Сучасне іміджетворення крізь призму жіночих архетипів античної міфології
DOI:
https://doi.org/10.31866/2617-7951.9.1.2026.361492Ключові слова:
художня культура античності, міфологічна свідомість, іміджеві рішення, архетипи, стиль, інновації, психологія сприйняття, дизайн технологіїАнотація
Мета статті полягає у виявленні сучасних підходів до розроблення іміджу у вигляді модульних варіантів, заснованих на архетипах – універсальних першообразах, проявлених у міфах, казках, релігії, мистецтв. Адаптовані до сучасних запитів, архетипи надають іміджу образної змістовності, що стосується світоглядних та мистецьких надбань, а також психологічного досвіду античної художньої культури. Методи дослідження базуються на поєднанні теоретичного осмислення наукових джерел і практичних кейсів іміджетворення, здійснених на основі архетипів античної міфології. Використано аналітичний, структурний та порівняльний методи, а також історично-системний підхід, що дає змогу оцінити ефективність рішень за об’єктивними критеріями. Комплексний дослідницький підхід дозволяє визначити головні візуально-іконографічні, образні та світоглядно-психологічні особливості архетипових моделей, створених за античними зразками, а також детально проаналізувати їхню специфіку, що сприяє з’ясуванню можливостей творчих рішень стилістів-дизайнерів у їхньому використанні під час створення іміджу з конкретним змістовним наповненням. Наукова новизна полягає у висвітленні іміджетворення як особистого стилю, трансформованого в системі традицій з переходом в систему модерну. Показано, як архетипи, що виникли в античній культурія, можуть бути адаптовані для індивідуальних образів, надавши іміджевим рішенням повноти, актуальності та ефективності. Висновки. Жіночі архетипи, кристалізовані в античній міфології, мистецтві, культурі та доведені до рівня класичних, стали джерелом дослідження, вивчення та інтерпретацій в сучасній візуальній культурі. Зокрема, в іміджетворенні вони демонструють придатність до адаптації на різних платформах та в різних контекстах візуалізації – від образів представниць шоубізнесу – до образів громадських та політичних діячок. При збереженні загальної впізнаваності, різні версії іміджу, інтерпретованого за зразками богинь як жіночих персонажів грецького Олімпу, несуть у собі культурно-історичні формули, які дешифрують специфічні риси людської вдачі. Цим вони сприяють підбору інструментів стилізацій для їхнього втілення та розкриття з метою створення потрібного іміджу. Розподіл і систематизація архетипів Артеміди, Афіни, Афродіти, Гестії, Гери, Деметри, Персефони виявив їхній потенціал іміджетворення в умовах запитів сучасного політичного та культурного буття. Іміджетворення й індивідуальний стиль у сьогоденні має розглядатися як система, що дає змогу адаптувати традиційні уявлення у візуальні рішення на рівні сучасних вимог. Іміджетворення як інструмент запланованої трансформації визначається не лише естетичними якостями, а й конкретними показниками змістовної ефективності, тобто досягнення мети щодо донесення до аудиторії конкретної візуально-психологічної інформації. Перспективи розвитку індивідуального стилю шляхом образу-іміджу полягає в поєднанні стратегічного підходу та нових технологій, включно із підходами до дизайну як інструменту візуалізації давніх, зокрема, античних архетипів на основі їхньої актуалізації в сучасних умовах. Така позиція висуває вимоги до поглиблення професійної підготовки іміджмейкера як головного виробника конкурентоспроможних зразків дизайн-продукту з деталізацією культурно-мистецьких та психологічних параметрів.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторські права на статтю та одночасно надають журналу право його першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану статтю з обов’язковим посиланням на її авторів та першу публікацію.
Журнал дозволяє авторам зберігати авторські права і права на публікації без обмежень.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання на роботу в електронному репозитарії установи.