Типографічний аспект анімованих титрів у кінематографі початку цифрової доби
DOI:
https://doi.org/10.31866/2617-7951.2.1.2019.170358Ключові слова:
шрифти, анімовані титри, кінематограф, дизайн, цифрова добаАнотація
Мета дослідження – виявити зв’язок анімованих титрів зі змістом художніх кінофільмів. Методи дослідження. Створення анімованих титрів є прикладним процесом, але проектна підготовка вимагає теоретичного аналізу джерел, дотичних до тематики дослідження, а саме: вивчення підходів, що використовуються у роботі, та інструментарій, задіяний у проектних розробках. Наукова новизна дослідження полягає у виявленні основних напрямків створення анімованих титрів на основі виокремлених зразків художніх фільмів цифрової доби. Аналізуючи приклади, нами було виявлено декілька беззаперечних підходів, які вдало поєднують у собі поставлені авторами / сценаристами кінострічок завдання: шрифтові рішення на базі стандартних шрифтів; шрифтова акциденція, яка має викликати певні асоціації; поєднання шрифтів з роботою камери (обертання, панорама, віддалення або приближення об’єктів тощо); «вклеювання» титрів в об’єкти; тло, на якому експонуються титри – статичне або тло «на тлі дії»; і титри-мультфільми як особливий жанр та окремий напрямок розвитку в анімації титрів. Висновки. Використання шрифтів у анімованих титрах з погляду їхніх пластичних характеристик та композиційних можливостей розширює горизонти для подальшого розвитку кожного з визначених напрямків та надає можливість для подальшого варіювання та експериментування. Проектна діяльність не може обмежуватися правилами та усталеними схемами. Розвиток технологічних процесів, що задіяні у практичній роботі, спонукає до «зіткнення» шрифтів з різними видами зображень, що в свою чергу має викликати у глядача певні запрограмовані емоції та налаштовувати на подальший перегляд кінострічки.Посилання
Artiukh, A.A. (2010). Smena paradigmy razvitiia kinoiskusstva i kinoindustrii SShA: ot klassicheskogo Gollivuda k novomu Gollivudu [Change the paradigm of cinema and film industry development in the USA: from classical Hollywood to a new Hollywood]. (Doctor’s thesis). St. Petersburg State University of Film and Television [in Russian].
Diadiukh-Bohatko, N.Y., & Kuts, Ya.Y. (2013). Shryft v multymedia – perspektyvy rozvytku [Font in multimedia – development perspectives]. Visnyk Kharkivskoi derzhavnoi akademii dyzainu i mystetstv, 1, 30-31 [in Ukrainian].
Eizenshtein, S.M. (1964-1971). Izbrannye proizvedeniia [Selected Works]. (Vol. 5). Moscow: Iskusstvo [in Russian].
Istoriia filmov pro Dzheimsa Bonda („bondiana”) [The history of films about James Bond („Bond”)]. (2012). Retrieved from https://ria.ru/20121005/764571540.html [in Russian].
Izvolov, N. (2005). Fenomen kino: istoriia i teoriia [The phenomenon of cinema: history and theory]. Moscow: Materik [in Russian].
Khitruk, F. (2007). Professiia – animator [Profession – animator]. Moscow: Gaiatri [in Russian].
Krivulia, N.G. (2009). Evoliutciia khudozhestvennykh modelei v protcesse razvitiia mirovykh animatografii [The evolution of artistic models in the development of world animatographies]. (Doctor’s thesis). All-Russian state institute of cinematography, Moscow [in Russian].
Marchenko, M.N., & Iaromenko, A.V. (2015). Obosnovanie termina “Multimediinyi dizain” v kontekste moushendizaina [Justification of the term “Multimedia Design” in the context of motion design]. Mezhdunarodnyi zhurnal eksperimentalnogo obrazovaniia, 12-2, 241-242. Retrieved from http://www.expeducation.ru/ru/article/view?id=9064 [in Russian].
Mozhenko, M.V. (2018). Tytry ta animovana hrafika v kino ta na telebachenni [Titles and animated graphics in cinema and on television]. Mystetstvoznavchi zapysky, 33, 330-337 [in Ukrainian].
Murashko, M.V. (2015). Shryft yak vyraznyi zasib peredachi informatsii u video-reklami [Font as an express means of transmitting information in video advertising]. Visnyk Kharkivskoi derzhavnoi akademii dyzainu i mystetstv, 5, 26-35 [in Ukrainian].
Myroshnychenko, Yu.S. (2014). Typohrafika elektronnykh vydan: skeruvannia estetychnykh oriientyriv [Typography of electronic publications: guiding aesthetic landmarks]. Visnyk Kharkivskoi derzhavnoi akademii dyzainu i mystetstv, 2, 25-28 [in Ukrainian].
Norshtein, Iu. (2005). Sneg na trave: Fragmenty knigi: Lektcii po iskusstvu animatcii [Snow on the grass: Fragments of the book: Lectures on the art of animation]. Moscow: All-Russian state institute of cinematography [in Russian].
Orlov, A.M. (1993). Dukhi kompiuternoi animatcii [Perfume computer animation]. Moscow: MIRT [in Russian].
Poznin, V.F. (2006). Audiovizualnyi produkt: tekhnologiia plius tvorchestvo [Audiovisual product: technology plus creativity]. St. Petersburg: St. Petersburg State University of Film and Television [in Russian].
Poznin, V.F. (2009). Vyrazitelnye sredstva ekrannykh iskusstv: esteticheskii i tekhnologicheskii aspekty [Expressive means of screen arts: aesthetic and technological aspects]. (Doctor’s thesis). St. Petersburg University of the Humanities and Social Sciences, St. Petersburg [in Russian].
Razlogov, K.E. (1982). Iskusstvo ekrana: problemy vyrazitelnosti [Screen art: problems of expressiveness]. Moscow: Iskusstvo [in Russian].
Razlogov, K.E. (2010). Iskusstvo ekrana: ot sinematografa do Interneta [Screen art: from cinema to the Internet]. Moscow: ROSSPEN [in Russian].
Sukhorukova, L.A. (2017). Vizualnaia organizatciia ekrannoi sredy v multimediinom dizaine [Visual organization of the screen environment in multimedia design]. Visnyk Kharkivskoi derzhavnoi akademii dyzainu i mystetstv, 2, 32-34 [in Russian].
Tcivian, Iu.G. (1988). K semiotike nadpisei v nemom kino (nadpis i ustnaia rech) [To semiotics of inscriptions in silent films (inscription and oral speech)]. In Zerkalo. Semiotika zerkalnosti. Trudy po znakovym sistemam 22 [Mirror. Semiotics mirroring. Works on sign systems 22]. (Issue 831, pp. 143-154). Tartu: Izdatelstvo Tartuskogo universiteta [in Russian].
Vaisfeld, I.V. (1981). Iskusstvo v dvizhenii: Sovremennyi protcess. Issledovaniia, razmyshleniia [Art in motion: The modern process. Research, reflections]. Moscow: Iskusstvo [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Оксана Чуєва, Михайло Чолій
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторські права на статтю та одночасно надають журналу право його першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану статтю з обов’язковим посиланням на її авторів та першу публікацію.
Журнал дозволяє авторам зберігати авторські права і права на публікації без обмежень.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання на роботу в електронному репозитарії установи.