Українська традиційна вишивка в одязі 50-х років ХХ століття
DOI:
https://doi.org/10.31866/2617-7951.4.2.2021.246844Ключові слова:
вишивка, одяг, технологія, промисловість, художники-модельєриАнотація
Мета статті полягає у висвітленні модних тенденцій одягу з застосуванням традиційної української вишивки в 50-х рр. ХХ ст. Методологічні засади дослідження базуються на історико-мистецтвознавчих та культурологічних спостереженнях та аналізі декорування вбрання українців. Наукова новизна. В статті розглядаються історичні джерела, артефактні знахідки, які свідчать про наявність вишитих орнаментальних елементів у декоруванні одягу визначеного періоду. Аналізується стан вишивки із врахуванням сучасних тенденцій моди в одязі 50-х рр. ХХ ст. Із артільним та промисловим виробництвом пов’язано виготовлення одягу, у тому числі з вишивкою, на теренах України. Висновки. У результаті аналізу мистецтва виготовлення вбрання української моди 50-х рр. ХХ ст., можемо констатувати, що створення композиційно довершених колекцій тогочасного одягу, в тому числі розроблених з використанням національних традицій, було можливим завдяки об’єднанню творчих зусиль різноманітних галузей легкої промисловості. Головним чином, у моді 50-х років відбулися кардинальні зміни силуетів та форм відповідно до зміни ідеалу краси. В моду увійшли спідниці, прямі та клешні, впроваджувалися спідниці зі складками, сукні-пальта, пальта, костюми які виготовляли із фасонних, пальтових тканин, оздоблювали металевими, шкіряними, дерев’яними ґудзиками, з урахуванням народних орнаментальних традицій. Створювалися нові фасони суконь на приталеній основі з застосовуванням різноманітного вишитого орнаменту: «півні», «квіти», вишиті «мережками», «гладдю», з елементами рушникових швів уздовж всього виробу та ін. Здійснення тематичних, оригінальних майстерних задумів скеровувало і координувало діяльність текстильної, швейної, трикотажної промисловості. Особливу увагу в моді того часу привертали елементи національного вбрання з поширеними мотивами традиційної української вишивки.
Посилання
Adam-Tkalec, M. (2019, January 15). Mode-Hauptstadt Berlin: Die Geschichte der Modemesse "Berliner Durchreise" [Fashion Capital Berlin: the History of the Fashion Fair "Berliner Durchreise"]. Berliner Zeitung. https://www.berliner-zeitung.de/mensch-metropole/mode-hauptstadt-berlin-die-geschichte-der-modemesse-berliner-durchreise-li.52965?pid=true [in German].
Gorina, G. (1974). Narodnye traditsii modelirovaniya odezhdy [Folk Traditions of Clothing Modeling]. Legkaya industriya [in Russian].
Kievskii Dom modelei. (1955). Modeli odezhdy [Models of Clothes] [Album]. Kyiv [in Russian].
Kievskii Dom modelei. (1956). Modeli odezhdy [Models of Clothes] [Album]. Kyiv [in Russian].
Kievskii Dom modelei. (1957). Modeli odezhdy [Models of Clothes] [Album]. Kyiv [in Russian].
Kievskii Dom modelei. (1959). Modeli odezhdy [Models of Clothes] [Album]. Kyiv [in Russian].
Nikolaieva, T. (1996). Istoriia Ukrainskoho kostiumu [History of Ukrainian Costume]. Lybid [in Ukrainian].
Nikolaieva, T. (2005). Ukrainskyi kostium: nadiia na renesans [Ukrainian Costume: Hope for the Renaissance]. Dnipro [in Ukrainian].
Stamerov, K. (1978). Narysy z istorii kostiumu [Essays on the History of the Costume] (Pt. 1). Mystetstvo [in Ukrainian].
Varyvonchyk, A. (2020). Khudozhni promysly Ukrainy: geneza, istorychna evoliutsiia, suchasnyi stan ta tendentsii [Arts of Ukraine: Genesis, Historical Evolution, Current State and Trends] [Doctoral Dissertation]. Kyiv National University of Culture and Arts [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторські права на статтю та одночасно надають журналу право його першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану статтю з обов’язковим посиланням на її авторів та першу публікацію.
Журнал дозволяє авторам зберігати авторські права і права на публікації без обмежень.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання на роботу в електронному репозитарії установи.