Знаково-символічні системи як культурні коди: упізнаваність та взаємодія символів
DOI:
https://doi.org/10.31866/2617-7951.5.2.2022.266900Ключові слова:
засоби образного кодування, комунікативні елементи, структура повідомлення, варіативність графічних форм, стандартні та інноваційні знаки та символиАнотація
Мета дослідження – виявити закономірності образного кодування та утворення знаково-символічних зображень і візуальних систем на їхній основі в агітаційній графіці періоду війни росії проти України. Методи дослідження. Методологічну основу дослідження складають семантичний та структурний мистецтвознавчий аналіз. Наукову новизну дослідження становить висвітлення спектру знаково-символічних зображень, що уособлюють точність кодування суспільно- історичних подій і наочність їх закріплення у візуальних комунікаціях; а також – виявлення диференціювання стандартних й інноваційних знаків та символів. Висновки. У розглянутих плакатних проєктах виділено найбільш характерні форми образно-візуального кодування інформації; встановлено «традиційні», «інноваційні» та «ситуативні» знакові форми та виокремлено умови їхньої взаємодії для забезпечення якості комунікативного процесу. Так, в агітаційній графіці студентів КНУКіМ виявлено як апелювання до скарбниці вже усталених форм конвенційних знаків-індексів та конвенційних символів, так і її збагачення новими символами. Бурхливі й швидкозмінні суспільні події та потреба їхнього широкого обговорення у суспільстві призводять до формування як нових візуальних образів-слів, так і їх «словосполучень» та мовних трактувань. Водночас відбувається оновлення візуальних символів, що вміщують у собі інформаційні пласти, набагато більші й змістовніші, ніж початкове трактування кожного окремого символу. Разом з тим, сукупне використання різних символів та нівелювання уніфікації візуальної стилістики призводять до несподіваних і не завжди очікуваних авторами результатів «декодування» графічних звернень. З огляду на згадану проблему, є нагальним та необхідним концентрування уваги науковців для заглибленого і більш деталізованого висвітлення символів і стилістичних способів їхнього відображення, що наразі формуються й поширюються в інформаційному середовищі.
Посилання
Czerwiński, M. (2015). Kultura. Dyskurs. Znak [Culture. Discourse. Sign]. Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego [in Polish].
Hladun, O. (2009). Do problemy vizualnoi movy hrafichnoho dyzainu Ukrainy [To the Problem of the Visual Language of Graphic Design of Ukraine]. Bulletin of Kharkiv State Academy of Design and Arts, 5, 42–46 [in Ukrainian].
Lytvyniuk, L. K. (2018). Vplyv kontseptualno-semantychnykh pryntsypiv proektuvannia na vizualnu identyfikatsiiu zakladiv mystetstva [The Influence of Conceptual and Semantic Principles of Designing on Visual Identification of Art Establishments]. Bulletin of Kharkiv State Academy of Design and Arts, 1, 4–8 [in Ukrainian].
Shepetiak, O. (2014). Klasyfikatsiia znakiv u semiotytsi Charlza Pirsa [The Classification of Signs in the Semiotics of Charles Peirce]. Universytetska kafedra, 3, 129–136 [in Ukrainian].
Volli, U. (2021). The Origins of Umberto Eco’s Semio-Philosophical Project. Rivista di estetica, 76, 81–95. https://doi.org/10.4000/estetica.7689 [in English].
Yur, M. V. (2013). Polimorfizm khudozhnoi movy suchasnoho mystetstva. MIST: Mystetstvo, istoriia, suchasnist, teoriia, 9, 285–291 [in Ukrainian].
Zalevska, O. Yu. (2019). Metafora yak khudozhnii zasib formuvannia obraznosti v ukrainskomu plakati 1990-kh – 2010-kh rr. (na prykladi plakativ VI Mizhnarodnoi Triienale "4-i blok") [Metaphor as an Artistic Means of Forming Imagery in the Ukrainian Poster of the 1990s – 2010s (on the Example of the Posters of the VI International Triennial "4th block"]. Bulletin of KNUKiM. Series in Arts, 40, 204–209. https://doi.org/10.31866/2410-1176.40.2019.172705 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторські права на статтю та одночасно надають журналу право його першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану статтю з обов’язковим посиланням на її авторів та першу публікацію.
Журнал дозволяє авторам зберігати авторські права і права на публікації без обмежень.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання на роботу в електронному репозитарії установи.