Деміург: ідеї, технології, перспективи дизайну

Еволюція нормативно-правової бази дизайну в Україні та країнах ЄС

Альона Летяга — Fri, 12 May 2023 00:00:00 +0300

У даній статті проаналізована еволюція нормативно-правової бази дизайну в Україні та країнах ЄС. Мета – виявлення особливостей еволюції нормативно-правової бази дизайну в Україні та країнах ЄС. Методологія дослідження полягає у застосуванні ряду підходів: аналітичного для осмислення літератури за темою статті; міждисциплінарного – для всебічного вивчення фактологічного матеріалу та отримання нових знань; системного з використанням цілого спектру методів (біографічного, семіотичного, культурологічного, герменевтичного, історичного, теоретичного узагальнення) – для комплексного осмислення заявленої мети дослідження. Наукова новизна. Уперше системно вивчається європейський досвід розвитку нормативно-правової бази дизайну в порівнянні з українським. Результати статті можуть бути використані у ході підготовки дидактичних матеріалів для викладання курсів з нормативно-правової бази дизайну. Висновки. У законодавчій базі України наразі недостатньо виявлена проблематика гуманітарного чинника, зокрема її дизайн-ергономічні фактори, що не сприяє оптимізації соціальної сфери держави. З огляду на це, для результативного розвитку дизайну й ергономіки в нашій країні доцільно оптимізувати законодавчу базу з урахуванням найкращих європейських практик. Фундаментальним обґрунтуванням правового середовища ЄС щодо дизайну є те, що охорона правової власності у сфері дизайну має зрештою призвести до економічного добробуту країн у регіоні ЄС. Програма гармонізації дизайну завжди була частиною більшої програми Євросоюзу для гармонізованого правового середовища та завершення внутрішнього ринку, особливо щодо прав інтелектуальної власності. Гармонізація за допомогою Директиви щодо дизайну та Регламенту дизайну в ЄС є необхідною з огляду на істотні відмінності в охороні інтелектуальної власності на об’єкти дизайну у різних державах-членах Європейського Союзу.

Необхідність доказового знання витоків національної культури на прикладі дизайн-проєктів Василя Григоровича Кричевського

В’ячеслав Снісаренко, Анастасія Снісаренко-Єржиковська — Fri, 12 May 2023 00:00:00 +0300

Мета дослідження. У страшні часи російської навали, що ставить своєю метою закреслити існування української держави, з остаточною впевненістю на перший план виходить питання національної ідентичності. Погляд на творчий і життєвий шлях В. Г. Кричевського стає доказом необхідності вивчення коріння національної культури в галузі архітектури, дизайну, зокрема графічного дизайну орнаменту, формотворчості на прикладі його досліджень. Методи дослідження. Мистецтвознавчий аналіз матеріалів, що стосуються життя і творчості В. Г. Кричевського та застосування результатів дослідження для осмислення сучасності. Наукова новизна. Ця публікація є синтезом біографічної інформації про митця з особистими враженнями авторів статті від спілкування з людьми, що безпосередньо контактували з В. Кричевським у роботі та повсякденні. Також стаття надає цілісне уявлення про поєднання в особистості В. Кричевського трьох напрямів інтелектуальної роботи: дослідницької, художньо-проєктної та наукової. Саме такий синтез знань, навичок та світоглядної стійкості, що витримує випробування соціальними та політичними катаклізмами, дає можливість проявлятися таланту та створювати значущі для розвитку української ідентичності проєкти. Висновки. В результаті повномасштабного вторгнення росії як ніколи за часів незалежності України актуалізувалася думка про необхідність створення культурної продукції на національній основі, в тому числі й у дизайні. Це питання постійно порушувалось у наукових і популярних публікаціях, а також в окремих проєктах, але не так масово та не настільки усвідомлено щодо глибини потреби знань про національну спадщину та такого підходу у своїй творчості. Історія життя В. Кричевського є доказом спіралеподібного розвитку історії та необхідності знати коріння національного коду для аргументованої позиції про власну культуру, державність та волю для всього світу. Творчий і життєвий шлях митця, наскрізним стрижнем якого була впевненість в обов’язковості знань своїх культурних та історичних витоків і впровадження в життя цих принципів, є надзвичайно актуальним прикладом для митців та просто громадян у наш складний час, коли імперська росія намагається знищити українську ідентичність.

Міфодизайн як соціокультурна технологія проєктування сучасних міфів: візуальний аспект

Сергій Бондаренко — Fri, 12 May 2023 00:00:00 +0300

Метою дослідження є розкрити роль міфології як маніпулятивного засобу створення суспільних ілюзій, що формує «картину світу»; розглянути взаємозв’язки між міфодизайном та мистецтвом і рекламою; обґрунтувати рекламний дизайн як естетичну складову міфодизайну. Методологія дослідження. Методологічну основу дослідження складають аналітичний, системний та порівняльний метод, а також теоретичні розробки в галузі мистецтвознавства, культурології і психології. Наукова новизна дослідження полягає у поглибленні й розширенні аспектів аналізу дизайнерських технологій, що віддзеркалюють динаміку формотворення в системі різних просторово-часових культурних координат. Охарактеризовано міфодизайн як множинну інтерпретацію інформаційного тексту у візуальних формах, де специфіка явища полягає в тому, що в її основі закладено повідомлення матричного типу, зрозуміле для повсякденної свідомості та зорієнтоване на притаманні їй архетипи світосприйняття. Розглянуто та теоретично обґрунтовано, що рекламний дизайн є естетичною складовою міфодизайну. Висновки. Міфологічна свідомість є невід’ємною частиною людського світорозуміння. Дослідження міфотворчості масової культури дають підстави говорити про великі можливості міфодизайну у створенні віртуальної «картини світу» та суспільних ілюзій у різних сферах життя. Обґрунтовано, що міфодизайн створює дизайн-моделі, в яких об’єкти перетворюються в міфологічні компоненти майже безкінечних послідовностей, що синхронізуються з такою ж безкінечністю уявлень про «картину світу». Естетичну межу міфодизайну можна характеризувати як креативні серії образів, що створюються рекламним дизайном та сприймаються соціумом як чуттєва реальність. З’ясовано, що об’єкти природного середовища, «проходячи» через візуальне дизайнерське опредмечування, стають знаками, які свідомість наділяє певними значеннями. В такій ситуації актуальності набувають інструментальний потенціал міфодизайну, що дозволяє оформлювати візуальну інформацію у естетичні образи.

Функціонування візуальних наративів російської пропаганди в умовах збройної війни проти України

Ліліана Вежбовська — Fri, 12 May 2023 00:00:00 +0300

Метою статті є дослідження функціонування візуальних наративів російської пропаганди в умовах ведення рф збройної війни проти України та розгляд явища у контексті постмодерних теорій. Методологія дослідження базується на застосуванні постмодерного методу деконструкції, систематично застосованого до візуальних текстів російської пропаганди з метою виявлення прихованих значень. Новизна дослідження полягає у виявленні особливостей функціонування візуальних наративів російської пропаганди, що, фактично, дозволили симулювати причини масштабного збройного вторгнення рф в Україну, а також створити маскування справжніх причин війни, що пов’язані з кризовими явищами владних інституцій з невідповідними сучасності імперськими визначниками. Серед таких механізмів виявлено повторення візуального наративу у різних модифікаціях і контекстах; приховування деталі або її маскування; маніпуляцію образами (матері і батьківщини, мотивами розпаду і воскресіння імперії-росії-ссср тощо). Одним із неочевидних прийомів стало виявлення такого виду візуальних конструктів, які проникають у поле зору глядача непоміченими і, маскуючись під структури аксіоматичних знань, починають спрацьовувати автоматично у потрібний момент. Цей прийом ми назвали «інверсією автоматичного письма». Висновки. У результаті дослідження доходимо висновку, що дієвість російської пропаганди забезпечується не стільки якістю візуальної інформації, скільки її кількістю і нав’язливістю, співмірною з витісненням будь-якого іншого інформаційного «шуму», а також – агресивністю, емоційним забарвленням і безапеляційністю подачі. Втім, технологічні засоби все ж присутні. Систематичне повторення одних і тих же образних меседжів у різних поєднаннях і контекстах дозволяє скріпити між собою ідеологічно розрізнені теми, починаючи від політичних і геополітичних до питань елементарного побутового рівня (вітрини магазинів, американські джинси, американські долари тощо). У статті також відстежено етапи формування образу «ворога» засобами пропаганди, а саме через застосування прийомів дегуманізації і десуб’єктивізації образу українців, а далі – мілітаризації і патетизації війни як сакральної місії імперської росії. Розгляд явища у контексті постмодерних теорій засвідчує глибоку кризу владних інституцій рф, що, мовою постмодерну, відображає стадію самозацикленого симулякру. Остання дозволяє вдатися до обнадійливих прогнозів, оскільки зазначена стадія названа теоретиками постмодерну останньою у функціонуванні системи, що передує її неминучому розпаду.

Типологія інтерактивної реклами

Тетяна Божко, Інна Алексєєнко — Fri, 12 May 2023 00:00:00 +0300

Мета статті полягає у встановленні найбільш вірогідних визначників для класифікації інтерактивної реклами та виявлення й систематизації на їх основі варіативних форм втілення рекламних звернень, а також у встановленні можливості щодо їх взаємодії. Методологія дослідження: застосовано метод комплексного аналізу. Наукова новизна полягає у систематизації поглядів науковців на типологію інтерактивної реклами, її оновлення та доповнення. Встановлено, що подані досі класифікації інтерактивної реклами вже втратили свою актуальність, оскільки були обмежені за платформами розташування рекламних звернень або формами трансляції і не враховували умов взаємодії різних технологій у процесі реалізації інтерактивних рекламних звернень. У даному дослідженні на основі синтезу таких визначників як технології створення і поширення, а також форми змістового наповнення та характер взаємодії зі споживачами, виділено наступні типи інтерактивної реклами: реклама за допомогою мобільного зв’язку і телебачення; реклама в інтернеті; інсталяції в навколишньому середовищі (з ґаджетами та без); події та заходи. Виявлено, що технології мобільного зв’язку наразі є з’єднувальною ланкою між більшістю форм інтерактивних комунікацій та лишаються ефективними і як виокремлена форма рекламування, так і в сукупності з теле- та інтернет- рекламою. Також встановлено, що інноваційні технології доповненої реальності (AR) та віртуальної реальності (VR) можуть класифікуватись як диференційовані види рекламних звернень, залежно від наявності програмованих або спонтанних трансформувань під впливом взаємодії рекламних звернень на основі цих технологій із споживачами. Відсутність трансформувань дозволяє віднести їх до інсталяцій у навколишньому середовищі, а наявність варіативних сюжету та сценарію спонукає до класифікації AR та VR як подій та заходів. Висновки: дизайн інтерактивної реклами передбачає обмірковане використання варіативних форм її втілення, вибору та обґрунтуванню яких має сприяти подана нами типологія. Вірогідність диференціації різних типів інтерактивної реклами та врахування їх особливостей стверджується ретельним аналізом кожного з видів інтерактивної реклами. Таким чином, отримуємо цілісну картину, на основі якої можемо вибудовувати рекламні стратегії, та пропонувати найбільш ефективні способи комунікації зі споживачами і застосовувати для цього один або кілька з наведених типів рекламних звернень.

Візуальні трансформації образів поеми Данте Аліг'єрі «Божественна комедія: пекло» у європейських художніх практиках

Андрій Будник, Валерія Лазебнюк — Fri, 12 May 2023 00:00:00 +0300

Мета статті полягає у виявленні специфіки трансформації візуальної мови як мистецької рефлексії на образи Данте у європейських художніх практиках, зокрема у графічному дизайні. Методологія дослідження вимагає комплексного підходу та передбачає застосування методів мистецтвознавчого аналізу, емпіричного методу збору теоретичного та історичного матеріалу, методу порівняння та узагальнення. У дослідженні використано загальнонаукові методи, зокрема аналіз і систематизацію наукової літератури за темою розвідки. Історико-фактологічний метод застосовано при виявленні історичних процесів та факторів, що вплинули на розвиток трансформації візуальної мови ілюстрації та інших візуальних практик на її основі. Наукова новизна полягає у проведенні порівняльного аналізу візуальних образів на основі дослідження візуалізації класичних творів літератури. Розглядається інтерпретація образів класика світової літератури низкою митців від Сандро Боттічеллі до Джованні Томмазі Ферроні, а також присутність образів «Божественної комедії» у масовій та поп-культурах: популяризація Данте, експлуатація його образу у мас-маркеті через графіті, мультфільми, візуальні новели, сайти, профілі у соцмережах тощо. Визначено способи адаптації стилістики Данте для сучасного глядача, звиклого до кліпових продуктів, прояви поширення у найбільш популярних соціальних мережах. Висновки. Проведене дослідження свідчить, що унікальний світ візуальної мови в ілюструванні та дизайні книжкових видань трансформується за допомогою суб’єктивного мистецького бачення задля утримання інтересу сучасного читача до класичної спадщини. У результаті дослідження доходимо висновку, що популяризація образу Данте у масовій культурі залежить від індивідуального фактору світосприйняття митця як творчої особистості. Світове класичне мистецтво стає основою зародження нових витоків авторських креативних підходів до візуального переосмислення здобутків цивілізації. Процес трансформації візуальної мови ілюстрацій як складових графічного дизайну забезпечує тривале підтримання поширення образів «Божественної комедії» не тільки на батьківщині Данте Аліг’єрі, а й на загальноєвропейському арт-ландшафті.

Архітектоніка книг індійської тематики Миколи Пшінки

Наталя Пшінка — Fri, 12 May 2023 00:00:00 +0300

Мета дослідження: аналіз архітектоніки книг Миколи Пшінки індійської тематики як гармонійної єдності художньо-графічних і конструктивно-композиційних елементів, ролі засобів стилізації в дизайні дитячих видань для досягнення синергії тексту та ілюстративного ряду (збірники "Перо рожевої чакви", "Індійські народні казки", "Міфи Давньої Індії"). Методи дослідження: систематизація наукових джерел, інтерв’ю, емпіричні спостереження та їх опис, мистецтвознавчий аналіз, синтез та узагальнення отриманих результатів. Результати дослідження: розглянуто особливості архітектоніки видань М. Пшінки індійської тематики та художньої інтерпретації давньоіндійського епосу як синтезу рис індивідуального авторського стилю українського митця та використаних ним елементів індійського національного колориту. Наголошено на важливості візуальної комунікації, досягнення емпатії з юним читачем, який є найголовнішим учасником творчого процесу, донесення ілюстративними та конструктивними засобами не тільки ідейного, а й емоційного змісту книги. Здійснено порівняльну характеристику засобів художньої виразності в ілюструванні та дизайн-макетуванні книжок для читачів різного віку: врахування психологічних особливостей сприйняття візуальних образів дітьми та критеріїв квалілогії видання: ідейних, естетичних, соціально-психологічних, ергономічних якостей. Наукова новизна: книги індійської тематики М. Пшінки як синкретичне мистецьке явище, що характеризується цілісною архітектонікою, синтезом текстів, ілюстрацій, декоративних елементів, дизайн-макетування, вперше розглянуто комплексно й різнопланово. На основі порівняльного аналізу художнього оформлення книг «Індійські народні казки» і «Міфи Давньої Індії» прокоментовано особливості дизайну видань для дітей різного віку – молодшого і старшого шкільного.

Художньо-комунікативні трансформації книги на тлі еволюції візуальної парадигми в українському дизайні

Вікторія Олійник — Fri, 12 May 2023 00:00:00 +0300

Мета дослідження передбачає окреслення художньо-комунікативних трансформацій української книги, які віддзеркалюють сучасну візуальну парадигму, а також висвітлення їхнього впливу на подальший розвиток вітчизняного книжкового дизайну. Методи дослідження включають теоретичний, джерелознавчий, порівняльний, хронологічний та аналітичний. Наукова новизна. Було з’ясовано, що трансформації художньо-комунікативних можливостей у вітчизняному дизайні книги активно проявилися, насамперед, завдяки розвитку інноваційних альтернативних книжкових форм, а також реакції художньо-образної системи класичних видань на запити часу. Основними факторами впливу при цьому стали візуальний поворот у культурі з подальшим формуванням візуальної мистецької парадигми, технологічний прогрес у дизайні та розвиток різних напрямків візуальних комунікацій. Доведено, що візуальна комунікація сучасних вітчизняних книжкових видань помітно посилилася, якщо порівнювати її з книгою ХХ ст., оскільки дизайн-проєктування книги набуло інноваційного інструментарію, що дозволив залучити додаткові канали сприйняття. Крім того, у процесі дослідження окреслений взаємовплив комунікативних можливостей книги та її дизайн-розробки, а також запропонована систематизація художньо-комунікативних рівнів сучасного українського книжкового видання. Висновки. Художні характеристики сучасної книги утворюють між собою єдине гармонійне поле, яке ефективно реалізує комунікативні завдання. Зокрема, візуальна комунікація книги відбувається на кількох рівнях: ілюстративному, композиційному, просторовому, за умови їхньої рівнозначності у межах ансамблю кожного видання. Однак, з посиленням певних окремих рівнів комунікації, що відбувається за рахунок популяризації нових альтернативних книжкових форм, які демонструють переваги окремих візуально-комунікативних каналів, можна констатувати наявність серед новітньої книжкової продукції відповідної художньо-комунікативної класифікації. Так, у класичній паперовій книзі домінує композиційний рівень візуальної комунікації, у графічному романі (коміксі, мальописі) переважає ілюстративний рівень візуальної комунікації, в інтерактивній книжковій продукції, натомість головним візуально-комунікативним рівнем є художній простір, організований дизайнером-розробником за допомогою імерсивних технологій та структурно-макетних дизайн-прийомів.

Типологія елементів геометричних орнаментів та їх зв’язок з різновидами декоративно-прикладного мистецтва України

Олексій Чистіков — Fri, 12 May 2023 00:00:00 +0300

Метою дослідження є спроба виявити характерні ознаки орнаментів кожного з видів декоративно-прикладного мистецтва України та систематизувати основні елементи геометричного орнаменту. Методологія. Були використані методи аналізу абстрагування та порівняння. Метод теоретичного узагальнення дав змогу підвести підсумки даного дослідження. Наукова новизна полягає у складенні типології елементів геометричного орнаменту на основі аналізу широкої бази зразків різних видів декоративно-прикладного мистецтва; а також – у встановленні типовості та унікальності тих чи інших видів елементів для різних видів декоративно-прикладного мистецтва. Висновки. Множину графічних елементів, виділених в процесі аналізу різновидів українського декоративно-прикладного мистецтва, можна розділити на 6 типів: кутасті лінії, лінії комплексного характеру, пластичні лінії, кутасті форми, пластичні форми, комбіновані пластично-кутасті форми. В свою чергу, кутасті форми поділяються на чотирикутники прості та комбіновані, трикутники, шестикутники, східчасті форми та складні багатокутні фігури. Пластичні форми поділяються на кільця та півкола, кола та овали, гостроконечні овали. Складено таблицю та схеми розподілу елементів геометричного орнаменту. Визначено, що найбільш типовими елементами, що репрезентують одразу кілька спрямувань декоративно-прикладного мистецтва України, варто вважати скісні насічки та риски, зиґзаґи, трикутники, ромби та зірки. Вони зустрічаються у зразках всіх розгалужень декоративно-прикладного мистецтва України. У той же час геометричні фігури і форми на основі їх групувань, таких як східчасті ромби та східчасті трикутники, є властивими винятково для ткацтва і килимарства. Поєднання лекальних форм і кутів, а також елементи на основі краплі і гострокутних овалів є властивими виключно до писанкарства.

Ефективність застосування у брендингу типології особистостей за архетипами

Дмитро Линник — Fri, 12 May 2023 00:00:00 +0300

Мета статті – з’ясувати ефективність застосування у брендингу типології особистості за архетипами; дослідити закономірність дизайн комунікацій відповідно до приналежності до домінантного архетипу цільової аудиторії. Методологія дослідження. Для дослідження використано емпіричний метод опису програм із літературних джерел та мережі інтернет, а також метод порівняльного аналізу. Крім цього, методологічною базою роботи над статтею став огляд та систематизація емпіричного матеріалу результатів проведеної роботи. Наукова новизна. Аналіз досліджень про архетипи дав змогу зрозуміти особливості поведінки споживачів та класифікувати їх за різними критеріями. Виявлено основні фактори, які впливають на прийняття рішень людьми. Проведено порівняльний аналіз сучасних класифікацій особистості та систематизовано інформацію про них. Дослідження розкриває та узагальнює, як знання архетипних типологій впливає на вибір стилю дизайну, що проявляється в графічному дизайні та комунікації бренду з цільовою аудиторією. Висновок. У результаті дослідження доходимо висновку, що використання знань про типології особистостей за архетипами дозволить систематизувати та спростити використання цієї інформації дизайнерами, а також створить можливість зробити підхід до профілювання цільової аудиторії більш ефективним. У майбутньому бренд-стратеги та графічні дизайнери зможуть використовувати проаналізовану інформацію при створенні та управлінні брендами, аналізуючи цінності та потреби цільової аудиторії. Дані дослідження допоможуть фахівцям з брендингу та дизайну вибрати правильну візуально-графічну мову, а дизайнерам – створити відповідний візуально-графічний стиль.

Змістові аспекти рекламних образів сучасної медійної реклами в Україні

Олена Діденко — Fri, 12 May 2023 00:00:00 +0300

Метою роботи є дослідження змістових аспектів візуальних рекламних образів, що поширюються медійною рекламою України останніх років і створені до повномасштабного вторгнення рф. Методологія дослідження базується на аналітично-порівняльному аспекті та поєднує загальнонаукові та спеціальні методи, що надають можливість розглянути концепт «візуального образу» через призму дизайну реклами. Наукова новизна. В статті розглянуто успішну українську медійну рекламу останніх років та виявлено прихильність українських рекламістів до антропоцентризму в прямому та опосередкованому проявах. Рекламний візуальний образ конструюється з елементів дизайну, які є здебільшого знаками-індексами та знаками-символами активного способу життєдіяльності українців та спектру їхніх емоційних станів. Висновки. Візуальні образи мають особливе значення, адже зберігаються в пам’яті набагато довше порівняно із прочитаним рекламним текстом. Візуальна комунікація поєднує в собі колір, мову, письмо, образи, які в сукупності створюють єдине повідомлення, естетично приємне погляду реципієнта, наповнене зрозумілою та необхідною інформацією. Бажаний ефект досягається за рахунок успішного синтезу концепцій подачі візуального матеріалу (найбільш популярні: антропоцентризм, емоційний маркетинг, методика «проблема-рішення», «межі порівняння»). Прийоми і засоби дизайну візуального образу реклами на різних її рівнях відіграють все більш значну роль, оскільки дозволяють здійснювати ефективний вплив на реципієнтів не шляхом збільшення кількості рекламних повідомлень, а у спосіб створення внутрішніх зв’язків між частинами рекламного тексту, зображення, рекламного ролика, а також між окремими рекламними повідомленнями. Перспективи подальших наукових пошуків вбачаємо у дослідженні статичних і динамічних параметрів візуальності в просторі сучасних медіа.

Українська символіка в дизайні сценічних проєктів періоду війни

Дарина Вакуленко — Fri, 12 May 2023 00:00:00 +0300

Мета статті полягає у з’ясуванні особливостей застосування української символіки у дизайні сучасних сценічних проєктів патріотичного спрямування, зокрема тих, що мали місце під час збройної агресії рф в Україні з 2014 р. Методологія дослідження передбачає застосування семіотичного аналізу у визначенні семантики образів на основі української символіки; а також – мистецтвознавчого аналізу у виявленні прийомів і засобів дизайну, за допомогою яких досягається трансформація символічного контенту сценічного проєкту. Наукова новизна статті полягає у виявленні образної специфіки застосування української символіки у дизайні айдентики сценічних проєктів, що були втілені за час збройної агресії рф. Виявлено полісемантичність образів на основі національної символіки, їхню здатність до лаконічних трансформацій, що дозволяє перетворювати значення давнини у сучасні сенси. Такі знаки набувають нового значення і виразності в актуальному контексті – контексті збройної війни, яка посягає на саме існування української держави. Висновки. Результати дослідження засвідчують актуальні зміни в дизайні сценічних проєктів за час військової агресії з боку росії. Режисери та художники дедалі більше звертаються до української символіки, що базується на народних архетипах та етнічних мотивах. Це спостерігається як у графічному концептуальному оформленні, так і в емоційних посилах образів на основі символіки української ідентичності. Було встановлено, що кожен графічний елемент має своє власне значення та асоціації, які можуть бути використані для передачі певних емоцій та настрою. Дослідження виявило, що використання української символіки в сценічному дизайні може бути ефективним інструментом у боротьбі за національну самосвідомість та відчуття національної гідності в умовах війни. Українська символіка знову набуває популярності й попиту не лише на теренах Батьківщини, а й далеко за її межами. Така тенденція свідчить про зміну свідомості українців та цінність унікальної сакральної спадщини.

Моделінг в системі моди: тенденції та комунікаційні засоби

Людмила Дихнич — Fri, 12 May 2023 00:00:00 +0300

Мета дослідження – висвітлити базові дефініції моделінгу як складової системи моди, проаналізувати досвід персоналізації та співтворчості дизайнера з моделлю – демонстратором одягу. Методи дослідження. У дослідженні використано аналітичний, порівняльний, біографічний, системний, історичний, хронологічний методи, які дозволили окреслити ступінь впливу моделей-демонстраторів на презентацію та споживання модного одягу та на формування естетичних ідеалів моди. Методи спостереження та узагальнення застосовані для визначення сучасних тенденцій розвитку та комунікаційних засобів моделінгу. Наукова новизна полягає у виокремленні моделінгу як складової системи моди та самостійного напряму дослідження; у виявленні підходів видатних зарубіжних та українських дизайнерів щодо вибору моделі та способу представлення нової розробки одягу; у виявленні та аналізі комунікаційних засобів моделінгу – персоніфікації та співтворчості дизайнера і моделі – демонстратора одягу. На прикладі досвіду роботи К. Діора та А. Ільчун, І. Сен Лорана з Верушкою (Віра Готлібе Анна фон Лендорф) та К. Денев, Г. Шанель та М.-Е. Арно, О. Ясинської з Київським будинком моделей, ювелірного будинку SOVA з Н. Гоцій, М. Вороніна з В. Швецем та С. Чудовським доведено, що персоніфікація костюма за допомогою зовнішньо-пластичних та особистісних рис і якостей моделі-демонстратора є передумовою успішного просування і споживання модного одягу. Висновки. У період кінця 1940-х – 1960-х рр. у системі моди окреслилися такі тенденції, як розробка дизайнерами сегменту готового одягу та його доступність широкій цільовій аудиторії; міжкультурність та глобалізаційний контекст у створенні та представленні модного одягу. Дизайнери змінюють функцію «живої» моделі від мовчазного демонстратора з невідомим ім’ям на виразну змістовну особистість, яка за допомогою оригінальних прийомів професійної фотозйомки та показів моди стає «обличчям» колекції або окремого предмету одягу. У такий спосіб комунікаційними засобами є персоніфікація предмету одягу та співтворчість дизайнера і моделі.

Архітектурні традиції і політичний чинник розвитку міст Прикарпаття

Уляна Мельник — Fri, 12 May 2023 00:00:00 +0300

Мета статті – окреслити архітектурні традиції та проблеми збереження художнього образу історичної забудови міст Прикарпаття. В статті розглянуто політичний чинник розвитку міського архітектурного середовища Івано-Франківщини. Осмислено процес і специфіку трансформації архітектурного середовища, здійснено його систематизацію за періодами і стилістичними ознаками. Методи дослідження. Методика дослідження ґрунтується на порівняльному аналізі різних періодів, а також на натурних обстеженнях й фіксаціях, які проводяться на двох рівнях: загально-оглядовому і поглибленому аналізі за групами об’єктів-представників, що стає базовим матеріалом для структурного аналізу. Наукова новизна дослідження полягає у виявленні політичного чинника розвитку міського архітектурного середовища Івано-Франківщини. Висновки. Політичний чинник позначився на всіх етапах розвитку і під час заснування міст Івано-Франківщини. Зі зміною влади змінювались стильові концепції, які виявлялись в опорядженні фасадів, їх декорі. Художні особливості оновлення архітектурного середовища значною мірою залежали від керівних настанов правлячої верхівки. Відповідно до цього, архітектурне середовище міст Івано-Франківщини розвивалося під культурно-мистецькими впливами Польщі (Речі Посполитої), Австро-Угорської імперії, Радянського Союзу. За останні десятиліття знижувався вплив політичного чинника внаслідок глобалізаційних процесів, відкритості, загальнодоступності та внаслідок пожвавлення особистої свободи користувачів, їхніх смаків і світогляду. Впродовж року внаслідок військового вторгнення Росії в Україну з новою силою посилюється політичний чинник розвитку міст, оскільки постають питання відбудови окремих фрагментів відносин викликає зміну уявлень, які пов’язані з архітектурними формами.

Роль просторового дизайну при втіленні імерсивного досвіду ігрових квест-кімнат

Ростислав Кучер — Fri, 12 May 2023 00:00:00 +0300

Мета статті полягає у з’ясуванні ролі просторового дизайну у втіленні імерсивного досвіду ігрових квест-кімнат та у виявленні характерних для такого дизайну образних, стильових і технічних чинників. Методологія дослідження ґрунтується на основі міждисциплінарного методу, використаного з метою співставлення й порівняння окремих культурологічних, соціальних та мистецтвознавчих аспектів теми, що обумовлено синтетичним характером досліджуваної проблеми; також застосовується комплексний метод для розкриття сутності просторового дизайну імерсивного театру. Наукова новизна статті полягає у виокремленні просторового дизайну квест-простору як незалежної частини імерсивного театру, у виявленні особливостей просторового дизайну квестів за принципом імерсивності, зокрема, з урахуванням застосування VR- технологій, що конкурують зі звичайним дизайном простору, замінюючи його віртуальним. Висновки. У результаті дослідження доходимо висновку, що просторовий дизайн відіграє вирішальну роль у створенні квестів за принципом імерсивності. Він може варіюватися від простих декорацій до складних мультисенсорних середовищ, а також має враховувати можливість створювати різні головоломки та завдання, які базуються на взаємодії з кімнатою та її об’єктами. Часто вирішальну роль у дизайні квест-кімнат відіграють інноваційні технології, які передбачають використання віртуальної або доповненої реальності, 3D-моделювання, звукового дизайну, мультимедіа та інших інтерактивних елементів. Стилістичний аналіз засвідчує, що найчастіше у дизайні квестів надається перевага реалістичній стилістиці. Рідше застосовується дизайн у стилістиці, що поєднує реальний і фантастичний світи. Причиною переваги реалістичних підходів є прагнення наблизити середовище дії до реального світу. Щоб забезпечити реалістичну атмосферу, в квесті використовуються візуальні ефекти, що можуть бути вдало синхронізованими з ідентичними звуковими. Отже, згадані образні, стильові і технічні критерії проторового дизайну квестів особливо сприяють досягненню імерсивності, яка, власне, й означає створення відчуття повного занурення користувача в експеримент. У такий спосіб дизайн фізичного та віртуального простору впливає на те, як аудиторія взаємодіє з сюжетом квесту, і може посилити або применшити художній задум постановки.