Взаємодія молодіжних субкультур і сучасної моди
DOI:
https://doi.org/10.31866/2617-7951.1.2018.146816Ключові слова:
мода, молодіжні субкультури, морально-естетичні норми, загальнолюдські цінності, костюмний образ, стиль життяАнотація
Мета дослідження – аналіз особливостей соціокультурних феноменів сучасної моди і молодіжних субкультур, а також визначення варіантів їх взаємодії. Методи дослідження. Враховуючи прикладний характер представленої роботи, окрім теоретичного аналізу інформаційних джерел і систематизації складових елементів провідних об’єктів та стандартів сучасної моди і молодіжних субкультур, було проведено концептуалізацію розмежування негативного змісту й позитивного потенціалу розглянутих феноменів. Наукова новизна дослідження полягає у визначені варіантів взаємодії молодіжних субкультур і сучасної моди та розкритті напрямів використання отриманих результатів у системі фахової підготовки майбутніх дизайнерів одягу. Висновки. Процеси появи і функціонування категорій «мода» та «молодіжні субкультури» підпорядковані практично однаковим принципам. Головним принципом є прагнення виокремитися з натовпу з метою привертання уваги до власної особистості. Іншим спільним важливим моментом для учасників обох процесів є бажання знайти однодумців. Така можливість зовнішнього об’єднання реалізується за рахунок використання системи конкретних об’єктів та стандартів, які, у свою чергу, продиктовані певними авторитетними референтами (ініціаторами молодіжного руху чи провідними модельєрами). Третім об’єднуючим моментом виступають показники чисельності й масовості (які, власне, і визначають рівень «успішності» аналізованих категорій). Серед варіантів взаємодії між модою та молодіжними субкультурами можна абсолютно впевнено визначити такі: вплив, запозичення, обмін, наслідування та поширення. Розкриття цих варіантів зможе додати в освітні та просвітницькі програми нові переконливі аргументи щодо розмежування негативного змісту й позитивного потенціалу розглядуваних феноменів. Імідж модної особи і представників молодіжних субкультур мають дуже тісний зв’язок, будуються за спільними законами, проходять ідентичні цикли розвитку та трансформації, тому для їх реклами і розповсюдження використовують аналогічні методи і засоби.Посилання
Bashkatov, I. (2000). Psihologija neformalnyh podrostkovo-molodezhnyh grupp [Psychology of informal adolescent-youth groups]. Moscow: Ynformpechat [in Russian].
Beljaev, A. (Red.). (1989). Jestetika [Aesthetics]. Moscow: Politizdat [in Russian].
Dobrotvorskij, S.N. (Red.) (1990). Molodezhnaja kultura: molodezh i problemy sovremennoj hudozhestvennoj kultury [Youth culture: youth and problems of modern art culture]. Leningrad: LGITMIK [in Russian].
Fuks, JE. (1994). Illjustrirovannaja istorija nravov. Burzhuaznyj vek [An illustrated history of manners. The bourgeois age]. Moscow: Iskusstvo [in Russian].
Gofman, A. (1999). Moda i ljudi. Novaja teorija mody i modnogo povedenija [Fashion and people. The new theory of fashion and fashionable behavior]. Moscow: Iskusstvo [in Russian].
Gromov, D. (2012). Osnovnye parametry i zakonomernosti formirovanija molodezhnyh subkultur [Basic parameters and conformities to law of forming of youth subcultures]. Retrieved from https://postnauka.ru/longreads/2491 [in Russian].
Hebdige, D. (1981). Subculture: The meaning of style. London; New York: Routledge, (New Accents) [in English].
Hyddens, E. (1992). Stratifikacija i klassovaja struktura [Stratification and class structure]. Sociologicheskie issledovanija, 9, 112-123 [in Russian].
Kon, Y. (1988). Sociologija molodezhi [Sociology of youth]. In D. M. Gvishiani (Red.), Kratkij slovar po sociologii [Concise Dictionary of Sociology]. Moscow: Politizdat [in Russian].
Kozlova, A.G., & Gavrilova, M.S. (Red.) (2001). Molodezhnaja kultura i cennosti budushchego [Youth culture and values of the future]. St.Petersbug: Institut sociologii RAN [in Russian].
Latysheva, T. (2011). Fenomen molodezhnoj subkultury: suwnost, tipy [The phenomenon of youth subculture: the essence, types]. Sociologicheskie issledovanija, 6, 93-101 [in Russian].
Levikova, S. (2004). Molodezhnaja subkultura [Youth Subculture]. Moscow: Akademija [in Russian].
Molodezhnye subkultury, spisok, a takzhe kartinki, fotografii [Youth subcultures, list, as well as pictures, photos]. Retrieved from http://alt-sector.net/subkultury.htm [in Russian].
Pirson-Smit, JE. (2008-2009). «Goty», «Lolity», «darty vejdery» i korobka s maskaradnymi kostjumami: issledovanie fenomena kospleja v JUgo-Vostochnoj Azii ["Goths", "Lolita", "Darths waders" and a box with fancy dresses: a study of the cosplay phenomenon in Southeast Asia]. Teorija mody, 10 [in Russian].
Sarkitov, N. (1990). Subkultura [Subculture]. In V. I. Kuraev (Red.), Sovremennaja zapadnaja sociologija [Modern Western Sociology] (pp. 336-337). Moscow: Znanye [in Russian].
Shchepanskaja, T. (2004). Sistema: teksty i tradicii subkultury [System: texts and traditions of subculture]. Moscow: OGI (Obedinennoe Gumanitarnoe Izdatelstvo) [in Russian].
Shuman, G., & Skott, ZH. (1992). Kollektivnaja pamjat pokolenij [The collective memory of generations]. Sociologicheskie issledovanija, 2 [in Russian].
Sikevich, Z. (1990). Molodezhnaja kultura: za i protiv [Youth Culture: Pros and Cons]. Moscow: Znanye [in Russian].
Smelzer, N.Dzh. (1990). Sociologija. [Sociology]. Sociologicheskie issledovanija, 12 [in Russian].
Terni, D. (2008-2009). Vzgljad skvoz kameru slezhenija: antisocialnyj trikotazh i «jeti zhutkie tipy v kapjushonah» [Looking through the security camera: antisocial knitwear and these terrible types in the hoods]. Teorija mody, 10 [in Russian].
Ziaziun, I., Zakovych, M., & Semashko, V. (2007). Kulturolohiia: ukrainska ta zarubizhna kultura [Culturology: Ukrainian and foreign culture]. Kyiv: Znannia [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Марина Вороніна
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторські права на статтю та одночасно надають журналу право його першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану статтю з обов’язковим посиланням на її авторів та першу публікацію.
Журнал дозволяє авторам зберігати авторські права і права на публікації без обмежень.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання на роботу в електронному репозитарії установи.