Сценічний костюм в сучасних мистецьких практиках
DOI:
https://doi.org/10.31866/2617-7951.1.2018.148150Ключові слова:
костюм, сценічний костюм, дизайн, образотворення, різновиди сценічного костюма, мистецькіАнотація
Мета дослідження. Визначити та окреслити місце сценічного костюма в сучасних мистецьких практиках і провести систематизацію різновидів сценічного костюма. Методологія дослідження. З метою виконання поставлених завдань у ході дослідження було використано методи систематизації, класифікації та комплексного мистецтвознавчого аналізу. Наукова новизна. Означено місце сучасного сценічного костюма в сучасних мистецьких практиках: театрі, кіно, балеті, естрадно-цирковому мистецтві, спорті, рекламних кампаніях та інших сучасних видовищах, таких як перфоманс, хеппенінг, карнавал. Проведено систематизацію різновидів сценічного костюма за призначенням. Здійснено класифікацію сценічного костюма за образотворчими характеристиками. Висновки. У результаті аналізу сучасних сценічних видів мистецтв виявлено багатогранність та складність сценічного костюма як окремого виду дизайнерської діяльності. Визначено, що сценічний костюм проникає в різні види мистецьких практик і потребує детального мистецтвознавчого аналізу в контексті дизайну.
Посилання
Andreeva, Yu. (2006). Psihologiya imidzha i reklamyi: Kontseptsii, tehnologii, strategii effektivnosti [Psychology of image and advertising: Concepts, technologies, strategies of efficiency]. Kazan: Tsentr innovatsionnyih tehnologiy [in Russian].
Berezkin, V. (1997). Isskustvo stsenografii mirovogo teatra: ot istokov do seredinyi XX veka [The art of scenography of the world theater: from the origins to the middle of the XX century]. Moscow: Editorial [in Russian].
Berezovchuk, L., & Voznesenskiy, M. (1998). Maskarad [Masquerade]. In Muzyikalnyiy Peterburg: Entsiklopedicheskiy slovar, XVIII vek [Musical Petersburg: Encyclopedic Dictionary, XVIII century] (Vol. 1, Pt. 2, pp. 185-189). St. Petersburg: Kompozitor [in Russian].
Byichkova, N. (2001). Kak zhili vashi babushki i prababushki: Vospominaniya [How your grandmothers and great-grandmothers lived: Memories]. In Rossiyskiy Arhiv: Istoriya Otechestva v svidetelstvah i dokumentah XVIII–XX vv. [Russian Archives: History of the Fatherland in certificates and documents of the XVIII – XX centuries] (Vol. 11, pp. 410-443). Moscow: Studiya TRITE [in Russian].
Kibalova, L., Gerbenova, O., & Lamarova, M. (1987). Illyustrirovannaya entsiklopediya modyi [Illustrated encyclopedia of fashion]. (I.M. Ilinskaya, & A.A. Loseva, Trans.). Prague: Artiya [in Russian].
Kireeva, E. (1970). Istoriya kostyuma: Evropeyskie kostyumyi ot antichnosti do XX veka [Costume history: European costumes from antiquity to the 20th century]. Moscow: Prosveschenie [in Russian].
Lider, D. (2004). Teatr dlia sebe [Theater for yourself]. Kyiv: Fakt [in Ukrainian].
Mertsalova, M. (1993-2001). Kostyum raznyih vremen i narodov [Costume from different times and nations] (Vols. 1-4). Moscow: Akademiya modyi [in Russian].
Oliinyk, M. (2017). Ukrainskyi odiah v systemi miskoi kultury Kyieva (druha polovyna XIX – pochatok XXI stolittia) [Ukrainian clothing in the system of urban culture in Kyiv (second half of the XIX – early XXI century) [Monograph]. Kyiv: IMFE [in Ukrainian].
Pocheptsov, G. (2000). Imidzhelogiya [Imagelogy]. Kiev: Vakler [in Russian].
Ryibkin, A. (2014, December 18). Zhurnal “Sovetskiy tsirk”: Yanvar 1968 g. [Journal “Soviet Circus”: 1968, January]. [Online forum post]. Retrieved from http://www.ruscircus.ru/forum/index.php?showtopic=24070 [in Russian].
Shandrenko, O. (2011). Virtualnyi prostir mody [Virtual fashion space]. Kyiv: Publishing Center of KNUCA [in Ukrainian].
Zaharzhevskaya, R. (2009). Istoriya kostyuma [Costume history] (4th ed.). Moscow: RIPOL Klassik [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Ольга Шандренко, Кристина Сімонія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторські права на статтю та одночасно надають журналу право його першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану статтю з обов’язковим посиланням на її авторів та першу публікацію.
Журнал дозволяє авторам зберігати авторські права і права на публікації без обмежень.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання на роботу в електронному репозитарії установи.