Вплив Баугаузу та конструктивізму на формування мови сучасної інфографіки
DOI:
https://doi.org/10.31866/2617-7951.3.1.2020.207546Ключові слова:
конструктивізм, Баугауз, статистична інформація, інфографіка, засоби побудови інфографікиАнотація
Мета дослідження – відображення взаємозв’язків між мистецькою програмою митців-конструктивістів 20-х рр. ХХ ст. та засадами формування інфографічних повідомлень; аналіз витоків полістилізму в інфографіці та переосмислення терміну «сучасна графічна мова», введеному авангардистами 1920-х рр. Методи дослідження. Використано методи аналітичний і логічний (співставлення фактів і подій, порівняння теоретико-методичних поглядів конструктивістів 1920-х рр). Системний підхід впроваджено щодо вивчення вимог до інфографіки. Наукова новизна полягає у тому, що у статті вперше розглянуто інфографіку як соціально-орієнтований різновид графічної продукції і як мистецьку форму, найбільш відповідну до програмних закликів конструктивістів. В статті доведено, що полістилізм в інфографіці є автентичним результатом теоретико-методологічної підготовки студентів у Баугауз та значного поширення фотографічної і комп’ютерної техніки на початку ХХІ ст. Висновки. Саме Баугауз опосередковано вплинув на поєднання суспільних потреб у представленні статистичної інформації і мистецьких поглядів щодо естетики відтворення таких потреб завдяки активному поширенню демократичних у широкому сенсі слова поглядів на засоби побудови творів авангардного мистецтва в графіці. Похибки у композиційному вирішенні інфографіки і елементах її зображувальної мови, допоки наявні у сучасних зразках, не зменшують значущості теоретичних викладів авангардистів 1920-х рр. та встановлених ними критеріів функціональності і логічності щодо засобів побудови інфографіки. Натомість, все ще наявні помилки у її представленні в межах поодиноких повідомлень надають підстави стверджувати необхідність подальшої розбудови наукової бази та її поширення у процесі підготовки дизайнерів-графіків.
Посилання
Bertin, J. (2011). Semiology of Graphics: Diagrams, Networks, Maps. Esri Press [in English].
Efimov, V. V. (2006). Velikie shrifty: shest iz tridtcati [Great fonts: six out of thirty] (Vol. 1). ParaTaip [in Russian].
Gan, A. (1922). Konstruktivizm [Constructivism]. Tverskoe izdatelstvo [in Russian].
Iukechev, E. (2017, February 27). Interviu s professorom Gerdom Fliaishmanom o vremeni, fenomene i tipografike Baukhauza [Interview with Professor Gerd Fleischmann about the time, phenomenon and typography of the Bauhaus]. Shrift. https://typejournal.ru/articles/An-Interview-with-Professor-Gerd-Fleischmann [in Russian].
Ivanitckii, I. P. (1932). Izobrazitelnaia statistika i venskii metod [Fine statistics and the Vienna method]. Ogiz [in Russian].
Kandinsky, V. K. (1999). O dukhovnom v iskusstve [About the spiritual in art]. Azbuka [in Russian].
Kosara, R. (2010, August 10). The Difference between Infographics and Visualization. EagerEyes. http://eagereyes.org/blog/2010/the-difference-between-infographics-and-visualization [in English].
Kozlovskii, V. D. (2014). Baukhauz kak fenomen nemetckoi khudozhestvennoi kultury pervoi treti XX veka [The Bauhaus as a phenomenon of German art culture in the first third of the 20th century]. Bulletin of Moscow State University of Culture and Arts, 6(62), 82-87 [in Russian].
Krichevskii, V. G. (2019, June 11). Izostatistika i "Izostat" [Pictorial Statistics and Izostat]. Proekt Rossiia. https://prorus.ru/interviews/izostatistika-i-izostat/ [in Russian].
Kubai, D., & Horbal, A. (Eds.). (2016). Vidkrytyi posibnyk z vidkrytykh danykh [An open guide to open data]. Ukrainskyi tsentr suspilnykh danykh. http://socialdata.org.ua/manual/ [in Ukrainian].
Laptev, V. V. (2012). Izobrazitelnaia statistika. Vvedenie v infografiku [Fine statistics. Introduction to infographics]. Eidos [in Russian].
Laptev, V. V. (2014). Figurnye diagrammy v infografike: sfera primeneniia, klassifikatcii i pravila postroeniia [Curly diagrams in infographics: scope, classification and construction rules]. St. Petersburg State Polytechnical University Journal. Humanities and Social Sciences, 1(191), 298-306 [in Russian].
Laptev, V. V. (2018). Proektno-khudozhestvennaia evoliutciia russkoi infografiki (XIX–XX vekov): zarozhdenie, stanovlenie, razvitie [Design and artistic evolution of Russian infographics (XIX–XX centuries): origin, formation, development]. (Doctoral Dissertation). Peter the Great St. Petersburg Polytechnic University, St. Petersburg [in Russian].
Lohvinenko, V. H. (2018). Vykorystannia tekhnolohii infohrafiky dlia vizualizatsii navchalnoho kontentu [Use of Technology of Infographics for Visualization of Learning Content]. Physical and Mathematical Education, 2(16), pp. 79-85. https://doi.org/10.31110/2413-1571-2018- 016-2-015 [in Ukrainian].
Neurath, O. (1936). International Picture Language, The first Rules of Isotype. Kegan Paul, Trench, Trubner & Co [in English].
Stadler, F. (1984). "Wiener Methode der Bildstatistik" und politische Grafik des Konstruktivismus (Wien-Moskau 1931–1934). ["Vienna method of image statistics" and political graphics of constructivism (Vienna-Moscow 1931–1934)]. In H. Haas, & F. Stadler, (Eds.), Österreich und die Sowjetunion 1918–1955: Beiträge zur Geschichte der Österreich-Sowjetischen Beziehungen [Austria and the Soviet Union 1918–1955: Contributions to the history of Austria-Soviet relations] (pp. 238-241). Historikersektion der Österreichisch-Sowjetische Gesellschaft [in German].
Tufte, E. R. (1997). Visual Explanations: Images and Quantities, Evidence and Narrative. Graphics Press [in English].
Yakymova, D. (2019, April 19). Konstruktyvizm vs. Bauhauz: yak u 1920-kh dyzain odnochasno vynykav v Ukraini ta Nimechchyni [Constructivism vs. Bauhaus: as in the 1920s, design emerged simultaneously in Ukraine and Germany]. Platfor.ma. https://platfor.ma/topic/konstruktyvizm-vs-baugauz/ [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Тетяна Божко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторські права на статтю та одночасно надають журналу право його першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану статтю з обов’язковим посиланням на її авторів та першу публікацію.
Журнал дозволяє авторам зберігати авторські права і права на публікації без обмежень.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання на роботу в електронному репозитарії установи.