Стилістика українського образотворчого мистецтва, архітектури та дизайну другої половини ХІХ – початку ХХІ століть

Анотація

Мета – дослідити ключові поняття стилістики українського образотворчого мистецтва, зодчества та різних видів дизайну другої половини ХІХ – поч. ХХІ ст. у взаємозв’язках окремих галузей знань. Методи дослідження – герменевтичний, аксіологічний, історико-генетичний, історико-хронологічний, компаративний, культурологічний, формально-стилістичний, мистецтвознавчого аналізу. Обраний інструментарій дозволяє здійснити порівняння стилістичних ознак різних видів дизайну (промислового, графічного, одягу, середовища), образотворчого мистецтва та архітектури. Новизну складає огляд еволюційних процесів щодо стилів у живописі, графіці, зодчестві, різноманітних видів дизайнерської діяльності (зокрема, дизайну середовища, промислового, графічного, одягу). Окреслено точки перетину понятійно-категоріальної сфери означених галузей творчості, унаочнено як спільні, так і відмінні тенденції щодо виявлення стилістичних ознак. Висновки. Простежено відмінності окремих галузей знань художньої творчості та спільні риси деяких видів дизайн-проєктування, -конструювання, – моделювання, мистецьких технологій, котрі межують з графічним мистецтвом і живописом (графічний дизайн, частково промисловий дизайн), архітектурою (дизайн середовища і частково промисловий дизайн).

Починаючи з доби модерну, ар деко, авангарду, конструктивізму, функціоналізму, сталінського ампіру, що позначалися на всіх формах художньої діяльності, наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. утвердилися класика, мінімалізм, хай-тек, ф’южн, лоутек, шеббі-шик, прованс, гламур, окремі орієнтальні стилізації в інтер’єрі, пов’язаному з архітектурою. Натомість дизайн одягу, окрім класики, упродовж кількох останніх десятиліть творчо адаптував спортивно-класичний стиль, манга, кантрі, вестерн, бохо, мілітарі, гламур тощо. Якщо форми силуетів крою при цьому орієнтуються на загальні тенденції промислового дизайну, то рисунки тканин частково апелюють до візій графічного дизайну, котрі споріднені з тенденціями образотворчого мистецтва – модернізму, авангардизму, постмодернізму. А саме тяжіють до функціоналізму, конструктивізму, бойчукізму, ар деко, соцреалізму, сталінського ампіру, українського радянського ампіру, неофункціоналізму, неопримітивізму, неофольклорного стилю, полістилізму, гламуру.