Тенденції штучного інтер’єрного освітлення 2020-х рр.
DOI:
https://doi.org/10.31866/2617-7951.5.1.2022.257483Ключові слова:
світло, світлодизайн, інтер’єр, штучне світло в інтер’єріАнотація
Мета дослідження – проглянути та проаналізувати сучасний стан ринку освітлювальних приладів для інтер’єрного застосування, встановити та описати тенденції і напрямок розвитку ринку освітлювальних приладів для інтер’єрів, згрупувати їх у основні категорії та дати певні прогнози щодо практичної інтеграції інновацій у дизайнерські проєкти. Методологія дослідження базується на аналізі літературних джерел та джерел у мережі інтернет, систематизації та впорядкуванні графічних матеріалів. Наукова новизна. Комплексно розглянуто типологію освітлювальних приладів для інтер’єрного застосування. Запропонована проста та зручна у використанні класифікація інтер’єрного освітлення, яка дає змогу як професіоналам в галузі дизайну інтер’єру, так і не фахівцям програмно та свідомо облаштовувати інтер’єр освітлювальними приладами для максимального комфорту та практичності. Встановлено, описано та проаналізовано сучасні тенденції на ринку освітлювальних приладів для інтер’єрного застосування; отримані результати згруповано у п’ять основних категорій, до кожної з яких надано візуальні приклади. Висновки. Роль штучного освітлення в інтер’єрі фундаментальна та визначальна у подальшому сприйнятті простору. Визначені тренди та їх знання сприятимуть практикам та теоретикам інтер’єрного дизайну вдало інтегрувати в свої проєкти інноваційні тенденції та можливості сучасної світлотехніки. Екологічність та економічність, автоматизація та оптимізація, гнучкість та адаптивність, мобільність та портативність, синтез ретро та інновацій – це основні категорії, що вміщують у собі сучасний стан та вектор інновацій на ринку сучасного інтер’єрного освітлення. Знання традицій, розуміння та застосування перевірених законів та канонів дає змогу більш сміливо експериментувати з інноваціями в своїх проєктах для практикуючих дизайнерів та досягати більш виразних та ефектних результатів у своїй діяльності.
Посилання
Casamayor, J. L., Su, D., & Ren, Z. (2018). Comparative life cycle assessment of LED lighting products. Lighting Research & Technology, 50(6), 801–826. https://doi.org/10.1177/1477153517708597 [in English].
Chyrchyk, S. V. (2018). Svitlodyzain u konteksti suchasnoi naukovoi dumky [Light Design in the Context of Scientific Idea]. Demiurge: Ideas, Technologies, Perspectives of Design, 2, 18–29. https://doi.org/10.31866/2617-7951.2.2018.154661 [in Ukrainian].
Franz, M., & Wenzl, F. P. (2017). Critical review on life cycle inventories and environmental assessments of LED-lamps. Critical Reviews in Environmental Science and Technology, 47(21), 2017–2078. https://doi.org/10.1080/10643389.2017.1370989 [in English].
Gordon, G. (2003). Interior Lighting for Designers (G. F. Day, Illus.). John Wiley & Sons, Inc. [in English].
Innes, M. (2012). Lighting for Interior Design. Laurence King Publishing [in English].
Koval, L. M. (2014). Dyzain & LED-tekhnolohii [Design & LED Technology] [Monograph]. Zaporizhia National Technical University [in Ukrainian].
Kryzhanovska, N. Ya., & Smirnova, O. V. (2017). Konspekt lektsii z dystsypliny "Arkhitektura zhytlovykh budivel" (dlia studentiv osvitnoho rivnia "mahistr" spetsialnosti 191 – Arkhitektura ta mistobuduvannia. Arkhitektura budivel i sporud) [Synopsis of Lectures on the subject "Architecture of Residential Buildings" (for Students of Educational Level "Master" Specialty 191 – Architecture and Urban Planning. Architecture of Buildings and Structures)]. O. M. Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv [in Ukrainian].
Makaremi, N., Schiavoni, S., Pisello, A. L., & Cotana, F. (2019). Effects of surface reflectance and lighting design strategies on energy consumption and visual comfort. Indoor and Built Environment, 28(4), 552–563. https://doi.org/10.1177/1420326X18793170 [in English].
Peña-García, A., & Salata, F. (2021). Indoor Lighting Customization Based on Effective Reflectance Coefficients: A Methodology to Optimize Visual Performance and Decrease Consumption in Educative Workplaces. Sustainability, 13(1), 119. https://doi.org/10.3390/su13010119 [in English].
Pohorelchuk, V. A. (2011). Aktualni tendentsii v proektuvanni suchasnoi osvitliuvalnoi tekhniky (analiz vystavok EUROLUCE) [Current Trends in the Design of Modern Lighting Equipment (Analysis of EUROLUCE Exhibitions)]. Bulletin of Kharkiv State Academy of Design and Arts, 1, 32–36 [in Ukrainian].
Russell, S. (2008). The Architecture of Light. ConceptNine Print Media [in English].
Selim, F., Elkholy, S. M., & Bendary, A. F. (2020). A New Trend for Indoor Lighting Design Based on A Hybrid Methodology. Journal of Daylighting, 7(2), 137–153. https://doi.org/10.15627/jd.2020.14 [in English].
Tajudeen, F. P., Jaafar, N. I., Sulaiman, A., & Moghavvemi, S. (2020). Light Emitting Diode (LED) Usage in Organizations: Impact on Environmental and Economic Performance. Sustainability, 12(20), 8642. https://doi.org/10.3390/su12208642 [in English].
Vasylenko, O. B. (2016, April 7–8). Formoutvoriuiuchi funktsii pryrodnoho, shtuchnoho i sumishchenoho osvitlennia v arkhitekturi [Shaping Functions of Natural, Artificial and Combined Lighting in Architecture]. In Efektyvni tekhnolohii v budivnytstvi [Effective Technologies in Construction], Abstracts of Reports of the International Scientific and Technical Conference (pp. 30–31). Vydavnytstvo Lira-K [in Ukrainian].
Vasylieva, Yu. O. (Comp.). (2009). Konspekt lektsii z dystsypliny "Kompiuterni informatsiini tekhnolohii u svitlotekhnitsi" (dlia studentiv i mahistriv 5 kursu dennoi ta zaochnoi form navchannia spetsialnosti 7.090605, 8.090605 – Svitlotekhnika i dzherela svitla) [Summary of Lectures on the Subject "Computer Information Technology in Lighting" (for Students and Masters of the 5th Year of Full-Time and Part-Time Forms of Study Specialty 7.090605, 8.090605 – Lighting and Light Sources)]. O M. Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторські права на статтю та одночасно надають журналу право його першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану статтю з обов’язковим посиланням на її авторів та першу публікацію.
Журнал дозволяє авторам зберігати авторські права і права на публікації без обмежень.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання на роботу в електронному репозитарії установи.