DOI: https://doi.org/10.31866/2617-7951.1.2018.148155

Українсько-єврейські джерела модерного мистецтва у контексті діяльності художньої секції київської культур-ліги

Serhiy Papeta

Анотація


Мета дослідження показати взаємозв’язок і єдність процесів в українському і єврейському мистецтві першої третини ХХ ст., їх органічне співіснування у межах спільного культурного поля. Методологія дослідження. Використано методи історичного і мистецтвознавчого аналізу. Наукова новизна. Висвітлено складні процеси взаємодії українського і єврейського авангардного мистецтва, формування концептуальних засад модерного єврейського мистецтва, структуру і діяльність секції мистецтва Культур-Ліги, проаналізовано творчий доробок її провідних митців. Висновки. У результаті проведеного дослідження з’ясовано, що до характерних ознак розвитку українського модерного мистецтва належали активні пошуки в царині національної стилістики. У той же час, діяльність єврейської Культур-Ліги стала одним з феноменів етнічного і мистецького плюралізму, характерного для мистецтва України 1910 – 1930-х рр. У ході вивчення літератури за темою дослідження з’ясовано онтологічний зв’язок художньої студії Культур-Ліги з київською мистецькою школою, сформульовано специфічні завдання єврейського мистецтва і виявлено спільні ознаки з українським контекстом модернізму. Крім того, охарактеризовано особливості стилістики творів кращих майстрів єврейського мистецтва, обґрунтовано діапазон діяльності художньої студії та її представників.

Ключові слова


авангардне мистецтво; художні прийоми; національна стилістика; абстрактна форма; кубофутуризм; національне мистецтво; графічні серії; контурний рисунок; декоративність; кубізація форми

Повний текст:

PDF

Посилання


Bohomazov, O. (1996). Zhyvopys ta element [Painting and elements]. Kyiv: Zadumlyvyi straus. [in Ukrainian].

Exter, A. (1912). Novoe vo franzuskoy zhivopisi. [New in French Painting]. Iskusstvo, 1/2, 34-44. [in Russian].

Kazovskiy, G. (1988). Secziya iskusstva Kultur-Ligi [Art Section of the Culture League]. In Evrei v Vostochnoi Evrope [Jews in Eastern Europe]. (pp. 68-92). Ierusalim [in Russian].

Kazovskiy, G. (1992). Evreyskoe izobrazitelnoe iskusstvo v Rossii. 1900–1948 Etapyi istorii. [Jewish art in Russia. 1900-1948. Stages of history]. In Istoricheskie sudbyi evreev Rossii i SSSR: nachalo dialoga [The historical fate of the Jews of Russia and the USSR: the beginning of a dialogue] (pp. 54-67). Moskow [in Russian].

Kazovskiy, G. (2003). Hudozhniki Kultur-Ligi [Culture-League artists]. Moscow: Mosty [in Russian].

Kovalenko, G.F. (1993). Aleksandra Ekster: Put hudozhnika. Hudozhnik i vremya [Alexandra Exter: The way of the artist. Artist and time]. Moskow: Galart [in Russian].

Margolin, S. (1929). Evreyskiy VHUTEMAS. K vyistavke evreyskoy professionalnoy shkolyi v Kieve pamyati Sholom-Aleyhema [Jewish VHUTEMAS. To the exhibition of the Jewish vocational school in Kiev in memory of Sholem Aleichem]. Prozhektor, 19, 26-31. [in Russian].

Papeta, S. (2011). Mark Epshtein: tvorchyi shliakh, skulptura, hrafika [Mark Epstein: creative path, sculpture, graphics]. Visnyk Kharkivskoi derzhavnoi akademii dyzainu i mystetstv 9, 57-82. [in Ukrainian].

Romm, A. (1933). O tvorchestve Iosifa Chaykova. [About the work of Iosif Chaykov]. Iskusstvo, 3, 12-18. [in Russian].

Roytenberg, O. (2004). Neuzheli kto-to vspomnil, chto myi byili... (Iz istorii hudozhestvennoy zhizni 1925-1935) [Has anyone remembered that we were... (From the history of the artistic life of 1925-1935)]. Moskow: Galart [in Russian].

Rybak, I., & Aronson, B. (1919). Shliakhy yevreiskoho zhyvopysu. [Ways of Jewish painting]. In Oifhanh, (pp. 99-124). Kyiv [on yiddish].

Tugendhold, Ya. (1915, November 15). Vyistavka sovremennogo dekorativnogo iskusstva [Exhibition of Contemporary Decorative Art]. Russkie vedomosti, p. 5. [in Russian].


Пристатейна бібліографія ГОСТ


Богомазов, О. (1996). Живопис та елементи. Київ: Задумливий страус.

Казовский, Г. (1988). Секция искусства Культур-Лиги. Евреи в восточной Европе (с. 68-92). Иерусалим.

Казовский, Г. (1992). Еврейское изобразительное искусство в России. 1900–1948. Этапы истории. Исторические судьбы евреев России и СССР: начало диалога (с. 54-67). Москва.

Казовский, Г. (2003). Художники Культур-Лиги. Москва: Мосты культуры.

Коваленко, Г.Ф. (1993). Александра Экстер: Путь художника. Художник и время. Москва: Галарт.

Марголин, С. (1929). Еврейский ВХУТЕМАС. К выставке еврейской профессиональной школы в Киеве памяти Шолом-Алейхема. Прожектор, 19, с. 26-31.

Папета, С. (2011). Марк Епштейн: творчий шлях, скульптура, графіка. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв, 9, 57-82.

Рибак, І., & Аронсон, Б. (1919). Шляхи єврейського живопису. Ойфганг, (с. 84–124). Київ.

Ройтенберг, О. (2004). Неужели кто-то вспомнил, что мы были... (Из истории художественной жизни 1925-1935). Москва: Галарт.

Ромм, А. (1933). О творчестве Иосифа Чайкова. Искусство, 3, 12-18.

Тугендхольд, Я. (1915, Ноябрь 15). Выставка современного декоративного искусства. Русские ведомости, с. 5.

Экстер, А. (1912). Новое во французской живописи. Искусство, 1/2, 34-44.




Copyright (c) 2018 Сергій Папета

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.

© Copyright    |   Керівництва для авторів   |   Редакційна політика   |   Редакційний штат   |   Контакти   |