Натюрморти «малих голландців» як першоджерела мотивів «німецькі квіти» у фарфорі
DOI:
https://doi.org/10.31866/2617-7951.2.2.2019.189733Ключові слова:
мотив «Німецькі квіти», мотив «Саксонський убор», натюрморт, «малі голландці», український фарфор-фаянс кінця ХVІІІ – середини ХХ стАнотація
Мета дослідження – встановити джерела інспірацій мотивів «Німецькі квіти» («Саксонський візерунок», «Саксонський убор») у європейському фарфорі та фаянсі, пов’язані із творчістю відомих «малих голландців» та їх взаємозв’язок з мотивами розписів українського фарфору й фаянсу кін. ХVІІІ – сер. ХХ ст. Методологія дослідження включає сукупність онтологічного, історико-хронологічного та мистецтвознавчого методів аналізу. Перший пов’язаний із побутуванням у живописі старих майстрів жанру квіткового натюрморту. Другий – із переліком імен художників, які зверталися до зображення польових та садових квітів у фламандському та голландському образотворчому мистецтві ХVІІ–ХVІІІ ст. Третій застосовуватиметься для аналізу творів провідних європейських тонкокерамічних мануфактур, в асортименті яких були поширені візерунки «Саксонський убор». Наукова новизна пов’язана із встановленням взаємозв’язку декору «Німецькі квіти» в українському фарфорі-фаянсі кінця ХVІІІ – початку ХХ ст. із зразками квіткових натюрмортів «малих голландців» ХVІ–ХVІІІ ст. Висновки. Отже, розглянувши першоелементи натюрмортів «малих голландців» ХVІІ–ХVІІІ ст. та європейських виробів фарфору і фаянсу ХVІІІ– ХХ ст., встановлено генетичну спорідненість їхніх квіткових мотивів. Зокрема, про це свідчать твори провідних європейських центрів «білого золота», починаючи з Майсену та Берліну, і закінчуючи українськими Корцем і Баранівкою. При цьому художники тонкокерамічних підприємств спиралися на банк малюнків та іконографію квітів «фантазійного букету» (з різних пір року), що включала, насамперед, мотиви «цар-квітки» (тюльпану, гвоздики, нарцису, троянди) в оточенні квітів «царської свити», а саме – маргариток, волошок, маків, рум’янку, календули, фіалок, конвалій, півоній, незабудок, шипшини тощо.Посилання
Kliain, E. (2010). Evropeiskie farforovye manufaktury XVІІІ v. [European porcelain manufactories of the XVІІІ century]. In E.M. Tarkhanova & A. Tciffer (Comps.), Vinogradovskie chteniia v Sankt-Peterburge. Farfor XVІІІ–XXІ vv.: Predpriiatiia. Kollektcii. Eksperty [Vinogradov Readings in St. Petersburg. Porcelain XVІІІ–XXІ centuries: Enterprises. Collections. Experts], IV international scientific-practical conference (pp. 127-133). St. Petersburg: Izdatelstvo Politekhnicheskogo universiteta [in Russian].
Lekhelt, K.M.-A., (2011). Iskusstvo dekora na meisenskom farfore 1710–2010 gg.: Usloviia i osobennosti [The art of decor on Meissen porcelain 1710–2010: Conditions and features]. In E.M. Tarkhanova & A. Tciffer (Comps.), Vinogradovskie chteniia v Peterburge. Farfor Evropy i Rossii XVІІІ vekov. Analogii i razlichiia. Vostochnye vliianiia. Master-klass [Vinogradov Readings in St. Petersburg. Porcelain of Europe and Russia of the XVIII centuries. Analogies and differences. Eastern influences. Master class], V international scientific and practical conference (pp. 64-106). St. Petersburg: Izdatelstvo Politekhnicheskogo universiteta [in Russian].
Shandelmaier, Kh. (2010). Baltiiskoe rokoko: faians XVІІІ veka iz stran Baltiiskogo regiona [Baltic Rococo: faience of the 17th century from the countries of the Baltic region]. In E.M. Tarkhanova & A. Tciffer (Comps.), Vinogradovskie chteniia v Sankt-Peterburge. Farfor XVІІІ–XXІ vv.: Predpriiatiia. Kollektcii. Eksperty [Vinogradov Readings in St. Petersburg. Porcelain XVІІІ–XXІ centuries: Enterprises. Collections. Experts], IV international scientific-practical conference. (pp. 115-126). St. Petersburg: Izdatelstvo Politekhnicheskogo universiteta [in Russian].
Shkolna, O. (2011). Kyivskyi khudozhnii farfor XX st [Kiev Art Porcelain of the XX century]. Kyiv: Den Pechaty [in Ukrainian].
Shkolna, O. (2013). Farfor-faians Ukrainy. Istoriia vyrobnytstv (seredyna XVІІ – pochatok XXІ st.). Tablytsi. Reiestr imen providnykh maistriv haluzi [Porcelain faience of Ukraine. Production history (middle of the XVІІ – beginning of the XXІ centuries). Tables. Register of the names of leading masters of the industry] (Vol. 2, Pt. 1). Kyiv: Den Pechaty [in Ukrainian].
Tarkhanova, A. (2010). Russkii i zarubezhnyi farfor i faians 1840 – 1930-kh gg. v kollektcii Elaginoostrovskogo dvortca-muzeia: Analogiia form i dekora [Russian and foreign porcelain and faience of the 1840s – 1930s. in the collection of the Yelaginoostrovsky Palace Museum: An analogy of forms and decor]. In E.M. Tarkhanova, & A. Tciffer (Comps.), Vinogradovskie chteniia v Sankt-Peterburge. Farfor XVІІІ–XXІ vv.: Predpriiatiia. Kollektcii. Eksperty [Vinogradov Readings in St. Petersburg. Porcelain XVІІІ–XXІ centuries: Enterprises. Collections. Experts], IV international scientific-practical conference (pp. 308-328). St. Petersburg: Izdatelstvo Politekhnicheskogo universiteta [in Russian].
Tarkhanova, A. (2012). Tainstvennyi tcvetok: Floralnye motivy v dekore farfora i faiansa XVІІІ–XX vv. iz kollektcii EODM i ikh graficheskie prototipy [Mysterious flower: Floral motifs in the decoration of porcelain and faience of the XVII – XX centuries. from the EODM collection and their graphic prototypes]. In E.M. Tarkhanova & A. Tciffer (Comps.), Vinogradovskie chteniia v Peterburge. Farfor Evrropy i Rossii XVІІІ vekov. Analogii i razlichiia. Vostochnye vliianiia. Master-klass [Vinogradov Readings in St. Petersburg. Porcelain of Europe and Russia of the XVIII centuries. Analogies and differences. Eastern influences. Master Class], VI international scientific and practical conference (pp. 140-167). St. Petersburg: Izdatelstvo Politekhnicheskogo universiteta [in Russian].
Vasileva, O.A. (2017, November 10). Rastitelnye motivy v dekore farfora [Plant motifs in porcelain decor]. Retrieved from http://worontsovpalace.org/rastitelnye-motivy-v-dekore-farfora/ [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Ольга Школьна
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторські права на статтю та одночасно надають журналу право його першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану статтю з обов’язковим посиланням на її авторів та першу публікацію.
Журнал дозволяє авторам зберігати авторські права і права на публікації без обмежень.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання на роботу в електронному репозитарії установи.