Просторова організація та меблювання шкільного класу: початковий період розвитку (ХІІІ–ХVII ст.)

Анотація

Мета дослідження. Виявити та охарактеризувати особливості просторової організації та меблювання навчальних приміщень європейської масової школи на початкових етапах становлення та розвитку (орієнтовно ХІІІ–ХVII ст.). Методи дослідження. Історико-культурний та компаративний методи. Джерельною базою є історичні зображення шкільного облаштування названого періоду в образотворчому мистецтві та в інших візуальних джерелах. Додатково залучались текстові свідчення та результати сучасних історико-культурних досліджень. Наукова новизна. Вперше систематично описано особливості просторової організації та меблювання шкільних класів у початковому періоді розвитку масової шкільної освіти у Європі (орієнтовно ХІІІ–ХVII ст.), виділено ключові етапи зазначеного періоду. Висновки. Початковий період розвитку просторової організації та облаштування шкільного простору окреслено межами ХІІІ–ХVII ст. Ключовими ознаками цього періоду є а) просторова організація класу, що придатна лише для індивідуальної роботи учнів, б) використання неспеціалізованого меблювання (побутових крісел, лав та столів). У цьому періоді можна виділити три етапи. Перший (ХІІІ–ХVI ст.) характеризується обладнанням лише вчительського місця (крісло-кафедра та стіл або пюпітр). Другий етап (ХVI–ХVII ст.) вирізняється запровадженням столів для письмової роботи учнів, а також демонстраційного обладнання (крейдові дошки, таблиці, прилади тощо). Просторова організація класу має спонтанний характер. На третьому етапі (з середини ХVII ст.) відзначаються перші спроби систематичної організації, зонування простору класу, створення функціональних осередків різного призначення, закріплення робочих місць за учнями. Обладнання класів фронтально орієнтованими рядами спеціалізованих учнівських меблів (столів з однобічним
розміщенням робочих місць) у ХVIII ст. можна вважати ознакою переходу до наступного періоду.