Дослідницька база феномена візуального шуму в координатах графічного дизайну
DOI:
https://doi.org/10.31866/2617-7951.9.1.2026.361440Ключові слова:
графічний дизайн, візуальний шум, візуальне забруднення, читабельність, дизайн-код міста, перевантаженість ознак, читабельність середовищаАнотація
Мета дослідження. Ця стаття є оглядовою і має за мету розглянути стан дослідження проблеми візуального шуму та його вплив на дизайнерські практики. Методи дослідження базуються на бібліографічному методі та методах систематизації, зіставлення історичних і сучасних позицій, а також інтерпретації міждисциплінарних джерел. Наукова новизна. В українському дизайнерському дискурсі розглянуто поняття «візуальний шум» з розмежуванням із «візуальним забрудненням» і «візуальним перевантаженням», описом операційних наслідків для дизайнерського проєктування та зведенням інструментів вимірювання візуального шуму. Висновки статті підтверджують, що візуальний шум є складним багаторівневим явищем, яке виникає на перетині урбаністики, дизайну та наук про сприйняття. У перцептивній рамці дослідження продемонстровано, як надлишок і конфлікт сигналів у міському просторі системно знижують його читабельність, ускладнюють ідентифікацію об’єктів та значно підвищують когнітивні витрати користувача. Авторами доведено, що візуальний шум можна не лише описувати, а й ефективно керувати ним за допомогою конкретних дизайнерських інструментів: проведення аудитів ключових вулиць і вузлів, установлення мінімальних порогів контрасту й масштабу, а також побудови чіткої ієрархії інформаційних носіїв. У роботі виокремлено дві актуальні тенденції осмислення цієї проблеми в сучасному дизайні: стратегію радикальної редукції через впорядкування та регламентацію середовища, а також стратегію наслідування складності, де шум стає ресурсом емоційної виразності й відображенням багатошарового міського досвіду. Отримані результати засвідчують потребу в системних фундаментальних дослідженнях феномена саме в координатах графічного дизайну для створення читабельного, безпечного й людиноцентричного міського простору, що дасть змогу виробити ефективні інструменти проєктування не лише для міста, а й для інших середовищ, де виявляється графічний дизайн.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторські права на статтю та одночасно надають журналу право його першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану статтю з обов’язковим посиланням на її авторів та першу публікацію.
Журнал дозволяє авторам зберігати авторські права і права на публікації без обмежень.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання на роботу в електронному репозитарії установи.