Проблеми сталості екосистеми індустрії моди: техногенно-гуманістичний підхід

Ірина Гардабхадзе

doi:10.31866/2617-7951.8.1.2025.330515

Автор(и)

Ірина Гардабхадзе Київський національний університет культури і мистецтв, Україна https://orcid.org/0000-0002-8899-3267

DOI:

https://doi.org/10.31866/2617-7951.8.1.2025.330515

Ключові слова:

трансформація сталості, екосистема індустрії моди, стала мода, швидка мода, техногенно-гуманістичний підхід

Анотація

Стаття присвячена аналізу особливостей еволюції індустрії моди з урахуванням впливу Цілей Сталого Розвитку. Мета дослідження полягає у формуванні техногенно-гуманістичного підходу та аналізі з його позицій проблем трансформації індустрії моди у сталу екосистему. Методи дослідження. Індустрія моди розглядається як вертикальна гілка ієрархії індустріальних екосистем від глобального рівня до локаль- них підприємницьких екосистем. Сталий розвиток екосистем кожного рівня визначається внутрішніми процесами та вимога- ми з боку Програми ООН досягнення Цілей Сталого Розвитку. Для визначення проблем сталості екосистеми індустрії моди використаний модифікований екосистемний підхід. Стан розвитку та функціонування екосистеми індустрії моди визначається балансом шести аспектів сталості художньо-естетич- ної, економічної, екологічної, технологічної, соціальної та керуюче-адміністративної природи. Описання особливостей індустрії моди як об’єкта досліджень здійснено за результатами історіографічного аналізу її еволюції впродовж етапів індустріалізації. Розвиток та протиборство альтернативних концепцій індустрії моди проаналізовано із застосуванням компаративного аналізу. Наукова новизна дослідження полягає у формуванні на базі модифікації екосистемного підходу техногенно-гуманістичного підходу та аналізі перспектив його використання для визначення та аналізу проблем трансформації індустрії моди. Висновки. Результати дослідження засвідчують амбівалентність індустрії моди як носія гомеостатичного потенціалу і водночас як джерела антигомеостатичного впливу на соціум та екологію. Продемонстрований потенціал техногенно-гуманістичного підходу для компаративного аналізу альтернативних концепцій індустрії моди. Показано, що перспективи траєкторії трансформації індустрії моди в екологічно-дружню екосистему полягають у побудові конвергентних моделей екосистеми на основі відповідальної моди.

Біографія автора

Ірина Гардабхадзе, Київський національний університет культури і мистецтв

С.н.с., доцент

Посилання

Abdel-Jaber, H. (2021). The devil wears Zara: Why the Lanham act must be amended in the era of fast fashion. Ohio State Business Law Journal, 15(2), 234–264. https://moritzlaw.osu.edu/sites/default/files/2022-03/08.%20Abdel-Jaber_0.pdf [in English].

Adamkiewicz, J., Kochanska, E., Adamkiewicz, I., & Łukasik, R. M. (2022). Greenwashing and sustainable fashion industry. Current Opinion in Green and Sustainable Chemistry, 38, Article 100710. https://doi.org/10.1016/J.COGSC.2022.100710 [in English].

Arribas-Ibar, M., Nylund, P. A., & Brem, A. (2022). Circular business models in the luxury fashion industry: Toward an ecosystemic dominant design? Current Opinion in Green and Sustainable Chemistry, 37, Article 100673. https://doi.org/10.1016/j.cogsc.2022.100673 [in English].

Auerbach George, H., Tregenza, L., Stenton M., Kapsali, V., Blackburn, R. S., & Houghton, J. A. (2023). Challenging perceptions of fast and slow in contemporary fashion: A review of the paper dresses trend in the United Kingdom and the United States during the 1960s. International Journal of Sustainable Fashion & Textiles, 2(1), 29–52. https://doi.org/10.1386/sft_00019_1 [in English].

Bommanavar, S. M., & Malipatil, Sh. (2024). New culture fashion: The convergence of slow fashion, sustainability and fast fashion. Madhya Bharti – Humanities and Social Sciences, 85(16), 133–142 [in English].

Casciani, D., Chkanikova, O., & Pal, R. (2022). Exploring the nature of digital transformation in the fashion industry: Opportunities for supply chains, business models, and sustainability-oriented innovations. Sustainability: Science, Practice and Policy, 18(1), 773–795. https://doi.org/10.1080/15487733.2022.2125640 [in English].

Centobelli, P., Abbate, S., Nadeem, S. P., & Garza-Reyes, J. A. (2022). Slowing the fast fashion industry: An all-round perspective. Current Opinion in Green and Sustainable Chemistry, 38, Article 100684. https://doi.org/10.1016/j.cogsc.2022.100684 [in English].

Hardabkhadze, I. (2023). Synthesis of digital and humanitarian technologies in the problems of managing the fashion industry transformation processes. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3, 13(123), 19–33. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.281174 [in English].

Hardabkhadze, I. A. (2012). Dyzain-proektuvannia. Suchasnyi odiah: naukovyi pidkhid do vyrishennia problem dyzainu [Design-projection. Modern clothing: A scientific approach to solving design problems]. Izdatel’skii dom Vinichenko [in Ukrainian].

Hardabkhadze, I., Bereznenko, S., Kyselova, K., Bilotska, L., & Vodzinska, O. (2023). Fashion industry: Exploring the stages of digitalization, innovative potential and prospects of transformation into an environmentally sustainable ecosystem. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1, 13(121), 86–101. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.273630 [in English].

Matušovičová, M. (2020). Sustainable fashion as a part of the circular economy concept. Studia Commercialia Bratislavensia, 13(45), 215–223. https://doi.org/10.2478/stcb-2020-0009 [in English].

Mishra, S., Jain, S., & Malhotra, G. (2020). The anatomy of circular economy transition in the fashion industry. Social Responsibility Journal, 17(4), 524–542. https://doi.org/10.1108/SRJ-06-2019-0216 [in English].

Owusu-Wiredu, P. (2024). From a disposable to a sustainable fashion industry: A review of the shameful trade flows of used textiles and the need to address fast fashion. Corporate Governance and Sustainability Review, 8(1), 32–44. https://doi.org/10.22495/cgsrv8i1p3 [in English].

Papamichael, I., Chatziparaskeva, G., Navarro Pedreño, J., Voukkali, I., Almendro Candel, M. B., & Zorpas, A. A. (2022). Building a new mind set in tomorrow fashion development through circular strategy models in the framework of waste management. Current Opinion in Green and Sustainable Chemistry, 36, Article 100638. https://doi.org/10.1016/J.COGSC.2022.100638 [in English].

Ren, X. (2023). Analysis on the development of fast fashion-based on the influence of new media. Journal of Education, Humanities and Social Sciences, 8, 2537–2542. http://doi.org/10.54097/ehss.v8i.5027 [in English].

Shirvanimoghaddam, K., Motamed, B., Ramakrishna, S., & Naebe, M. (2020). Death by waste: Fashion and textile circular economy case. Science of the Total Environment, 718, Article 137317. https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2020.137317 [in English].

Soni, S., & Baldawa, S. (2023). Analyzing sustainable practices in fashion supply chain. International Research Journal of Business Studies, 16(1), 11–25. https://doi.org/10.21632/irjbs.16.1.11-25 [in English].

United Nations. (2015, September 25). Transforming our world: The 2030 Agenda for Sustainable Development (Resolution A/RES/70/1). United Nations General Assembly. https://documents-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/N15/291/89/PDF/N1529189.pdf?OpenElement/ [in English].

United Nations. (2019). The future is now: Science for achieving sustainable development: Global Sustainable Development Report. Department of Economic and Social Affairs. https://sdgs.un.org/sites/default/files/2020-07/24797GSDR_report_2019.pdf [in English].

United Nations. (2023). Times of crisis, times of change: Science for accelerating transformations to sustainable development: Global Sustainable Developmen Report. Department of Economic and Social Affairs. https://sdgs.un.org/sites/default/files/2023-09/FINAL%20GSDR%20 2023-Digital%20-110923_1.pdf [in English].