UJRN&amp;S21STN=1&amp;S21REF=10&amp;S21FMT=juu_all&amp;C21COM=S&amp;S21CNR=20&amp;S21P01=0&amp;S21P02=0&amp;S21P03=PREF=&amp;S21COLORTERMS=0&amp;S21STR=ditpd" target="_blank" rel="noopener"><strong>Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського</strong></a>, <a href="http://journals.uran.ua/search/category/247" target="_blank" rel="noopener"><strong>Наукова періодика України (УРАН)</strong></a>.</p> <p style="text-align: justify;">Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії <a href="https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/legalcode" target="_blank" rel="noopener">Creative Commons Attribution 4.0 International License</a>, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.</p> <p style="text-align: justify;">Науковий журнал «Деміург: ідеї, технології, перспективи дизайну» дотримується політики відкритого доступу: <a href="http://www.budapestopenaccessinitiative.org/read" target="_blank" rel="noopener">Budapest Open Access Initiative's definition of Open Access</a>.</p> Kyiv National University of Culture and Arts uk-UA Деміург: ідеї, технології, перспективи дизайну 2617-7951 <p>Автори зберігають авторські права на статтю та одночасно надають журналу право його першої публікації на умовах ліцензії <a href="http://creativecommons.org/licenses/by/4.0/">Creative Commons Attribution License</a>, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану статтю з обов’язковим посиланням на її авторів та першу публікацію.</p><p>Журнал дозволяє авторам зберігати авторські права і права на публікації без обмежень.</p><p>Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання на роботу в електронному репозитарії установи.</p> Пленерна скульптура як елемент ландшафтного дизайну на вінниччині кінця ХХ–початку ХХІ ст. http://demiurge.knukim.edu.ua/article/view/292155 <p><strong>Мета статті </strong><em>– </em>проаналізувати специфіку явища пленерної скульптури в контексті ландшафтного дизайну на Вінниччині кін. ХХ–поч. ХХІ ст. <strong>Методи дослідження. </strong>В роботі використовуються такі методи як історично-порівняльний, емпіричний, фактологічно-описовий, аналіз польових досліджень (натурне обстеження скульптур та інтерв’ю митців). <strong>Наукова новизна </strong>дослідження полягає у систематизуванні нових фактологічних даних про пленерну скульптуру в контексті ландшафтного дизайну. Вперше у вітчизняному мистецтвознавстві розглянуто жанрово-стильові особливості деяких скульптурних робіт, які досі не були оприлюднені. Зафіксовані першоджерельні відомості від митців у вигляді актуальних інтерв’ю. <strong>Висновки. </strong>В результаті дослідження висвітлено процес становлення пленерної скульптури в якості малих архітектурних форм дизайнерського середовища парків. На основі здійсненого художнього аналізу комплексно виявлено вплив пленерної скульптури на ландшафтний дизайн, розкрито різні фактори взаємодії «скульптура-простір». Продемонстровано еволюцію та передумови виникнення явища симпозіумів скульптури у світі, зокрема в Британії, Австрії, Норвегії. У результаті дослідження витоків появи пленерів скульптури в Україні доведено, що мистецький рух «Подільський Оберіг», який виник у с. Буша Вінницької області, позитивно вплинув на культурне формування навколишнього середовища. В процесі дослідження проведено мистецтвознавчий аналіз окремих репрезентативних зразків авторських скульптур, створених у різний часовий період. Це дало змогу окреслити стилістичні напрямки, які дали імпульс для пошуку ідейно-пластичних тенденцій, враховуючи фактори взаємодії «скульптура-простір». Вивчено розробку дизайну ландшафтного середовища бушанського парку, охарактеризовано ряд реалізованих дизайнерських проєктів малих архітектурних форм.</p> Ганна Троценко Авторське право (c) 2023 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2023-10-30 2023-10-30 6 2 311 326 10.31866/2617-7951.6.2.2023.292155 Еволюція вимог до дизайну інтер’єру бібліотек в умовах цифровізації з відзеркаленням громадської думки http://demiurge.knukim.edu.ua/article/view/292157 <p><strong>Мета статті </strong>полягає у визначенні еволюції вимог до дизайну інтер’єру бібліотек під впливом цифровізації з урахуванням ставлення громадськості до ролі і функцій бібліотек у сучасному світі. <strong>Методи дослідження </strong>базуються на системному підході до аналізу впливу на дизайн інтер’єру бібліотек інноваційних сервісів та громадської думки про роль і статус бібліотеки в інформаційному суспільстві. Показано, що на позитивне ставлення до бібліотек впливає якість обслуговування та актуальність пакету інформаційних послуг, які у свою чергу асоціюються з функціональністю планування робочого простору та дизайном інтер’єру бібліотеки. Шляхом опитування виявлено вимоги громадськості до дизайну інтер’єру бібліотек. Проаналізовано тенденції еволюції дизайну інтер’єру бібліотек з урахуванням впливу на вимоги до нього цифровізації інформаційних сервісів. <strong>Наукова новизна. </strong>Продемонстровано зв’язок між актуальністю пакета інформаційних бібліотечних послуг, функціональністю дизайну інтер’єру та позитивним ставленням громадськості до відвідування бібліотек. Еволюція вимог до дизайну інтер’єру бібліотек охарактеризована переліком вимог, що генеруються інноваційними сервісами та уточнюються за результатами соціологічного опитування про ставлення громадськості до функцій сучасних бібліотек. <strong>Висновки. </strong>У результаті дослідження виявлені можливі траєкторії сталого розвитку бібліотек в умовах цифровізації, коли бібліотеки втрачають монополію на доступ до знань. Розглянуті особливості імплементації концепції «добробуту присутності» дизайн-проєктування інтер’єру бібліотек з використанням мультисенсорної взаємодії світлового, теплового, акустичного та нюхового середовищ. Показано, що реалізація цієї концепції на практиці управління функціонуванням сучасної бібліотеки базується на комбінації архітектурно-дизайнерських рішень з розподіленими «хмарними» засобами моніторингу та управління «добробутом середовища присутності».</p> Ірина Гардабхадзе Анна Висоцька Авторське право (c) 2023 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2023-10-30 2023-10-30 6 2 327 339 10.31866/2617-7951.6.2.2023.292157 Дослідження міського середовища у навчальному проєктуванні об’єктів дизайну для громадських просторів http://demiurge.knukim.edu.ua/article/view/292160 <p><strong>Метою дослідження </strong>є пошук шляхів залучення студентів спеціальності «Дизайн середовища» до вирішення засобами дизайну реальних проблем відкритих громадських просторів міст під час навчального процесу. <strong>Методи дослідження. </strong>Застосовано загальнонаукові методи теоретичного дослідження: аналіз і синтез, узагальнення та порівняння, комплексний підхід. <strong>Наукова новизна. </strong>Зважаючи на актуальність створення в міському середовищі якісних публічних місць та значну кількість проблем, пов’язаних із розміщенням елементів дизайну у громадському просторі, обґрунтовано необхідність включити в навчальний процес студентів спеціальності «Дизайн середовища» дослідження реального міського середовища з метою покращення його якості на художньо-дизайнерському рівні. Запропоновано навчальне завдання щодо обґрунтування концепції створення поліфункціонального об’єкта дизайну з вираженими художньо-образними характеристиками y громадському просторі. Розкрито послідовність базових кроків передпроєктного дослідження, призначеного спрямувати студента до аналізу з позицій дизайну стану громадських просторів, у яких студенти можуть відчути себе як проєктантами, так і безпосередніми користувачами. В основі розробленого навчального завдання покладено методику виконання передпроєктних досліджень та формування концептуальних ідей у галузі дизайну середовища, а основним методом навчання обрано метод проєктів (як сукупність дослідницьких проблемних методів творчого спрямування). <strong>Висновки. </strong>Запропоноване передпроєктне дослідження може проводитися в складі курсового, дипломного проєктування, або як окреме завдання у процесі вивчення професійних дисциплін зі спеціальності «Дизайн середовища». Знайомство студентів з реальними проблемами міського середовища та залучення їх до вирішення даних проблем у навчальному процесі застереже від нехтування ними у подальшій професійній діяльності. У результаті виконання завдання студенти навчаться помічати і виокремлювати елементи міського середовища, критично ставитися до об’єктів дизайну в публічному просторі, підходити до їхнього проєктування лише після системного передпроєктного аналізу, розуміти важливість візуальної чистоти простору і цінувати цілісність архітектурної композиції. Обґрунтування студентами прийнятих рішень у вигляді презентації перед колегами сприяє критичному оцінюванню власних ідей та підготовці до активної участі у громадських проєктах з метою підвищення їхньої комфортності, соціальної привабливості і безпечності громадського середовища населених пунктів.</p> Ольга Оконченко Ігор Оконченко Авторське право (c) 2023 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2023-10-30 2023-10-30 6 2 340 352 10.31866/2617-7951.6.2.2023.292160 Українська ідентичність каліграфії Григорія Сковороди в контексті мультиписемності http://demiurge.knukim.edu.ua/article/view/292140 <p><strong>Мета дослідження </strong>полягає у проведенні палеографічного та культурологічного аналізу рукописів Григорія Сковороди. Серед завдань – дослідити найбільш характерні літери та каліграфічні методи, притаманні безпосередньо філософу, та підкреслити особливості почерку XVIII ст. загалом; сформувати палеографічну базу літер, на основі якої можна створювати шрифти та дизайн для сучасних проєктів, які підкреслюють естетику українського бароко. <strong>Методологія дослідження: </strong>застосовано систематизацію наукових джерел, мистецтвознавчий аналіз, синтез та узагальнення отриманих результатів, метод порівняльного аналізу, створення палеографічної бази та систематизація емпіричного матеріалу на її основі. <strong>Наукова новизна. </strong>Вперше у вітчизняній науці рукописи та почерк Григорія Сковороди вивчається з погляду палеографічного та каліграфічного аналізу у контексті мультикультурних впливів європейської та грецької писемної традиції. Знайдено характерні особливості почерку Григорія Сковороди, за якими можна визначити належність тих чи інших текстів філософу. На основі цього дослідження каліграфи та шрифтові дизайнери можуть створювати написи і шрифти у стилі українського філософа. <strong>Висновки. </strong>Індивідуальність почерку філософа відображає не тільки філософський погляд автора, його характер та естетичні уподобання, а й мультикультурний дух епохи наприкінці українського бароко. Дослідження каліграфії Сковороди дало можливість заповнити лакуну маловивченої області палеографії, пов’язаної з письмом та естетикою XVIII ст., і дати поштовх до репрезентації цих результатів у сучасному дизайні та шрифтових проєктах. Проте дослідити візуальні зв’язки почерку та художніх уподобань Сковороди не достатньо, важливо продовжити розпочату лінію стилю та використовувати цю естетику літер в сучасному контексті пошуку української ідентичності.</p> Олексій Чекаль Авторське право (c) 2023 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2023-10-30 2023-10-30 6 2 228 247 10.31866/2617-7951.6.2.2023.292140 Системний підхід та українська ідентичність у дизайн-системі маркетингової комунікації книжкового видання http://demiurge.knukim.edu.ua/article/view/292143 <p><strong>Мета статті </strong>полягає у з’ясуванні основних підходів до просування книжкової продукції на ринку, визначенні на основі цього принципів дизайн-системи видавничого проєкту та застосування їх для видання «Графічний дизайн з українським обличчям». <strong>Методи дослідження. </strong>Застосовано емпіричний метод, метод аналізу та синтезу. Опрацьовано наукові та публіцистичні джерела, присвячені просуванню книги та місцю дизайну в маркетинговій комунікації; проаналізовано дизайн реалізованих проєктів в контексті теми статті. Крім цього, в рамках дослідження проведено якісне опитування цільової аудиторії проєкту та інтерв’ювання. <strong>Наукова новизна</strong>. В статті вперше представлено науково та емпірично обґрунтовану розробку дизайн-системи з просування книги на основі теоретичних рекомендацій, вивчення цільової аудиторії та інтерв’ю. Доведено, що обкладинка книги не є самостійним ізольованим проєктом. Вона проєктується в рамках дизайн-системи, яка закладає можливість рекламування книги в майбутньому. Удосконалено проєктний підхід до рекламної продукції як до знакової системи, що являє собою комплекс візуальних кодів для зчитування представниками ЦА. Отримала подальший розвиток реалізація принципу серійності в проєкті та створення графічного дизайну з українською ідентичністю. <strong>Висновки</strong>. З огляду на статистику зацікавлення українців книгою як продуктом споживання, процес написання української книги і її видання залишається актуальним, а в умовах повномасштабного вторгнення росії в Україну навіть набуває особливого громадського та соціального значення. Разом з цим актуалізується та удосконалюється система заходів маркетингової комунікації щодо просування нових видань на ринку. Серед найбільш актуальних сьогодні – представництво на сайті та в соціальних мережах, проведення онлайн та офлайн тематичних зустрічей, дотичних до змісту книг, проведення презентацій книг та різних інтерактивних заходів з читачами. Система заходів з просування конкретної книги як інтелектуального продукту повинна узгоджуватися і навіть підпорядковуватися маркетинговим стратегіям, опрацьованим у видавництві, де видається книга. Водночас у комунікації важливу роль відіграє системний підхід до дизайну. В дизайн-системі, яка містить і обкладинку, і комунікативний супровід, повинна бути передбачена рекламність (унікальність, виразність, ефективність) та можливість варіювання елементами.</p> Наталя Удріс-Бородавко Анастасія Ткачук Авторське право (c) 2023 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2023-10-30 2023-10-30 6 2 248 265 10.31866/2617-7951.6.2.2023.292143 Трансформація жіночого образу в українській ілюстрації від радянських часів до сьогодення http://demiurge.knukim.edu.ua/article/view/292150 <p><strong>Мета дослідження </strong>– дослідити корпус української творчої ілюстрації, поява якої спричинена повномасштабним російським вторгненням на території суверенної України, а також виявити спільне і відмінне у художніх практиках ілюстрування художників УРСР і митців доби Незалежності. <strong>Методи дослідження </strong>включають теоретичний, джерелознавчий, порівняльний, хронологічний та аналітичний. <strong>Наукова новизна. </strong>Вперше досліджено специфіку співвідношення української ілюстрації радянського та сучасного періодів з акцентом на вплив воєнних подій сьогодення та запропоновано певну типологію щодо трактування і подання жіночих персонажів. До наукового обігу введено раніше недосліджувані роботи з виставок періоду війни. <strong>Висновки. </strong>За результатами дослідження встановлено основну тематичну відмінність між українською радянською ілюстрацією та творами останніх років, яка полягає у появі нового аспекту автобіографічності робіт. Стилістична відмінність полягає у відмові сучасного митця від тривалого підготовчого процесу малювання робіт з використанням натурників і в тяжінні до стилістики емоційної й дещо навмисно невправної дитячої ілюстрації. Процес безпосереднього створення сучасних ілюстрацій практично неможливий без застосування комп’ютерних технологій, зокрема, графічних редакторів. Технологічно у процесі створення замовлення у часи СРСР художник покладався на роботу власноруч, базовану на академічній освіті у вищих навчальних художніх закладах, характер роботи був виключно замовний (за рахунок мережі радянських видавництв). Для сучасного ілюстратора, натомість, характерна самостійна усвідомлена праця для суспільства, що підтверджує високий ступінь соціальної відповідальності, із спробами пошуку фінансування для особистих проєктів на краудфандингових платформах. Крім того, істотна відмінність полягає у зміні способів оприлюднення ілюстрацій, оскільки за радянських часів книга виходила багатотисячними накладами й експонувалася на профільних виставках. Натомість, сучасні митці отримали величезний демонстраційний ресурс у вигляді мережі Інтернет (соціальні мережі, профільні канали тощо), при цьому вартість оприлюднення творчих робіт нульова, а перегляди можуть обліковуватися тисячами або десятками тисяч – залежно від того, наскільки популярні автор або мистецька група.</p> Вікторія Олійник Авторське право (c) 2023 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2023-10-30 2023-10-30 6 2 266 278 10.31866/2617-7951.6.2.2023.292150 Перспективи розвитку етнокультурного пакування в Україні http://demiurge.knukim.edu.ua/article/view/292151 <p>Стаття присвячена вивченню перспектив розвитку етнокультурної упаковки в Україні з акцентом на використання традиційних елементів дизайну, що відображають національну ідентичність. <strong>Метою дослідження </strong>є аналіз та оцінка використання етнокультурних мотивів у дизайні сучасної упаковки, а також у вивченні їхнього впливу на взаємодію між споживачем та брендом. <strong>Методологія дослідження </strong>базується на мультидисциплінарному підході, що містить елементи соціології, психології, культурології, економіки, дизайну та інших дисциплін; а також – на аналізі сучасних прикладів пакування з використанням етнокультурних елементів, включаючи вивчення кольорів, форм, текстур та інших візуальних елементів. <strong>Наукова новизна </strong>полягає в комплексному підході до вивчення етнокультурних елементів національної ідентичності в контексті дизайну упаковки. Зокрема, дослідження виявило декілька ключових тенденцій у використанні етнокультурних елементів: акцент на геометричних орнаментах, емоційний резонанс, інтеграцію традиційних народних символів у сучасний контекст та адаптацію історичних мотивів до потреб сучасного споживача; а також – важливість його просування на міжнародний рівень, висока взаємодія споживача з брендом. Серед основних принципів впровадження такого дизайну в пакування продукції можна назвати орієнтацію на автентичність, адаптацію до сучасності шляхом поєднання традиції та інновацій і збереження балансу між ними. <strong>Висновки </strong>демонструють важливість інтеграції етнокультурних елементів для підсилення брендової ідентичності та емоційного зв’язку зі споживачем, вказуючи на потенціал інновацій та подальшого розвитку в даній сфері. Результати дослідження дизайну пакування української брендової продукції засвідчують, що традиційні українські мотиви у поєднанні із сучасними дизайнерськими рішеннями можуть розширити можливості візуальної комунікації, надавши продукту унікального характеру, та стати ключовим фактором у виокремленні його на ринку.</p> Вікторія Маслак Авторське право (c) 2023 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2023-10-30 2023-10-30 6 2 279 287 10.31866/2617-7951.6.2.2023.292151 Особливості культурно-естетичних наративів анімацій китайської ієрогліфіки http://demiurge.knukim.edu.ua/article/view/292152 <p><strong>Мета статті </strong>полягає у виявленні культурно-естетичних наративів анімованих китайських ієрогліфів та визначенні напрямів їх розвитку, а також – у виявленні специфіки досліджень на дану тематику і їхньої інтегрованості у світовий науковий контекст. <strong>Методологія дослідження </strong>визначена специфікою засобів візуальної складової та технологічних особливостей творів анімації ієрогліфіки і базується на застосуванні порівняльно-аналітичного методу в поєднанні з описовим та прийомами формального аналізу. Важлива роль у даній роботі відведена аналізу й систематизації наукової літератури. <strong>Наукова новизна </strong>визначається проведеним аналізом анімованого ієрогліфа шляхом дослідження значної кількості робіт цього напряму і розглядом китайської наукової літератури у порівнянні із світовою в царині кінетичної типографіки. <strong>Висновки. </strong>Китайський ієрогліф як важливий символ культури, наділений багатством конотацій, які дозволяють вишукано інтерпретувати їх значення й еволюцію за допомогою новітніх технологій. Тому в практичній діяльності дизайнерів філософія накреслень ієрогліфів переноситься в цифрові медіа. Еволюцію ієрогліфа можна відстежити в сучасній анімації, особливо – у створенні навчальних анімаційних матеріалів. Анімація надає статичному зображенню часового виміру і подається у формі певної розповіді, наративу. Виявлено, що творчі пошуки дизайнерів у цій галузі тісно пов’язані із поетичністю і полісемантичністю китайської мови і спрямовані в глибину її історії. Окрім того, окремі твори китайської класичної анімації тісно пов’язані із присутністю ієрогліфічних форм в анімованих наративах. Результати дослідження засвідчують, що в теоретичних працях китайських науковців увага фокусується на збереженні й популяризації носіїв китайської культури, в тому числі і в освітній практиці. Також спостерігається концентрація технологічних досліджень.</p> Ван Вейжун Михайло Опалєв Авторське право (c) 2023 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2023-10-30 2023-10-30 6 2 288 297 10.31866/2617-7951.6.2.2023.292152 Специфіка дизайну вступних титрів до фільмів жанру «драма-комедія» http://demiurge.knukim.edu.ua/article/view/292154 <p><strong>Мета дослідження </strong>полягає у з’ясуванні особливостей дизайну вступних титрів до фільмів, які належать до жанру драма-комедія. Дослідження спрямоване на визначення впливу візуальних і текстових елементів титрів на сприйняття глядачами фільмів, розкриття їхньої ролі у створенні ключового настрою стрічки та вираженні основних емоцій жанру, а також – на виявлення загальних та відмінних рис дизайну титрів у цьому специфічному кінематографічному жанрі. <strong>Методологія дослідження </strong>базується на аналізі візуальних елементів, емпіричному методі та порівняльному аналізі. <strong>Наукова новизна </strong>полягає у висвітленні особливого аспекту кіноіндустрії, а саме у визначенні способів і можливостей впливу візуальних і текстових елементів титрів на сприйняття глядачами фільмів. Зокрема, стаття пропонує комплексний аналіз дизайну титрів, включаючи використання кольорів, шрифтів, образів, символіки, анімації та тексту. <strong>Висновки. </strong>У результаті дослідження доходимо висновку, що візуальні та текстові елементи вступних титрів впливають на створення настрою та передачу емоцій глядачам. Сукупністю візуальних елементів, – кольорів, шрифтів, образів та символів, – титри здатні підсилити жанрову приналежність кінострічки: насичені та яскраві кольори допомагають створити комедійну атмосферу, тоді як більш стримані кольори вказують на драматичний аспект фільму. Емпіричні дослідження виявили, що цей аспект безпосередньо впливає на сприйняття аудиторією. Порівняльний аналіз титрів до різних фільмів жанру «драма-комедія» засвідчив загальні тенденції та відмінності в їхньому підході до дизайну, зокрема, дозволив виявити, як різні фільми використовують дизайн титрів для вираження свого унікального стилю та жанру. Сучасні титри до фільмів жанру «драма-комедія» вдало відображають синергію цього жанру. Вони використовують креативні підходи для передачі багатогранності фільму.</p> Софія Книжникова Авторське право (c) 2023 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2023-10-30 2023-10-30 6 2 298 310 10.31866/2617-7951.6.2.2023.292154 Знаково-символьні системи у художніх практиках українських митців 1960-70 рр. на прикладі монументально-декоративних панно Олега Єржиківського http://demiurge.knukim.edu.ua/article/view/292169 <p><strong>Мета дослідження </strong>– проаналізувати паралелі між монументальним мистецтвом українських художників 1960-70х рр. та світовим графічним дизайном. <strong>Методи дослідження </strong>полягають у застосуванні формально-стилістичного аналізу творів мистецтва, а також – загальнонаукових методів аналізу й синтезу нових матеріалів, що вводяться в науковий обіг. <strong>Наукова новизна. </strong>Вперше проаналізовано стилістику виконання малодосліджених об’єктів монументально-декоративного мистецтва. Проведено зіставлення прийомів у створенні знаково-символьних та дизайн-систем. Визначено основні спільні концептуальні підходи у розробці, схожість тематичних напрямів і стилістичних підходів, діагностовано відмінності візуальної мови, пов’язані із застосуванням різних технік виконання. Вперше оприлюднено фото із приватного родинного архіву. <strong>Висновки. </strong>Попри загальну ідеологічну заангажованість радянського мистецького середовища у 1960-70х рр. траплялися твори, які, випереджаючи час, використовували матеріальний ресурс СРСР-УРСР для створення робіт на загальнозначущі теми (культура, наука, техніка, історія). Такими є панно Олега Єржиківського для монументальних споруд, створені ним під час роботи у 1963-1969 рр. у ЗНДІЕП (Київський зональний науково-дослідний інститут експериментального проєктування житлових та громадських будівель), які можна віднести до урбаністичної айдентики, позбавленої будь-якої пропагандистської комуністичної забарвленості у тематиці, а присвяченої скоріше цивілізаційним цінностям. Використовуючи набутки створення знаково-символьних систем попередніх історичних періодів, майстру вдалося створити власну стилістичну систему, яка існує поза часом і конкретним державним або суспільним замовленням. З погляду формотворення проаналізовані панно тяжіють до візуальної мови графічного дизайну і передбачають такі жанрові сектори, як айдентика, брендбуки, навігаційні системи для громадських просторів, маскоти для брендів тощо. Спільними ознаками, встановленими даним дослідженням, є: лаконізація зображення, ущільнення графічного висловлювання, розробка системи знаків, що сприймаються на рівні конвенційних символів, використання елементарної модульної сітки для розташування візуальних елементів і створення патернів (технологія збірних плит).</p> Андрій Будник В’ячеслав Снісаренко Анастасія Снісаренко-Єржиковська Авторське право (c) 2023 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2023-10-30 2023-10-30 6 2 380 391 10.31866/2617-7951.6.2.2023.292169 Баламути – традиційні українські ювелірні прикраси ХІХ – початку ХХІ ст. http://demiurge.knukim.edu.ua/article/view/292162 <p><strong>Мета </strong>– визначити джерела інспірацій і художні особливості баламутів в українській народній ноші ХІХ – початку ХХІ ст. <strong>Методи дослідження </strong>– онтологічний, герменевтичний, аксіологічний, історико-генетичний, історико-хронологічний, компаративний, соціокультурний, іконографічний, мистецтвознавчого аналізу. Інструментарій дослідження покликаний допомогти усвідомити джерела інспірацій і художні особливості баламутів в українських народних строях. <strong>Новизна дослідження </strong>ґрунтується на введенні до наукового обігу сутності поняття «баламути» в українських прикрасах ХІХ – початку ХХІ ст., зокрема, весільних. <strong>Висновки. </strong>з давніх давен на теренах сучасної України було заведено носити перли, причому, за наслідуванням елліно-скіфської та візантійської моди, спочатку – у середовищі чоловіків. Перли були частиною ініціаційних прикрас представників еліт Сасанідського Ірану від часів Шапура І, що правив у ІІІ ст. н.е., і Шапура ІІ (правив у ІV ст.), а також поступово стали частиною культури грецьких колоній Криму й на Причорномор’ї. Перли з доби античності були відзнакою ініціаційних стемм (спочатку стрічок, прикрашених круглими та краплеподібними перлами, а згодом і чільцевих обручів – короноподібних діадем). Після перших віків по Різдву Христовому означені аксесуари, що змінили лаврові вінці язичницького часу, стали частиною довершеного образу римського імператора. Так, вже у ІV ст., за прообразом сасанідських коронаційних прикрас, син Костянтина Великого імператор Констанцій ІІ (337–361 рр.) носив діадему з перлинною обниззю. Юстиніан Великий, іллірієць за походженням, у 548 р. зображався у короні з пропендулями та фібулі з перлами, надалі перли закріпилися серед коронаційних аксесуарів наступних династій візантійських правителів, котрі мали як східні (насамперед, перські й вірменські), так і західні (балканські) корені. Враховуючи, що за кілька століть спадкоємиці візантійських імператорів почали виходити заміж за києворуських князів, дана традиція використання перлів поступово стала частиною місцевих звичаїв. Так, вже на Х століття син Ігоря й Ольги Святослав носив колт з перлами і червоним гранатом у вусі. Надалі перли, у тому числі, скам’янілі, викопні, виконані з товстого шару перламутру давніх мушель (баламути), від ХІХ ст. поступово стали частиною українських весільних строїв.</p> Ольга Школьна Остап Ковальчук Авторське право (c) 2023 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2023-10-30 2023-10-30 6 2 353 365 10.31866/2617-7951.6.2.2023.292162 Олімпійський парадний костюм у контексті культурної експансії/окупації: до визначення понять http://demiurge.knukim.edu.ua/article/view/292164 <p><strong>Мета статті – </strong>формування понятійно-термінологічної складової дослідження олімпійського парадного костюма в контексті культурної експансії. <strong>Методологія дослідження </strong>передбачає використання загальнологічних методів об’єктивної аналітики дизайну олімпійського парадного костюма та аналіз наукових джерел, які стали підґрунтям для формування понятійно-термінологічного апарату дослідження. <strong>Наукова новизна </strong>полягає у тому, що вперше в науковій площині здійснено спробу сформувати понятійно-термінологічний апарат дослідження олімпійського парадного костюма в контексті культурної експансії. <strong>Висновки. </strong>Олімпійський парадний костюм є ретранслятором знаково-символічних повідомлень, що відображає суть культури певної країни та слугує засобом її присутності на міжнародних змаганнях. На відміну від професійної спортивної екіпіровки (форми), головна функція даного костюма має смислове навантаження маніфестації культури країни. Враховуючи специфіку Олімпіади, проєктування костюма для Параду націй – це творчість, яка віддзеркалює історичний стан епохи – політичний, економічний, культурний та соціальний її контекст. Олімпійський парадний костюм є не тільки модним продуктом, а й об’єктом мистецтвознавства, за допомогою художньо-інформаційної ідентифікації він відтворює стан суспільства в його певному історичному зрізі. Понятійно-термінологічний апарат є фундаментальною складовою будь-якого дослідження. Відсутність визначення понять спричиняє «розмивання» значень використаних термінів, дозволяє ситуативно ними спекулювати та унеможливлює впровадження механізмів для притягнення до відповідальності адептів пропаганди, які використовують візуальну мову як засіб навіювання потрібних наративів політичного замовлення країни, що веде експансійну політику. Культурна експансія, в межах якої досліджується олімпійський парадний костюм, є частиною підривної діяльності стадії деморалізації супротивника. Це явище характеризується просуванням хибних інформаційних повідомлень у культурному продукті, процес впровадження якого не має конкретного часового проміжку. Культурна експансія реалізується через дифузіонізм, апропріацію та екстраполяцію надбання культури однієї держави іншою і має офіційний або неофіційних характер, що є загрозою національній безпеці в сфері культури та інформації.</p> Тетяна Михайлова Авторське право (c) 2023 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2023-10-30 2023-10-30 6 2 366 379 10.31866/2617-7951.6.2.2023.292164