Стилістика українського образотворчого мистецтва, архітектури та дизайну другої половини ХІХ – початку ХХІ століть
DOI:
https://doi.org/10.31866/2617-7951.4.2.2021.246856Ключові слова:
образотворче мистецтво, архітектура, промисловий, графічний, дизайн одягу та інтер’ єру, Україна, кінець ХІХ – початок ХХІ століттяАнотація
Мета – дослідити ключові поняття стилістики українського образотворчого мистецтва, зодчества та різних видів дизайну другої половини ХІХ – поч. ХХІ ст. у взаємозв’язках окремих галузей знань. Методи дослідження – герменевтичний, аксіологічний, історико-генетичний, історико-хронологічний, компаративний, культурологічний, формально-стилістичний, мистецтвознавчого аналізу. Обраний інструментарій дозволяє здійснити порівняння стилістичних ознак різних видів дизайну (промислового, графічного, одягу, середовища), образотворчого мистецтва та архітектури. Новизну складає огляд еволюційних процесів щодо стилів у живописі, графіці, зодчестві, різноманітних видів дизайнерської діяльності (зокрема, дизайну середовища, промислового, графічного, одягу). Окреслено точки перетину понятійно-категоріальної сфери означених галузей творчості, унаочнено як спільні, так і відмінні тенденції щодо виявлення стилістичних ознак. Висновки. Простежено відмінності окремих галузей знань художньої творчості та спільні риси деяких видів дизайн-проєктування, -конструювання, – моделювання, мистецьких технологій, котрі межують з графічним мистецтвом і живописом (графічний дизайн, частково промисловий дизайн), архітектурою (дизайн середовища і частково промисловий дизайн).
Починаючи з доби модерну, ар деко, авангарду, конструктивізму, функціоналізму, сталінського ампіру, що позначалися на всіх формах художньої діяльності, наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. утвердилися класика, мінімалізм, хай-тек, ф’южн, лоутек, шеббі-шик, прованс, гламур, окремі орієнтальні стилізації в інтер’єрі, пов’язаному з архітектурою. Натомість дизайн одягу, окрім класики, упродовж кількох останніх десятиліть творчо адаптував спортивно-класичний стиль, манга, кантрі, вестерн, бохо, мілітарі, гламур тощо. Якщо форми силуетів крою при цьому орієнтуються на загальні тенденції промислового дизайну, то рисунки тканин частково апелюють до візій графічного дизайну, котрі споріднені з тенденціями образотворчого мистецтва – модернізму, авангардизму, постмодернізму. А саме тяжіють до функціоналізму, конструктивізму, бойчукізму, ар деко, соцреалізму, сталінського ампіру, українського радянського ампіру, неофункціоналізму, неопримітивізму, неофольклорного стилю, полістилізму, гламуру.
Посилання
Bhaskaran, L. (2009). Dizain i vremya: Stili i napravleniya v sovremennom iskusstve i arkhitekture [Design and Timing. Styles and Trends in Contemporary Art and Architecture] (I. D. Golybina, Trans.). Art-Rodnik [in Russian].
Bystrova, T. Yu. (2001). Veshch’, forma, stil’... Vvedenie v filosofiyu dizaina [Thing, Form, Style... An Introduction to Design Philosophy]. Izdatel’stvo Ural’skogo universiteta [in Russian].
Grashin, A. A. (2018). Zametki o stile v dizaine [Notes on Style in Design]. Quality and Life, 4(20), 141–150 [in Russian].
Kennedy, J. (1987). The New Generation and Artistic Modernism in the Ukraine [Review of the book Studies in the Fine Arts: The Avant-Garde, by Myroslava M. Mudrak]. Slavic Review, 46(2), 375. https://doi.org/10.2307/2498984 [in English].
Koch, V. (2006). Entsiklopediya arkhitekturnykh stilei: Klassicheskii trud po evropeiskomu zodchestvu ot antichnosti do sovremennosti [Encyclopedia of Architectural Styles: A Classic Work on European Architecture from Antiquity to Modern Times] (L. I. Knysh, Trans.). Bertelsmann Lexikon Verlag [in Russian].
Markin, Yu. P. (2018). Iskusstvo Tret’ego Reikha. Arkhitektura. Skul’ptura. Zhivopis’ [Art of the Third Reich. Architecture. Sculpture. Painting] (2nd ed.). BuksMArt [in Russian].
Oppenheim, J. (1985). Review work [Review of the book Redesigning the World: William Morris, the 1880s, and the Arts and Crafts, by Peter Stansky]. The American Historical Rewiew, 90(5), 1200. https://doi.org/10.1086/ahr/90.5.1200 [in English].
Shkolna, O. (2010). Hlamur yak novitnia kvaziestetychna katehoriia v systemi kryteriiv khudozhnosti suchasnoho tvoru z portseliany [Glamor as the Newest Quasi-Aesthetic Category in the System of Criteria of Art of a Modern Porcelain Work]. Art research of Ukraine, 11, 186–195 [in Ukrainian].
Urenov, V. P. (1973). Interiery pidpryiemstv hromadskoho kharchuvannia [Interiors of Public Catering Establishments]. Budivelnyk [in Ukrainian, in Russian]
Vlasov, V. G. (1995). Stili v iskusstve. Slovar’. Arkhitektura, grafika, dekorativno-prikladnoe iskusstvo, zhivopis’ skul’ptura [Styles in Art. Dictionary. Architecture, Graphics, Arts and Crafts, Painting, Sculpture] (Vol. 1). Kol’na [in Russian].
Weber, N. F. (2019, August 6). The Bauhaus at 100: Science by Design. Nature, 572(7768), 174–175. https://doi.org/10.1038/d41586-019-02355-4 [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторські права на статтю та одночасно надають журналу право його першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану статтю з обов’язковим посиланням на її авторів та першу публікацію.
Журнал дозволяє авторам зберігати авторські права і права на публікації без обмежень.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання на роботу в електронному репозитарії установи.