Деміург: ідеї, технології, перспективи дизайну

Авангардні інспірації у мистецтві українських монументалістів 1960-70х рр.:

Андрій Будник, В’ячеслав Снісаренко, Анастасія Снісаренко-Єржиковська — Mon, 01 Apr 2024 00:00:00 +0300

Мета дослідження – введення в науковий обіг результатів документальної реконструкції і мистецтвознавчого аналізу втраченого монументального панно, що було створено тандемом талановитих художників у Палаці культури заводу Білоцерків-МАЗ у Білій Церкві. Методи дослідження передбачають поєднання мистецтвознавчого аналізу з методами документальної реконструкції та інтерв’ю з автором досліджуваних артефактів. Наукова новизна. Полягає у введенні до наукового обігу раніше неописаної і знищеної пам’ятки монументального мистецтва – панно у Палаці культури заводу БілоцерківМАЗ у Білій Церкві. Вперше проаналізовано стилістику виконання недослідженого об’єкта монументально-декоративного мистецтва. Шляхом особистого інтерв’ю із безпосереднім учасником процесу Олегом Єржиківським зафіксовано обставини замовлення і виконання роботи. Вперше оприлюднено фото із приватного родинного архіву і зроблено спробу документальної реконструкції панно за окремими світлинами. Висновки. У результаті проведеного мистецтвознавчого аналізу твору встановлено ідейні інспірації, які проявилися при виконанні масштабного панно. Попри ізольованість радянського художнього середовища від світових мистецьких течій, дозованої інформації, що надходила із Заходу, вистачало для створення українськими митцями власних інтерпретацій побачених закордонних або заборонених вітчизняних зразків. Відчуваючи це скоріше на інтуїтивному рівні, ніж будучи у повному контексті теоретичного і мистецтвознавчого дискурсу, найкращі представники процесу спромоглися створити твір гідної якості, виконання якого було профінансовано тогочасною державою. Попри наявність радянської символіки у творі (як данини тоталітарній системі за можливість взагалі працювати у сфері мистецтва), монументальне панно виконане на високому художньому рівні і цінне власне новаторським підходом. Як випливає з результатів дослідження, не останнє значення в цьому процесі було намагання адаптувати зразки західно-європейського мистецтва під реалії замовлень Художнього фонду УРСР. Це стало можливим завдяки високому рівню профільної мистецької освіти у вищих навчальних закладах, а також – персональному самовдосконаленню кожного автора-виконавця і його особистій обдарованості. До того ж, означені роботи було створено українськими митцями на українській території і вони далекі від прославляння режиму.

Контемпоральність образу дерева життя в рушниках полтавщини ХІХ-ХХ ст.

Катерина Гамалія, Анастасія Безугла — Mon, 01 Apr 2024 00:00:00 +0300

Мета статті полягає у виявленні та аналізі орнаментів традиційної вишивки рушників Полтавщини ХІХ-ХХ ст., особливостей техніки та технології їх виконання з акцентом на мотиві Дерева Життя для повноцінного відтворення його автентичного значення в сучасному дизайні. Методологія дослідження ґрунтується на методах порівняння, аналізу та аналогій, що були застосовані для детального аналізу літературних джерел. Метод індукції та дедукції були корисними для виявлення характерних проявів полтавської традиції на тлі вишитих рушників України. Типологічний та метод співставлення застосовувалися у дослідженні територіальних особливостей регіону Полтавщини. Історичний метод дав змогу дослідити та виявити послідовність формування вишивки, символічні та семантичні риси у вишитих рушниках. Наукова новизна статті полягає в порівнянні принципів зображення Дерева Життя в вишитих рушниках Поділля, Полісся та Полтавщини ХІХ-ХХ ст.; у формуванні переліку семіотичних значень Дерева Життя в рушниках Полтавщини, що досі були розпорошені в різних наукових працях. Надано рекомендації для відповідності автентичного змісту в інтерпретації символічних елементів образу Дерева Життя в продукції сучасних дизайнерських брендів одягу. Висновок. Дерево Життя є складним орнаментальним елементом вишивки, особливо яскраво виявленим на Полтавщині, та має широке коло символічних значень: космогонічна модель світу, триєдність трьох світів, Дерево роду, Берегиня-мати, Свята Трійця, Богоматір Оранта. На території Полтавщини образ Дерева Життя в рушниках має усталену традицію протягом ХІХ-ХХ ст. з характерними деталями у вигляді фантазійних квітів. Однією з причин нівелювання в орнаментальних композиціях сучасних брендів одягу сакрально-магічного навантаження Дерева-Квітки можна вважати схильність до загального полегшення інформаційно-філософського змісту продукту у відповідності до споживацьких смаків. Окремі українські дизайнери та бренди демонструють варіанти моделей вдалого поєднання фольклорних мотивів і автентичної традиції з сучасними модними тенденціями. Бренди відтворюють традиційну вишивку у власному трактуванні, тому варіативність технік і технологій демонстрації вишивки має багатий потенціал для розвитку.

Анімалізм в дизайні одягу ХХ – початку ХХІ століття

Катерина Кисельова — Mon, 01 Apr 2024 00:00:00 +0300

В статті представлений огляд та систематизація проєктів дизайну одягу із застосуванням анімалістичних мотивів. Мета дослідження – виявити прояви анімалістичних образів у костюмі і відмінності їх значень у різні історичні періоди. Методологія дослідження базується на застосуванні методів джерелознавчого, мистецтвознавчого, естетичного та структурно-композиційного аналізу. Наукова новизна полягає у висвітленні етапів розвитку анімалізму в ХХ – поч. ХХІ ст. та виявленні його основних проявів у костюмі. Результати дослідження базуються на емпіричному матеріалі дизайнерів та Будинків мод, які активно використовували та розвивали анімалізм у своїй творчості. Висновки. У результаті дослідження доходимо висновку про різноманітні шляхи прояву анімалізму в дизайні одягу, – від суцільного копіювання образів тварин до введення в дизайн їхніх окремих частин чи використання фотографій і художніх зображень. І якщо на початку ХХ ст. в костюмі використовувалися здебільшого елементи покрову тварин – їхня шкіра, хутро та пір’я, а екзотичні тварини та птахи підкреслювали статусність елітних верств суспільства, то з розвитком технологій і поширенням серійного виробництва одягу поступово набула популярності імітація. Знищення природного середовища і домінування штучного призвело до поширення моди, натхненної життям дикої природи. Поступово сформувався стильовий напрям у дизайні одягу, що зараз вважається «фентезі-класикою». Згодом анімалістичні мотиви перетворились на візуальні носії «екомоди» та «екосвідомості», нагадуючи про необхідність значних перетворень у глобальній свідомості людства. Розквіт анімалізму останніх десятиліть відображає соціокультурні тенденції розвитку суспільства. Через символіку та інтерпретацію анімалістичних образів у дизайні костюма відображається турбота та прагнення до збереження природного спадку в світі, який все більше опиняється під впливом технологічного розвитку.

Дизайн та архітектура об’єктів пам’яті

Ігор Бондар, Ніна Семироз, Юлія Подгаєцька — Mon, 01 Apr 2024 00:00:00 +0300

Мета статті полягає в оцінці можливостей та перспектив відновлення пошкоджених історичних об’єктів і пам’яток архітектури у результаті вторгнення рф в Україну в лютому 2024 р. Стаття фокусується на потребі меморіалізації такого роду зруйнованих чи пошкоджених об’єктів та пошуку шляхів для її втілення. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні історичного аналізу та практичного оцінювання з використанням оглядового й аналітичного підходів. Наукова новизна дослідження полягає в поєднанні аналізу практичного досвіду відновлення історичних об’єктів з використанням новітніх технологій та підходів, а також – з урахуванням специфіки пошкоджень архітектурних об’єктів, спричинених російсько-українською війною. Дослідження розглядає оптимальні шляхи відновлення об’єкта з метою збереження його історичної цінності та культурного значення для спільноти, а також обґрунтовує можливість оновленого об’єкта відповідати не лише або не стільки первинному вигляду проєктів, скільки поєднанню функціонального простору з ідеєю меморіалізації. На наше переконання, меморіалізація об’єкта культури була б важливою в історичному аспекті і сприяла б підтримці патріотичного духу та збереженню національної пам’яті. Висновки. У дослідженні визначено, що відновлення історичних об’єктів, пошкоджених у результаті російської агресії, має велике значення як для збереження культурної спадщини, так і для відновлення соціально-культурного життя спільноти. Окреслено основні принципи, які впливатимуть на формування та відбудову в повоєнний час. Зокрема значний вплив на розвиток відбудови матимуть сталість та системність, забезпечення прозорості та участі громад у прийнятті рішень, використання найкращих технологій та практик європейських стандартів, перевірених досвідом. Але через значну кількість пошкоджених історичних об’єктів перспективи їхнього відновлення тісно пов’язані з допомогою міжнародної спільноти.

Представники роду Sorbus L. у ландшафтному дизайні міста Києва: дендрологічна характеристика та перспективи використання

Ірина Швець, Олексій Дубовий, Андрій Кулик — Mon, 01 Apr 2024 00:00:00 +0300

Мета дослідження ґрунтується на потребі узагальнити відомості про систематичне положення роду Sorbus L. та історичні аспекти його селекції в контексті декоративності рослин; оцінити передумови впровадження представників роду Sorbus L. у ландшафтний дизайн міста Києва на основі аналізу закордонного досвіду їхнього використання, декоративності та біолого-екологічної стійкості протягом всього вегетаційного періоду. Методи дослідження. Ключову роль у дослідженні відіграли методи натурного обстеження, моніторингу, типологічний, описово-фактологічний, порівняльно-історичний, формально-композиційний, мистецтвознавчий. Здійсненню підсумків досліджень і узагальненню отриманих напрацювань сприяли методи спостереження, аналізу, прогнозування, узагальнення та пояснення. Наукова новизна полягає у здійсненні аналізу передумов впровадження представників роду Sorbus L. у ландшафтний дизайн міста Києва, підґрунтям якого стало узагальнення закордонного досвіду їхнього поширення та культивування; з’ясування морфологічних особливостей, що обумовлюють декоративність; оцінювання біолого-екологічної стійкості протягом всього вегетаційного періоду, враховуючи при цьому сьогоднішні екологічні фактори і рівень урбанізації міського середовища. Підтверджує практичну значимість проведених досліджень сформований перелік представників роду Sorbus L., рекомендованих до збагачення таксономічного складу декоративних рослин і впровадження в ландшафтний дизайн міста Києва. Висновки. На сьогоднішній день збереження біорізноманіття та удосконалення системи зелених насаджень набуває гострої потреби в зв’язку зі зміною екологічних факторів і посилення антропогенного навантаження в результаті розширення меж міста та ущільнення забудови. Проведені дослідження представників роду Sorbus L. дозволяють констатувати їхню придатність і перспективність для використання в ландшафтному дизайні міста Києва, що обґрунтовано високою декоративністю (загальною та сезонною) та біолого-екологічною стійкістю.

Інтерпретаційні моделі і сучасні концепції дизайну палацової будівлі ужгородського замку

Любомир Брензович — Mon, 01 Apr 2024 00:00:00 +0300

Мета – дослідити сучасний стан інтер’єрів палацової будівлі Ужгородського замку ЗОКМ ім. Т. Легоцького й проаналізувати новітні інтерпретаційні моделі дизайну експозиційного простору. Автор прагне, опираючись на отримані результати, інтерпретувати їх через моделі дизайну інтер’єрів, при цьому врахувати стилістичні особливості; потреби суспільства, тенденції і передові технології у сфері дизайну середовища. Методи дослідження. Дослідження базується на ідейності, образності, філософській інтерпретації, методах мистецтвознавства і джерелознавства, а також на сучасних методах тривимірного моделювання, текстурування, рендерингу і постпродакшену отриманих візуалізацій. Наукова новизна. У статті запропоновано і теоретично обґрунтовано дизайнерські концепції, філософські інтерпретації моделей інтер’єрів та технологічного обладнання. Висунуто нові ідеї стосовно організації виставкового простору і музейних експозицій. При цьому вдалося поєднати середньовічну, ренесансну і барокову фортифікаційну архітектуру, історичний дизайн житлових палацових інтер’єрів із сучасними технологіями і модерновою пластикою. Висновки. Сьогодні інтер’єри палацової будівлі Ужгородського замку ЗОКМ ім. Т. Легоцького перебувають в аварійному стані, потребують капітального ремонту та реставрації. Проаналізувавши праці закарпатських істориків, дослідивши сучасний стан Ужгородського замку, вдалося виявити проблеми із організацією експозиційного простору ЗОКМ ім. Т. Легоцького – застаріле обладнання, неохідність обігріву приміщень та їх ремонту, а головне – потребу реновації, нового дизайну інтер’єрів, що базується на джерелах і водночас на переосмисленні стилістичних нашарувань Отримані інтерпретаційні моделі демонструють можливі шляхи реновації експозиційного простору палацової будівлі, повною мірою розкривають авторські задуми та посили. Знайдені образи символізують плинність часу, переосмислюють середньовічну, ренесансну й барокову естетику – поєднують у собі новітні технології, сучасні мистецькі тенденції та автентичні розписи й рельєфи. Музейні експонати фонду ЗОКМ ім. Т. Легоцького не випадають з контексту, вони підкреслюють специфіку приміщень та архітектурного комплексу в цілому. Спостерігаємо історичну тяглість і міцний стилістичний зв’язок у представлених інтерпретаційних моделях.

Роль арт-об’єкта у формуванні характерних ознак інтер’єрного простору

Оксана Пилипчук, Олександр Кащенко, Андрій Полубок — Mon, 01 Apr 2024 00:00:00 +0300

Мета статті – дослідження ролі різних видів арт-об’єктів у формуванні характерних ознак інтер’єрного простору. Методи дослідження містять бібліографічний, типологічний та порівняльний аналіз, проведення натурного обстеження, композиційний метод, систематизацію та узагальнення. Наукова новизна полягає у дослідженні, аналізі та систематизації функціонально-естетичної ролі арт-об’єктів у формуванні характерних ознак інтер’єрного простору. Висновки. В результаті дослідження було визначено основні ознаки інтер’єрного простору, яких можна досягти за допомогою розміщення в ньому арт-об’єкта: інтенсифікацію, асиміляцію, гіперболізацію та трансформацію. Так, інтенсифікація інтер’єру досягається домінантним становищем в ньому арт-об’єкта через його композиційну узгодженість з іншими елементами, через підпорядкування йому ритмічних структур і надання простору ефектів динамічності й експресивності. Асиміляція досягається через нюансове поєднання геометричних форм інтер’єрного простору і арт-об’єкту, що зумовлює ефект рівноваги, гомогенності та завершеності композиції. Гіперболізація базується на різкому смисловому і стильовому контрасті між арт-об’єктом і елементами інтер’єру, що зумовлює ефект композиційного дисонансу, пожвавлення, часом – іронії, сарказму і сатири. Трансформація передбачає візуальне руйнування геометричного виду, величини або форм інтер’єрного простору і арт-об’єкта; досягається через розчленування, підкреслення, нівелювання простору до головного або другорядного чинників; зумовлює ефект композиційної асиметрії, дисиметрії, динамічності. В рамках дослідження окреслені результати було протестовано в проєктних роботах студентів-дизайнерів. Перспективою подальших досліджень є аналіз ролі арт-об’єктів у якісному перетворенні сучасних інтер’єрів, виявлення та систематизація сучасних тенденцій взаємозв’язку образотворчого мистецтва та предметно-просторового середовища.

Глокальний дизайн як міждисциплінарна модель проєктної діяльності

Наталя Удріс-Бородавко — Mon, 01 Apr 2024 00:00:00 +0300

Мета статті полягає в обґрунтуванні введення та розкритті сутності поняття «глокальний дизайн», а також ілюструванні його прикладами проєктування візуальних комунікацій. Методи дослідження. У статті застосовано міждисциплінарний підхід, аналіз, синтез та метод екстраполювання, тобто поширення висновків, які отримані щодо однієї складової системи на іншу складову цієї системи. Наукова новизна. В статті вперше введено, розкрито та обґрунтувано матеріалами наукових дискусій поняття «глокальний дизайн»; доповнено поняття «глокалізація»; визначено фактори, які впливають на створення глокального дизайну (соціальний, культурний, ресурсний і природний контекст); наведено приклади емпіричної джерельної бази – проєкти українського глокального дизайну, які є сучасними за проєктними стильовими підходами і містять водночас українську ідентичність. Висновки. Визначення поняття «глокальний дизайн» надається на основі уточненого поняття «глокалізації», яке в результаті синтезу наукових розвідок інших вчених тлумачиться нами як процес заломлення глобальної хвилі локальним контекстом, унаслідок чого вона індивідуалізується та у збагаченому вигляді відбивається назад у світовий (глобальний) простір. Поняття «глокальний дизайн» ми визначаємо як процес і результат комплексної проєктної діяльності, яка здійснюється свідомою індивідуалізацією глобальної проєктної хвилі локальним контекстом для відображення національної ідентичності та подальшої презентації у світовий простір. До локального контексту, який забезпечує створення глокального дизайну, відноситься соціальний, культурний (традиційний і сучасний), ресурсний (кадровий, матеріалознавчий, фінансовий), природний. Поняття «глокальний дизайн» поширюється на всі види дизайну – промисловий, дизайн середовища (інтер’єр і ландшафт), дизайн одягу. Виходячи з концепції системного підходу, ми стверджуємо, що синергія всіх видів дизайну у створенні глокального продукту забезпечує ефективність у кожному виді окремо.

Конвергенція комунікативних складників у інфографіці

Оксана Мельник — Mon, 01 Apr 2024 00:00:00 +0300

Мета дослідження полягає у встановленні наявності або відсутності явища конвергенції між візуальними складниками, утвореними на основі варіативних способів кодування інформації в інфографічних повідомленнях. Особливу увагу зосередженно на тих випадках, у яких згадані різнокодовані елементи здатні забезпечувати ефект синергії або доповнювати та збагачувати змістове наповнення за рахунок взаємодії різних сенсів, кожний з яких викладений найбільш оптимальними засобами, що не наслідують один одного. Методи дослідження: аналітичний, логічний та оцінювальний, системний підхід та метод структурно-композиційного аналізу. Наукова новизна полягає у доведені наявності ефекту конвергенції сенсів у інфографіці, сформованій на основі різнокодованих та різностильових комунікативних елементів. Встановлено, що в інфографічних повідомленнях може бути задіяним до семи різних способів візуального представлення інформації, що розрізняються стилістичними та технічно-графічними властивостями. Водночас встановлено, що мінімізація кількості різностильових складників призводить до утворення найбільш ефективних візуальних повідомлень, що краще запам’ятовуються і довше утримуються в свідомості реципієнтів. Висновки. Застосування комунікативніх елементів, що мають різні технічно-графічні і стилістичні властивості, поза інфографічними повідомленнями, в більшості випадків призводить до руйнації змістової єдності та втрати зацікавлення споживачів до змісту звернення. Натомість в інфографіці структурна організація інформації, композиційне зонування та наявність логічних зв’язків між різними угрупуваннями візуальних знакових форм забезпечує утримання цілісності інформаційного впливу. Втім, доведено, що така цілісність потребує або утримання єдиного оптично-змістового центру, або чітко сформованих змістових рівнів з акцентованими візуальними переходами між ними.

Іміджевий стиль інформаційних стартапів: засоби втілення

Тетяна Божко, Оксана Чуєва — Mon, 01 Apr 2024 00:00:00 +0300

Мета публікації полягає у встановленні типологічних ознак у засобах, відповідних до потреб створення іміджевого стилю інформаційних стартапів, визначенні умов співвідношення цих засобів з практикою створення фірмового і корпоративного стилю та основних відмінностей від них. Методологія дослідження: застосовано методи комплексного і компаративного аналізу. Наукова новизна полягає у встановленні збільшеної кількості складників іміджевого стилю порівняно з фірмовими або корпоративними константами, а також у здатності таких складників бути дескрипторами сукупних емоційних вартостей проєкту й працювати на їх активну трансляцію в інформаційне середовище. Встановлено, що складники іміджевого стилю повинні створювати індивідуалізований, і, водночас, доволі універсальний графічний код, що може бути реалізованим тільки за умови поєднання варіативних комунікативних елементів, а їхній образний вплив має втілитись у ознаки не стільки предметів чи явищ, скільки у характеристики емоційних станів. До складу засобів, що найбільш вагомо впливають на побудову іміджевого стилю, належать стабільність композиційних зв’язків між комунікативними елементами та постійність масштабно-пропорційних поєднань колористичних мас. Висновки. В дизайні іміджевого стилю застосування комунікативних елементів (навіть і вже реалізованих конкурентами) є не недоліком, а структурним базисом для формування асоціативного впливу в кожному конкретному проєкті, однак потребує насамперед обґрунтованого вибору складників візуального коду та композиційних засобів їх представлення, відповідних до потреб кожного конкретного стартапу. Головною умовою впровадження різнокодованих візуальних складників у дизайні іміджевого стилю має бути їхня відповідність тематичному наповненню стартапів та його емоційно-образній проєкції, що має бути зафіксована і вкарбована у свідомість споживачів.

Використання анімалістичних ілюстрацій у грошових знаках: міжнародний досвід

Дмитро Гринько — Mon, 01 Apr 2024 00:00:00 +0300

Мета дослідження полягає у вивченні анімалістичних зображень у дизайні грошових банкнот та їхньої кореляції з традиційною і сучасною культурою країни, яку вони презентують. Стаття спрямована на виявлення аспектів впливу дизайну грошових знаків на збереження унікальної спадщини певної країни та її позитивне позиціонування у світі. Методологія дослідження базується на застосуванні емпіричного та порівняльного аналізу. Теоретичною базою стали наукові публікації про знакові системи, деякі аспекти дизайну грошових знаків, пріоритетність різних факторів у ідентифікації банкнот. Джерельною базою дослідження є банкноти країн з різним культурним підґрунтям, у яких містяться анімалістичні зображення. Наукова новизна. В статті вперше в українському просторі проведено огляд і систематизацію використання анімалістичних ілюстрацій у дизайні грошових знаків різних країн світу. Досліджено вплив традиційної культури країни на дизайн сучасних грошових знаків. Здійснено комплексний аналіз дизайну грошових знаків Австралії та Південної Африки в проєктному і культурологічному ракурсах. Висновки. На сьогоднішній день зображення представників фауни є складовою дизайну грошових знаків таких країн, як Південна Африка, Австралія, Мадагаскар, Південний Судан, Острови Кука, Нова Зеландія. Застосовані в дизайні грошей зображення презентують унікальних представників фауни конкретних регіонів, які стали невід’ємною складовою місцевої традиційної культури і сучасних практик. Це доводить, що дизайн грошей ґрунтується на семантичній складовій, зокрема на знаках, які, з одного боку, є іконічними точними відтворенням реальних представників фауни, з іншого, – символами багатьох культурних міфологем та базових засад менталітету провідного для певної країни етносу. Вивчення кореляції між зображеннями, що застосовуються в знаковій системі банкнот певної країни та її традиційної культури, дає змогу краще зрозуміти специфіку використання не лише анімалістичних ілюстрацій у дизайні грошей, але й інших елементів як складових знакової системи банкноти.

Стан дослідження шрифтового плаката в науковому дискурсі

Олена Мудаліге — Mon, 01 Apr 2024 00:00:00 +0300

Мета дослідження. Дана стаття є оглядовою і має за мету розглянути стан дослідження проблеми сучасного шрифтового плаката у працях українських науковців. Методи дослідження базуються на принципах історизму та загальнонаукового узагальнення, і включають застосування джерелознавчого, мистецтвознавчого і порівняльного аналізу. Наукова новизна дослідження полягає у введенні до наукового обігу опрацьованого матеріалу зі сфери наукових досліджень одного з важливих напрямів графічного дизайну – шрифтового плаката. Шрифтовий плакат запропоновано розглядати як засіб мовлення з інструментами візуалізації у формуванні екологічної культури в сучасному світі. Висновки. Процес дослідження тематики сучасного шрифтового плаката в науковому дискурсі дозволив визначити декілька тематичних напрямів у розробках науковців, які необхідно розглядати в контексті ширшого зв`язку в графічній практиці сьогодення, а саме: 1) комунікативних та рекламних властивостей плаката; 2) шрифтового дизайну як особливої форми вираження суспільної свідомості; 3) протиріччя та розвитку шрифтового плаката. У результаті дослідження доходимо висновку, що сьогодні спостерігається дефіцит ґрунтовних фундаментальних досліджень шрифтового плаката. Попри представлену в українській історіографії чималу кількість наукових досліджень різних напрямів графічного дизайну, в тому числі плакатної графіки поч. ХХІ ст. лише невелика кількість робіт стосується саме дизайну шрифтових плакатів та їх особливостей. Також неповною мірою у наукових дослідженнях відображена тема розвитку міжнародного шрифтового плаката. Ще більш критичною є ситуація із дослідженням сучасного шрифтового плаката, якому в українській дослідницькій літературі, окрім поодиноких статей, присвячено небагато ґрунтовних праць. Окрему прогалину становить екологічний шрифтовий плакат. Отже, стан дослідження шрифтового плаката виявляє потребу проведення комплексного дослідження і визначення його сучасної специфіки.

Штучний інтелект у графічному дизайні: кейс генеративних нейромереж

Софія Геренко — Mon, 01 Apr 2024 00:00:00 +0300

Мета статті полягає у з’ясуванні ступеню впливу ШІ на графічний дизайн на прикладі операціоналізації нейромереж, які уможливили генеративну графіку, дозволили використовувати високу варіативність параметрів, також регулювати кольорову гаму, контраст та геометричні пропорції об’єктів, що створюються. Методи дослідження. Застосовано емпіричний метод, метод аналізу та синтезу, а також якісні методи дослідження, які зокрема передбачають опрацювання наукових, популярних і веб-джерел, присвячених використанню генеративних мереж і ШІ у графічному дизайні; проаналізовано особливості та функціональні параметри окремих нейромереж у контексті теми статті. Крім цього, поряд з оглядом останніх досліджень, присвячених даній темі, прояснено і взаємозв’язок між експериментально-науковими дослідженнями графічного дизайну сьогодні та розвитком генеративного дизайну як перспективної технології з широкою сферою застосування та методу проєктування функціональних конструкцій графічного дизайну, UI/UX дизайну, анімації тощо. Наукова новизна. В статті вперше представлено комплексний підхід до проблеми застосування ШІ та генеративних нейромереж у графічному дизайні, а також розглянуто, зокрема на прикладі таких нейромереж як DALL-E, DALL-E 2, Stable Diffusion, MidJourney та Craiyon, потенціал, переваги та недоліки конкретних нейромереж під час генерування композиційно-графічних рішень. Висновки. З’ясовано, що генеративні нейромережі є одним із найпопулярніших видів ШІ у дизайн-індустрії у першій чверті ХХІ ст. Такі нейромережі, як DALL-E, DALL-E 2, Stable Diffusion, MidJourney та Craiyon, або професійні програми InDesign чи Illustrator, однозначно стали сьогодні незамінними помічниками для багатьох дизайнерів-графіків, які з їхньою допомогою відтворюють, трансформують і синтезують зображення, варіюють елементи відповідно до потреб користувачів, отримують змогу покращувати і редагувати варіації згенерованих зображень, а також регулювати геометричні пропорції, кольорову гаму і контраст об’єктів, використовувати високу варіативність параметрів.