Медіадизайн: дослідження термінологічної бази і візуальної стилістики

Cвітлана Прищенко; Євген Антонович; Тетяна Сенчук

doi:10.31866/2617-7951.5.2.2022.266910

Автор(и)

Cвітлана Прищенко Державний університет інфраструктури та технологій, Україна https://orcid.org/0000-0003-3482-6858
Євген Антонович Науково-методичний центр етнодизайну і дизайну реклами Державного університету інфраструктури та технологій, Україна https://orcid.org/0000-0001-5721-4489
Тетяна Сенчук Державний університет інфраструктури та технологій, Україна https://orcid.org/0000-0002-2933-9724

DOI:

https://doi.org/10.31866/2617-7951.5.2.2022.266910

Ключові слова:

медіадизайн, візуальна естетика, кольоро-графіка, цифрові медіа, рекламні звернення, колірна семантика, регіональна образність

Анотація

Технологічні зміни кінця ХХ – початку ХХІ ст. кардинально вплинули на розвиток глобального комунікативного простору – всі канали комунікацій стрімко переходять у цифровий формат. Актуальність теми полягає у всезростаючій ролі візуальних комунікацій різних форматів і комп’ютерних технологій у сучасному суспільстві. Відбувається активний рух у бік цифрових презентацій світової культурно-мистецької спадщини, з’являються музеї мультимедійного мистецтва, віртуальні виставки, віртуальні подорожі, для яких теж потрібна реклама. Мета статті – провести порівняльний аналіз наявної термінології і візуальної стилістики медіа. Методологія дослідження ґрунтується на мультимодальному підході. Для виконання поставленої мети було застосовано низку наукових методів: системно-структурний, мистецтвознавчий, компаративний. Наукова новизна роботи полягає в розширенні та поглибленні уявлень про розвиток медіа як складової дизайн-діяльності. Авторами статті акцентовано, що принципово новий вид комунікацій – мультимедійний – набув власних смислів, значень і візуальних образів. Сучасні візуальні рекламні звернення повинні мати чітку комунікативну структуру, естетичний рівень та стимулювати інтелектуальну активність споживача. Запропоновано визначити кольорографіку базовим засобом медіадизайну, а естетичні виміри (параметри) – культурно-естетичними. Для естетичної оцінки об’єктів в етностилі виокремлено також колірну семантику та регіональну образність. Висновки. Представлено результати порівняльного аналізу термінології та стилістичних аспектів медіаресурсів. Доведено, що візуальні засоби не є константою, натомість динамічним процесом, спрямованим на посилення ефективності тих ідей, товарів, послуг, компаній або особистостей, які просуваються. Медіадизайн визначено як дизайн візуально-інформаційного середовища, інноваційний етап проєктування для віртуального світу, якісно новий етап його розвитку. Матеріали дослідження дозволяють його продовження і розширення з метою підготовки курсу лекцій для спеціальностей «Дизайн», «Менеджмент соціо-культурної діяльності», «Реклама і зв’язки з громадськістю», «Туризм» тощо.

Біографії авторів

Cвітлана Прищенко, Державний університет інфраструктури та технологій

Доктор мистецтвознавства, професор

Євген Антонович, Науково-методичний центр етнодизайну і дизайну реклами Державного університету інфраструктури та технологій

Кандидат педагогічних наук, професор, член правління Спілки дизайнерів України,
голова Науково-методичної ради з дизайну Міністерства освіти і науки України,
директор Науково-методичного центру етнодизайну і дизайну реклами Державного університету інфраструктури та технологій

Тетяна Сенчук, Державний університет інфраструктури та технологій

Кандидат наук у галузі дизайну

Посилання

Barnard, M. (2005). Graphic Design as Communication. Routledge [in English].

Carroll, J. M. (2014). Human Computer Interaction – Brief Intro. In The Encyclopedia of Human- Computer Interaction (Ch. 2). https://www.interaction-design.org/literature/book/the-encyclopedia-of-human-computer-interaction-2nd-ed/human-computer-interaction-brief-intro [in English].

Diadiukh-Bohatko, N. (2013). Mystetstvo v multymediinomu seredovyshchi [Art in Multimedia Environment]. Naukovyi visnyk Zakarpatskoho khudozhnoho instytutu, 3, 232–237 [in Ukrainian].

Fröbisch, D. (1997). Multi Media Design. Laterna magica [in English].

Harrison, S. (Ed.). (2009). Media Spase 20+ Years of Mediated Life. Springer. https://doi.org/10.1007/978-1-84882-483-6 [in English].

Heller, S., & Chwast, S. (2001). Graphic Style: From Victorian to Digital. Harry N. Abrams Publisher [in English].

Holius, V., Zvenihorodskyi, L., Zinchenko, A., Levadnyi, O., & Solodukhina, E. (2021). Kontseptsii dyzainu vizualnykh komunikatsii u miskomu seredovyshchi [Visual Communication Design Concepts in the Urban Environment]. Bulletin of Lviv National Academy of Arts, 46, 70–77 [in Ukrainian].

Jones, S. (Ed.). (2003). Encyclopedia of New Media. SAGE Publications. https://dx.doi.org/10.4135/9781412950657 [in English].

Kluszczynski, R. W. (2005). Art, Media, Culture: Histories of Hybridization. Convergence: The International Journal of Research into New Media Technologies, 11(4), 124–132. https://doi.org/10.1177//1354856505061059 [in English].

Kress, G., & Leeuwen, T. (1996). Reading Images: The Grammar of Visual Design. Routledge [in English].

Lister, M., Dovey, J. Giddings, S. Grant, I., & Kelly, K. (2003). New Media: A Critical Introduction. Routledge [in English].

Lister, M., Dovey, J. Giddings, S. Grant, I., & Kelly, K. (2009). New Media: A Critical Introduction (2nd ed.). Routledge https://doi.org/10.4324/9780203884829 [in English].

Manovich, L. (2001). The Language of New Media. MIT Press https://doi.org/10.22230/cjc.2002v27n1a1280 [in English].

Media Design and Branding. (2018). Digital Arts. Retrieved July 13, 2022, from http://www.digitalartsonline.co.uk [in English].

Nöth, W. (Ed.). (1997). Semiotics of the Media: State of the Art, Projects, and Perspectives. Mouton de Gruyter. https://doi.org/10.1515/9783110803617 [in English].

O’Connell, R. M. (2014). Visualizing Culture: Analyzing the Cultural Aesthetics of the Web. Peter Lang Inc.; International Academic Publishers [in English].

Pryshchenko, S. V. (2018). Khudozhno-obrazna systema reklamnoi hrafiky [Artistic System of Advertising Graphics] [Monograph]. National Academy of Culture and Arts Management [in Ukrainian].

Pryshchenko, S. V. (2020). Perspektyvy rozvytku reklamnoi hrafiky v tradytsiinykh i tsyfrovykh media [Prospects For Development of Advertising Graphics in the Traditional and Digital Media]. Ukrainian Academy of Art, 29, 54–59. https://doi.org/10.33838/naoma.29.2020.54-59 [in Ukrainian].

Pryshchenko, S. V. (2022). Vizualizatsiia turystychnoho produktu u vebresursakh [The Visualization of Travel Products in Web Resources]. Water Transport, 3(35), 128–134. https://doi.org/10.33298/2226-8553.2022.1.35.16 [in Ukrainian].

Smith, M., & Morra, J. (Eds.). (2006). Visual Culture: Critical Concepts in Media and Cultural Studies. Routledge [in English].

Spurgeon, C. (2008). Advertising and New Media. Routledge https://doi.org/10.4324/9780203935521 [in English].

Tadeusiewicz, R. (1999). Cybernetyka reklamy [Cybernetics of Advertising]. In Sztuczna inteligencja – jej nowe oblicze [Artificial Intelligence – Its New Face], Proceedings of the 11th National Seminar (pp. 331–342). Siedlce [in Polish].

Thurlow, C., Dürscheid, Ch., & Diémoz, F. (Eds.). (2020). Visualizing Digital Discourse: Interactional, Institutional and Ideological Perspectives. De Gruyter Mouton. https://doi.org/10.1515/9781501510113 [in English].

Wernick, A. (1991). Promotional Culture: Advertising, Ideology and Symbolic expression. SGE [in English].