Стала мода як предмет наукових досліджень у зарубіжній науковій літературі
DOI:
https://doi.org/10.31866/2617-7951.4.2.2021.246846Ключові слова:
Стала мода, сталий дизайн, принципи сталості, естетика сталої модиАнотація
Стаття присвячена огляду іншомовних джерел на тему сталості у моді за останні 15 років. Концепції сталості у моді, які розвинулися з концепцій екологічного дизайну, займають важливе місце у науковій діяльності вчених світу. Метою дослідження є визначення ступеню розкриття теми у іншомовних джерелах наукової літератури. Результати були досягнуті за допомогою використання методів аналізу джерел за сферами дослідження у контексті сталої моди та синтезу їх за галузями. Було виділено основні напрями досліджень у кожній галузі та узагальнено їх у висновках.
Розглянуто основні поняття – стала мода і принципи сталого дизайну, які використовуються у сучасних наукових роботах зарубіжних дослідників. Проведено аналіз іншомовних наукових джерел у контексті сталої моди у таких галузях: економіка, маркетинг, менеджмент; соціологія та психологія поведінки споживачів; екологія; технології за принципами сталого дизайну; дизайн; естетика та мистецтвознавство; освіта і просвітництво; законодавство; інформаційні технології. Наукова новизна полягає у тому, що вперше здійснено систематизацію іншомовних джерел у контексті сталої моди, надані висновки після аналізу кожної галузі, які виділяють основні напрямки досліджень, над якими працювали зарубіжні науковці.
Висновки. Дослідники з усього світу піднімають у своїх роботах питання сталої моди та досліджують проблеми, пов’язані з її інтеграцією у повсякденне життя. Такий підхід формує нові ціннісні орієнтири, які актуалізують питання естетики сталої моди у теорії мистецтвознавства та у практиці дизайну. Проте, варто зазначити, що виявлені наукові роботи торкаються фешн-дизайну у контексті сталої моди, але не розкривають аспектів дизайну, пов’язаних з процесом творчості й художньо – естетичним сприйняттям. Стала мода потребує зміни існуючих інструментів для дизайну в контексті принципів сталого дизайну. Тому є потреба у їх подальшому дослідженні.
Посилання
Amaral, M. C., Zonatti, W. F., Silva, K. L., Junior, D. K., Amato Neto, J., & Baruque-Ramos, J. (2018). Industrial Textile Recycling and Reuse in Brazil: Case Study and Considerations Concerning the Circular Economy. Gestão & Produção, 25(3), 431–443. https://doi.org/10.1590/0104-530X3305 [in English].
Aus, R. (2011). Trash to trend – Using Upcycling in Fashion Design [Doctoral Thesis, Estonian Academy of Arts]. https://issuu.com/runnel/docs/reet-aus [in English].
Blackburn, R. (Ed.). (2015). Sustainable Apparel: Production, Processing and Recycling (Woodhead Publishing Series in Textiles). Woodhead Publishing [in English].
Eryuruk, S. H. (2012). Greening of the Textile and Clothing Industry. Fibres & Textiles in Eastern Europe, 20, 6(95), 22–27 [in English].
Goudeau, C. V. (2014). Ready to Tear? A Study on Fashion and Consumer Disposal Behavior [Doctoral Dissertation, Oklahoma State University] [in English].
Hur, E. S., & Beverley, K. J. (2013, September 15-16). The Role of Craft in a Co-Design System for Sustainable Fashion. In Making Futures: The Crafts in the Context of Emerging Global Sustainability Agendas. Dartington Estate Devon [in English].
Hvass, K. K. (2016). Weaving a Path from Waste to Value: Exploring Fashion Industry Business Models and the Circular Economy [Doctoral Thesis, Copenhagen Business School (CBS)] [in English].
Kim, Y., & Oh, K. W. (2020). Which Consumer Associations Can Build a Sustainable Fashion Brand Image? Evidence from Fast Fashion Brands. Sustainability, 12(5), 1703. https://doi.org/10.3390/su12051703 [in English].
Kondakova, V. V. (2019). Analiz suchasnykh eko-brendiv, shcho spetsializuiutsia na vyhotovlenni shveinykh vyrobiv [Analysis of Modern Eco-Brands Specializing in the Manufacture of Garments]. In Naukovi rozrobky molodi na suchasnomu etapi [Scientific Developments of Youth at the Present Stage] (pp. 51–52). Kyiv National University of Technologies and Design [in Ukrainian].
Kozlowski, A., Bardecki, M., & Searcy, C. (2019). Tools for Sustainable Fashion Design: An Analysis of Their Fitness for Purpose. Sustainability, 11(13), 3581. https://doi.org/10.3390/su11133581 [in English].
Kyselova, K. (2019). Napriamy proektuvannia fashion-obiektiv z urakhuvanniam ekolohichnoho faktoru [Directions of Designing Fashion-Objects Taking into Account Ecological Factors]. Ukrainian Culture: Past, Modern and Ways of Development. Branch: Art Criticism, 30, 181– 186. https://doi.org/10.35619/ucpmk.vi30.209 [in Ukrainian].
La Rosa, A. (2019). An Evaluation of Sustainability in Consumption: The Behaviors Behind Purchase, Care, and Disposal of Apparel [Masters Thesis, University of Nebraska] [in English].
Lee, H., & Ma, J. J. (2020). A Study of the Trend in Sustainable Fashion Research Based on the Previous Research Achievements of the Centre for Sustainable Fashion. The Research Journal of the Costume Culture, 28(5), 652–668. https://doi.org/10.29049/rjcc.2020.28.5.652 [in English].
Lee, M.-Y., & Sung, J. (2016). Sustainability and Management in Fashion, Design and Culture. Journal of Global Fashion Marketing, 7(2), 73–75. https://doi.org/10.1080/20932685.2015.1131430 [in English].
Lee, Y., & Choy, H. (2014). Developing Design Education Program Concerning Sustainable Fashion. Journal of the Korean Society of Costume, 2(64), 50–69. https://doi.org/10.7233/jksc.2014.64.2.050 [in English].
Muthu, S. S. (Ed.). (2017). Sustainable Fibres and Textiles. Woodhead Publishing [in English].
Muthu, S. S. (Ed.). (2020). Chemical Management in Textiles and Fashion. Woodhead Publishing [in English].
Nayak, R., & Patnaik, A. (2021). Waste Management in the Fashion and Textile Industries. Woodhead Publishing [in English].
Niinimäki, K. (Ed.). (2013). Sustainable fashion: New Approaches. Aalto ARTS Books [in English].
Obregón, C. (2012, November). Sustainable Fashion Education: From Trend to Paradigm? In Cumulus Conference. Santiago, Chile [in English].
Pandey, R., Pandit, P., Pandey, S., & Mishra, S. (2020). Solutions for Sustainable Fashion and Textile Industry. In P. Pandit, S. Ahmed, K. Singha & S. Shrivastava (Eds.), Recycling from Waste in Fashion and Textiles: A Sustainable and Circular Economic Approach (pp. 33–72). Scrivener Publishing. https://doi.org/10.1002/9781119620532.ch3 [in English].
Polishchuk, K. O. (2018). Innovatsiini protsesy v ekolohizatsii mody ta dyzainu odiahu XXI stolittia. Problemy ta perspektyvy [Innovative Processes in the Ecologization of Fashion and Design of Clothing of the XXI Century. Problems and Prospects]. Hileya: Scientific Bulletin, 139(2), 142–147 [in Ukrainian].
Preuit, R., & Yan, R.-N. T. (2017). Fashion and Sustainability: Increasing Knowledge About Slow Fashion Through an Educational Module. International Journal of Environmental & Science Education, 12(5), 1139–1154 [in English].
Rinaldi, F. R., & Testa, S. (2015). The Responsible Fashion Company Integrating Ethics and Aesthetics in the Value Chain. Greenleaf Publishing [in English].
Sakmar, S. L., Wackernagel, M., Galli, A., & Moore, D. (2011, June). Sustainable development and Environmental Challenges in the MENA Region: Accounting for the Environment in the 21st Century (Working Paper 592). Economic Research Forum [in English].
Sandvik, I. M. (2017). Applying Circular Economy to the Fashion Industry in Scandinavia Through Textile-to-textile Recycling. Master of International Development Practice. Monash University [in English].
SEC. (2009, April 15). Design as a Driver of User-centred Innovation: Commission staff working document (Brussels, 7.4.2009). Commission of the European Communities. https://data.consilium.europa.eu/doc/document/ST-8706-2009-INIT/en/pdf [in English].
Shandrenko, O. M., & Dubas, Kh. O. (2019). Ekodyzain u fashion industrii XXI stolittia [Ecodesign in Fashion XXI Century]. Internauka, 2. https://www.inter-nauka.com/issues/2019/2/4628 [in Ukrainian].
Smoliar, O. V. (2011). Ekolohichnyi dyzain u konteksti modnykh innovatsii ta diialnosti dyzaineriv odiahu XX–XXI stolittia [Ecological Design in the Context of Fashion Innovations and Activities of Clothing Designers of the XX–XXI Centuries]. Bulletin of KNUKiM. Series in Arts, 25, 162–169 [in Ukrainian].
Stefuryshyna, Yu. R., & Bilyk, A. A. (2019). Vtorynna syrovyna ta yii vidobrazhennia v tvorchosti suchasnykh khudozhnykiv i dyzaineriv [Secondary Raw Materials and its Reflection in the Works of Contemporary Artists and Designers]. Young Scientist, 7(71), 95–98. https://doi.org/10.32839/2304-5809/2019-7-71-21 [in Ukrainian].
Ustenko, T. A. (2019). Ekolohichnyi dyzain ta vyrobnytstvo odiahu z vykorystanniam vtorynnoi syrovyny [Ecological Design and Production of Clothing Using Secondary Raw Materials]. In Naukovi rozrobky molodi na suchasnomu etapi [Scientific Developments of Youth at the Present Stage] (pp. 649–650). Kyiv National University of Technologies and Design [in Ukrainian].
Wei, X., & Jung, S. (2017). Understanding Chinese Consumers’ Intention to Purchase Sustainable Fashion Products: The Moderating Role of Face-Saving Orientation. Sustainability, 9(9), 1570. https://doi.org/10.3390/su9091570 [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторські права на статтю та одночасно надають журналу право його першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану статтю з обов’язковим посиланням на її авторів та першу публікацію.
Журнал дозволяє авторам зберігати авторські права і права на публікації без обмежень.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання на роботу в електронному репозитарії установи.
