Сутність та зміст принципів трансформації простору в нелінійній архітектурі
DOI:
https://doi.org/10.31866/2617-7951.1.2018.146813Ключові слова:
принципи трансформації простору, нелінійна архітектура, принцип монадності, принцип реконструкції, трансформаційна естетикаАнотація
Мета дослідження – проаналізувати специфіку принципів трансформації простору в нелінійній архітектурі. Методи дослідження. У контексті поставлених завдань було здійснено аналіз і систематизацію емпіричного матеріалу, використано методи індукції та ідеалізації предмету дослідження. Наукова новизна. У даній роботі вперше висвітлено зміст і сутність принципів трансформації простору в нелінійній архітектурі. Крім того, деталізовано принципи монадності та реконструкції всесвіту в мікросвіті у процесі пошуку та інтерпретації нових форм у нелінійній архітектурі. Висновки. У результаті аналізу попередніх напрацювань науковців у галузі нелінійної архітектури слід зазначити, що характер локальності й універсальності ідентифікується поняттям поля і демонструє невід’ємність органіки і геометрії. Така демонстрація генетичного алгоритму поєднана з генеруванням форми і характеристикою останньої через поняття інтенсивності. Категорія «простір» опосередковано, через математичне моделювання, представляється як певна реальність, яка дає можливість інтерпретувати архітектурний простір на підставі математичних, комп’ютерних та інших моделей. Так, всі поєднання форми, потенціалу складки та поля підкоряються внутрішній логіці, що забезпечується новітніми проявами, відповідно до креативних парадигм сучасності у галузі архітектури. Тобто принцип монадності та принцип реконструкції всесвіту в мікросвіті втілюють багатовекторні інтерпретації нових форм у нелінійній архітектурі.Посилання
Allen, S. (1997). From Object to Field. Architectural Design, 5/6, 24–31 [in English].
Bart, R. (1994). Izbrannyie rabotyi : semiotika, poetika [Selected works: semiotics, poetics]. Moskow: Progress [in Russian].
De Landa, M. (2002). Deleuze and the Use of Genetic Algorithm. Architectural Design, 1, 8–12 [in English].
Delez, Zh. (1997). Skladka. Leybnits i barokko [Fold. Leibniz and Baroque]. Moskow: Logos [in Russian].
Dobritsyina, I.(2004). Ot postmodernizma – k nelineynoy arhitekture [From postmodernism to nonlinear architecture]. Moskow: Progress-Traditsiya [in Russian].
Glazyichev, V.L. (2002). Arhitektura. Entsiklopediya [Architecture. Encyclopedia]. Moskow: Astrel [in Russian].
Groys, B. (2003). Kommentarii k iskusstvu [Comments on art]. Moskow: Art magazine [in Russian].
Ikonnikov, A.V. (2002). Arhitektura XX veka. Utopii i realnost. [Architecture of the twentieth century. Utopia and Reality]. (Vol. 2.) Moskow: Progress-Traditsiya [in Russian].
Kozlovski, P. (1997). Kultura postmoderna [Postmodern culture]. Moskow: Respublika [in Russian].
Legenkiy, Yu.G. (2005). Ob arhitekture (ocherki teorii dizayna interera) [On architecture (essays on the theory of interior design)].Kiev: KNUCA [in Russian].
Lotman, Yu.M. (1970). Struktura hudozhestvennogo teksta [Structure of artistic text]. Moskow: Iskusstvo [in Russian].
Mankovskaya, N.B. (2000). Estetika postmodernizma [The aesthetics of postmodernism].St. Petersburg: Aletheia [in Russian].
Pidhorna, O.V. (2018). Filosofiia i arkhitektura v konteksti postmodernizmu [Philosophy and architecture in the context of postmodernism]. In Materialy XLVII naukovo-tekhnichnoi konferentsii pidrozdiliv Vinnytskoho natsionalnoho tekhnichnoho universytetu [Proceedings of the 47th Scientific and Technical Conference of Departments of Vinnitsa National Technical University]. Vinnytsia. Retrieved from https://conferences.vntu.edu.ua/index.php/all-hum/all-hum-2018/paper/view/4304/3502 [in Ukrainian].
Podoroga, V.Zh. Delez i liniya Vneshnego. In Delez Zh. Skladka. Leybnits i barokko [Fold. Leibniz and Baroque] Moskow: Logos [in Russian].
Prigozhin, I., & Stengers, I. Poryadok iz haosa [Order out of chaos]. Moskow: Progress [in Russian].
Starodubtseva, L. Arkhitektura postmodernizmu [The architecture of postmodernism]. Kyiv: Spalakh [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Ігор Бондар
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторські права на статтю та одночасно надають журналу право його першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану статтю з обов’язковим посиланням на її авторів та першу публікацію.
Журнал дозволяє авторам зберігати авторські права і права на публікації без обмежень.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання на роботу в електронному репозитарії установи.