Українсько-єврейські джерела модерного мистецтва у контексті діяльності художньої секції київської культур-ліги
DOI:
https://doi.org/10.31866/2617-7951.1.2018.148155Ключові слова:
авангардне мистецтво, художні прийоми, національна стилістика, абстрактна форма, кубофутуризм, національне мистецтво, графічні серії, контурний рисунок, декоративність, кубізація формиАнотація
Мета дослідження – показати взаємозв’язок і єдність процесів в українському і єврейському мистецтві першої третини ХХ ст., їх органічне співіснування у межах спільного культурного поля. Методологія дослідження. Використано методи історичного і мистецтвознавчого аналізу. Наукова новизна. Висвітлено складні процеси взаємодії українського і єврейського авангардного мистецтва, формування концептуальних засад модерного єврейського мистецтва, структуру і діяльність секції мистецтва Культур-Ліги, проаналізовано творчий доробок її провідних митців. Висновки. У результаті проведеного дослідження з’ясовано, що до характерних ознак розвитку українського модерного мистецтва належали активні пошуки в царині національної стилістики. У той же час, діяльність єврейської Культур-Ліги стала одним з феноменів етнічного і мистецького плюралізму, характерного для мистецтва України 1910 – 1930-х рр. У ході вивчення літератури за темою дослідження з’ясовано онтологічний зв’язок художньої студії Культур-Ліги з київською мистецькою школою, сформульовано специфічні завдання єврейського мистецтва і виявлено спільні ознаки з українським контекстом модернізму. Крім того, охарактеризовано особливості стилістики творів кращих майстрів єврейського мистецтва, обґрунтовано діапазон діяльності художньої студії та її представників.Посилання
Bohomazov, O. (1996). Zhyvopys ta element [Painting and elements]. Kyiv: Zadumlyvyi straus. [in Ukrainian].
Exter, A. (1912). Novoe vo franzuskoy zhivopisi. [New in French Painting]. Iskusstvo, 1/2, 34-44. [in Russian].
Kazovskiy, G. (1988). Secziya iskusstva Kultur-Ligi [Art Section of the Culture League]. In Evrei v Vostochnoi Evrope [Jews in Eastern Europe]. (pp. 68-92). Ierusalim [in Russian].
Kazovskiy, G. (1992). Evreyskoe izobrazitelnoe iskusstvo v Rossii. 1900–1948 Etapyi istorii. [Jewish art in Russia. 1900-1948. Stages of history]. In Istoricheskie sudbyi evreev Rossii i SSSR: nachalo dialoga [The historical fate of the Jews of Russia and the USSR: the beginning of a dialogue] (pp. 54-67). Moskow [in Russian].
Kazovskiy, G. (2003). Hudozhniki Kultur-Ligi [Culture-League artists]. Moscow: Mosty [in Russian].
Kovalenko, G.F. (1993). Aleksandra Ekster: Put hudozhnika. Hudozhnik i vremya [Alexandra Exter: The way of the artist. Artist and time]. Moskow: Galart [in Russian].
Margolin, S. (1929). Evreyskiy VHUTEMAS. K vyistavke evreyskoy professionalnoy shkolyi v Kieve pamyati Sholom-Aleyhema [Jewish VHUTEMAS. To the exhibition of the Jewish vocational school in Kiev in memory of Sholem Aleichem]. Prozhektor, 19, 26-31. [in Russian].
Papeta, S. (2011). Mark Epshtein: tvorchyi shliakh, skulptura, hrafika [Mark Epstein: creative path, sculpture, graphics]. Visnyk Kharkivskoi derzhavnoi akademii dyzainu i mystetstv 9, 57-82. [in Ukrainian].
Romm, A. (1933). O tvorchestve Iosifa Chaykova. [About the work of Iosif Chaykov]. Iskusstvo, 3, 12-18. [in Russian].
Roytenberg, O. (2004). Neuzheli kto-to vspomnil, chto myi byili... (Iz istorii hudozhestvennoy zhizni 1925-1935) [Has anyone remembered that we were... (From the history of the artistic life of 1925-1935)]. Moskow: Galart [in Russian].
Rybak, I., & Aronson, B. (1919). Shliakhy yevreiskoho zhyvopysu. [Ways of Jewish painting]. In Oifhanh, (pp. 99-124). Kyiv [on yiddish].
Tugendhold, Ya. (1915, November 15). Vyistavka sovremennogo dekorativnogo iskusstva [Exhibition of Contemporary Decorative Art]. Russkie vedomosti, p. 5. [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Сергій Папета
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторські права на статтю та одночасно надають журналу право його першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану статтю з обов’язковим посиланням на її авторів та першу публікацію.
Журнал дозволяє авторам зберігати авторські права і права на публікації без обмежень.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання на роботу в електронному репозитарії установи.