Ерос і українське мистецтво доби незалежності: самоствердження у живописі та дизайні
DOI:
https://doi.org/10.31866/2617-7951.2.2018.155042Ключові слова:
сучасне українське мистецтво, Ерос, живопис, Ралко, Ройтбурд, Європа, національне мистецтвоАнотація
Метою дослідження є показати, що за час незалежності український художник здобув демократичні пріоритети і наблизився до європейського розуміння цінностей. Українські митці опинились між різними шляхами, або зобов’язуватися перед Заходом, з обіцянкою уваги і фінансової підтримки, або слідувати радянській ідеології і ступати на шлях побудови сучасної української ідентичності. Існує й інший, складний напрямок, який не тільки не має винагороди для самого художника, але й виступає проти Заходу і Сходу. Методологія дослідження. Використовуються методи історичного та мистецького аналізу. Наукова новизна. Вперше в науковий обіг були введені факти про Ерос в українському мистецтві в період незалежності України. Висновки. Сучасна українська ідентичність у образотворчому мистецтві буде об’єднанням західних і східних проблем, трансформованих через українську точку зору. Художники шукатимуть як власну перевірку, так і самоцінність через вільне вираження, а також пошук спільноти, що цінує їхню роботу. Українське розуміння Еросу – це щастя, веселощі і взаємна вигода, що протиставляються імперіалістичним переконанням європейських країн і Росії. Для того, щоб українська ідентичність була правдивою і чесно сформованою, їй доведеться відмовитися від фінансових та емоційних нагород від зарубіжних країн, щоб утвердити власні мистецькі цінності.Посилання
Bann, S. (2000). The Pre-Raphaelite Body: Fear and Desire in Painting, Poetry, and Criticism by J. B. Bullen. The Modern Language Review, 95 (2), 479-480 [in English].
https://doi.org/10.2307/3736159
Baraban, E. (2012). The Experimental Group: Ilya Kabakov, Moscow Conceptualism, Soviet Avant-Gardes by Matthew Jesse Jackson. The Slavic and East European Journal, 56 (1), 133-134 [in English].
Barrett, R. (2010). Rioting Refigured: George Henry Hall and the Picturing of American Political Violence. The Art Bulletin, 92 (3), 211-230 [in English].
https://doi.org/10.1080/00043079.2010.10786128
Beeny, E. (2013). Christ and the Angels?: Manet, the Morgue, and the Death of History Painting? Representations, 122 (1), 51-82 [in English].
https://doi.org/10.1525/rep.2013.122.1.51
Belfiore, E. (2002). Art as a means of alleviating social exclusion: Does it really work? A critique of instrumental cultural policies and social impact studies in the UK. International Journal of Cultural Policy, 8 (1), 91-106 [in English].
https://doi.org/10.1080/102866302900324658
Bigler, R.M. (1996). Back in Europe and adjusting to the new realities of the 1990’s in Hungary. East European Quarterly, 30 (2), 205-304 [in English].
Brown, K. (2010). The Aesthetics of Presence: Looking at Degas’s «Bathers». The Journal of Aesthetics and Art Criticism, 68 (4), 331-341 [in English].
https://doi.org/10.1111/j.1540-6245.2010.01428.x
Burr, A.H. (1918). Art and the Democracy. International Journal of Ethics, 29 (1), pp. 63-87 [in English].
https://doi.org/10.1086/intejethi.29.1.2377378
Buyandelgeriyn, M. (2008). Post-Post-Transition Theories: Walking on Multiple Paths. Annual Review of Anthropology, 37, 235-250 [in English].
https://doi.org/10.1146/annurev.anthro.37.081407.085214
Cappock, M. (2002). «A Clear Compositional Link»: Francis Bacon’s Works on Paper. Irish Arts Review Yearbook, 18, 153-163 [in English].
D’Alessandro, S. (2002). History by Degrees: The Place of the Past in Contemporary German Art. Art Institute of Chicago Museum Studies, 28 (1), 67-111 [in English].
https://doi.org/10.2307/4113052
Donham, D. (2018). The Concept of the Fetish. In The Erotics of History: An Atlantic African Example (pp. 28-32). Oakland, California: University of California Press [in English].
https://doi.org/10.1525/luminos.45.c
Dorsch, F. (2007). Sentimentalism and the Intersubjectivity of Aesthetic Evaluations. Dialectica, 61 (3), 417-446 [in English].
https://doi.org/10.1111/j.1746-8361.2007.01106.x
Dubin, S. (1990). Visual Onomatopoeia. Symbolic Interaction, 13 (2), 185-216 [in English].
https://doi.org/10.1525/si.1990.13.2.185
Elliott, E. (1958). On the Understanding of Color in Painting. The Journal of Aesthetics and Art Criticism, 16 (4), 453-470 [in English].
https://doi.org/10.2307/428043
Glisson, L., McConnell, S., Palit, M., Schneiderman, J., Wiseman, C., & Yorks, L. (2014). Looking in the Mirror of Inquiry: Knowledge in Our Students and in Ourselves. Teaching & Learning Inquiry: The ISSOTL Journal, 2 (1), 7-20 [in English].
https://doi.org/10.20343/teachlearninqu.2.1.7
Good, B., & Hinton, D. (Eds.). (2016). Culture and PTSD: Trauma in Global and Historical Perspective. University of Pennsylvania Press [in English].
Hale, S. (2014). A Propensity for Self-Subversion and a Taste for Liberation: An Afterword. Journal of Middle East Women’s Studies, 10 (1), 149-163 [in English].
Hilbert, D. (2005). Color Constancy and the Complexity of Color. Philosophical Topics, 33 (1), 141-158 [in English].
Holbrook, M.B., & Hirschman, E.C. (1982). The Experiential Aspects of Consumption: Consumer Fantasies, Feelings, and Fun. Rutgers University Press. Journal of Consumer Research, 9 (2), 132-140 [in English].
https://doi.org/10.1086/208906
Ledeneva, A., Bailey, A., Barron, S., Curro, C., & Teague, E. (Eds.). (2018). Global Encyclopaedia of Informality: Understanding of Social and Cultural Complexity. London: UCL Press [in English].
Mandelbaum, M. (Ed.). (1996). Post-Communism: Four Perspectives. Council on Foreign Relations Press [in English].
Miller, R. (2015). The Creative Impulse in Childhood: The Dangerous Beauty of Games, Lies, Betrayal, and Art. In E. Allen (Ed.), Before They Were Titans: Essays on the Early Works of Dostoevsky and Tolstoy (pp. 153-192). Brighton, MA: Academic Studies Press [in English].
https://doi.org/10.2307/j.ctt1zxsjmd.12
Nadkarni, M., & Shevchenko, O. (2004). The Politics of Nostalgia: A Case for Comparative Analysis of Post-Socialist Practices. Ab Imperio, 2, 487-519 [in English].
https://doi.org/10.1353/imp.2004.0067
Newell, K.M. (1985). Coordination, Control and Skill. Advances in Psychology, 27, 295-317 [in English].
https://doi.org/10.1016/S0166-4115(08)62541-8
O’Guinn, T., & Shrum, L. (1997). The Role of Television in the Construction of Consumer Reality. Journal of Consumer Research, 23 (4), 278-294 [in English].
https://doi.org/10.1086/209483
Phillips, D. (1918). Fallacies of the new dogmatism in art: part II. The American Magazine of Art, 9 (3), 101-106 [in English].
Robertson, J., & McDaniel, C. (1999). Resuscitating Painting. Art Journal, 58 (1), 27-31 [in English].
https://doi.org/10.1080/00043249.1999.10791915
Siebers, T. (2017). Disability, Pain, and the Politics of Minority Identity. In A. Sturm, & A. Karne, Culture – Theory – Disability: Encounters between Disability Studies and Cultural Studies (pp. 111-136). Bielefeld: Transcript Verlag [in English].
Sigel, L. (2005). International Exposure: Perspectives on Modern European Pornography. Rutgers University Press [in English].
Sloan, M. (2007). The «Real Self» and Inauthenticity: The Importance of Self-Concept Anchorage for Emotional Experiences in the Workplace. Social Psychology Quarterly, 70 (3), 305-318 [in English].
https://doi.org/10.1177/019027250707000308
Tarnopolsky, C. (2004). Prudes, Perverts, and Tyrants: Plato and the Contemporary Politics of Shame. Political Theory, 32 (4), 468-494 [in English].
https://doi.org/10.1177/0090591704265523
Townsend, C., & Sood, S. (2012). Self-Affirmation through the Choice of Highly Aesthetic Products. Journal of Consumer Research, 39 (2), 415-428 [in English].
https://doi.org/10.1086/663775
Wright, A. (1998). Arche-textures: Matisse and the End of (Art) History. October, 84, 45-63 [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Майкл Мерфі, Володимир Петрашик
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторські права на статтю та одночасно надають журналу право його першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану статтю з обов’язковим посиланням на її авторів та першу публікацію.
Журнал дозволяє авторам зберігати авторські права і права на публікації без обмежень.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання на роботу в електронному репозитарії установи.
