У пошуках нової архітектури: Баугауз, органічна архітектура і метод свідомої творчості

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31866/2617-7951.3.1.2020.207536

Ключові слова:

архітектура, дизайн середовища, Баугауз, органічна архітектура, стилістика, художня освіта, Вальтер Гропіус

Анотація

Мета статті – з’ясувати особливості творчого методу, сформованого засновниками школи Баугауз та особливості його застосування в сучасній архітектурі й організації середовища; виявити взаємозв’язок у формуванні принципів і підходів нової архітектури у середовищі Баугаузу та архітекторів органічної традиції. Методологія дослідження визначена загальнонауковими методами аналізу та синтезу, історичним, компаративним та мистецтвознавчим аналізом. Робота ґрунтується на відстеженні взаємозв’язку між засадничими принципами засновників Баугаузу та органічної архітектури, втіленням їхніх ідей, а також в аналізі різних підходів у застосуванні до архітектури та дизайну середовища. Наукова новизна. У дослідженні стверджується доцільність говорити про актуальність не стільки формальних принципів Баугаузу, скільки виробленого школою творчого методу і підходу; увага привертається до організації художньої освіти Баугаузу, що знову стає актуальною в умовах процесів глобалізації та викликів інформаційного суспільства. У дослідженні також виявлено спільні витоки методів Баугаузу й архітекторів органічної традиції, а також відмінність між ними, що закладена в самому методі як можливість різноманітного трактування форми. Висновок. У результаті дослідження доходимо висновку, що найважливіше досягнення Баугаузу – створення особливого методу свідомої творчості, який має сьогодні набагато універсальніше значення, аніж перейнята стилістика, відповідне трактування ліній і кольорів. Його суть – організація сучасного середовища для людини відповідно до індивідуальних рішень, що здобуваються у саморефлексії, у підвищенні власної майстерності володіння пропорціями і підпорядкуванні ідей високим ідеалам людини майбутнього. Метод Баугаузу сформувався завдяки створенню нової освітньої системи художньої освіти, яка дозволила митцям виробити нові орієнтири в сучасності, встановити взаємозв’язок між мистецтвом і ремеслом, підпорядкувати різні мистецтва у відповідності до вирішення завдань органічної єдності архітектурної споруди. Той самий метод, ідеали і спрямованість у майбутнє, прагнення нової організації простору, проте іншу стилістику, спостерігаємо у творців органічної архітектури. Про це свідчить дяльність архітекторів Рудольфа Штайнера, Гуго Герінга та Ганса Шаруна.

Біографія автора

Nataliya Kharkova, Київський національний університет культури і мистецтв

Архітекторка, аспірантка

Посилання

Blundell Jones, P. (1999). Hugo Häring: The Organic Versus the Geometric. Edition Axel Menges [in English].

Fiumara, L. (2019). Chto takoe organicheskaia arkhitektura i kak ona razvivalas? [What is organic architecture and how did it evolve?]. Prostіr. https://www.prostranstvo.media/chto-takoe-organicheskaja-arhitektura-i-kak-ona-razvivalas-konspekt-lekcii-luidzhi-fjumara/ [in Russian].

Giedion, S. (1984). Prostranstvo, vremia, arkhitektura [Space, time, architecture] (M. V. Leonene, & I. L. Chernia, Trans., 3rd ed.). Stroiizdat [in Russian].

Gropius, W. (1919). Bauhaus Manifest. Bauhausbookshelf. https://www.bauhaus-bookshelf.org/ [in German].

Gropius, W. (1925). Internationale Architektur [International architecture] (Bauhausbuch 01). Albert Langen Verlag [in German].

Gropius, W. (1971). Granitcy arkhitektury [Scope of Total Architecture] (L. S. Pinsker, V. R. Aronova, & V. G. Kalisha, Trans.). Iskusstvo [in Russian].

Hugo Häring. (n.d.). Oxford Reference. https://www.oxfordreference.com/view/10.1093/oi/authority.20110803095921181 [in English].

König, R. (2018). "Bauhauz nalezhyt rozumity, a ne slavyty bez krytyky". Interviu z Arne Vinkelmannom ["The Bauhaus should be understood, not glorified without criticism." Interview with Arne Winkelmann]. Goethe-Institut. https://www.goethe.de/ins/ua/uk/kul/dos/bau/21343958.html [in Ukrainian].

Muhlke, W. (n.d.). Vid zrazkovoho mista do hariachoi tochky – i nazad [From the exemplary city to the hot spot – and back]. Goethe-Institut. https://www.goethe.de/ins/ua/uk/kul/dos/bau/21319032.html [in Ukrainian].

Raab, R., Klingborg, A., & Fant, A. (1972). Sprechender Beton. Wie Rudolf Steiner den Stahlbeton verwendete [Talking concrete. How Rudolf Steiner used reinforced concrete]. Philosophisch-anthroposophischer Verlag am Goetheanum [in German].

Ree, P. van der. (2001). Organische Architektur. Der Bauimpuls Rudolf Steiners und die organische Architektur im 20 Jahrhundert [Organic architecture. Rudolf Steiner’s building impulse and organic architecture in the 20th century]. Verlag Freies Geistesleben [in German].

Vezhbovska, L. R. (2006). Antroposofski tendentsii v ukrainskomu mystetstvi 20-kh rr. XX st [Anthroposophical tendencies in the Ukrainian art of the 1920s.]. (PhD Dissertation). Kyiv National University of Culture and Arts, Kyiv [in Ukrainian].

Whitford, F. (Writer), & Cave, J. (Producer). (1994). Bauhaus: The Face of the 20th Century [Film]. BBC / RM Arts [in English].

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-06-30

Як цитувати

Kharkova, N. (2020). У пошуках нової архітектури: Баугауз, органічна архітектура і метод свідомої творчості. Деміург: ідеї, технології, перспективи дизайну, 3(1), 43–55. https://doi.org/10.31866/2617-7951.3.1.2020.207536

Номер

Розділ

ДИЗАЙН СЕРЕДОВИЩА