Цитування сценічних образів музикантів жанрів хардрок та хеві-метал 1970-90-х років у дизайні одягу ХХІ ст.
DOI:
https://doi.org/10.31866/2617-7951.5.2.2022.266925Ключові слова:
сценічний костюм, сценічні образи, мода, тренди, історія музики, рок-музика, дизайн одягуАнотація
Мета. Стаття присвячена огляду сучасних проєктів з дизайну одягу в контексті цитування сценічних образів музикантів жанрів хард-рок та хеві-метал 1970-1990-х рр. Методологія дослідження. Для з’ясування рівня наукової розробки проблеми використаний метод джерелознавчого аналізу. Для пошуку візуальної інформації використаний метод збору фактологічного матеріалу. Для описання та обробки візуальної інформації сценічних образів музикантів і показів колекцій провідних дизайнерів використані методи мистецтвознавчого, естетичного та структурно-композиційного аналізів, а також порівняльний метод. Для формулювання висновків використаний метод теоретичного узагальнення. Візуальний матеріал взятий з друкованих видань та мережі Інтернет. Наукова новизна роботи полягає у виявленні основних стилістичних ознак сценічного костюма виконавців музичних жанрів хардрок та хеві-метал 70-90-х рр. ХХ ст., а також у здійсненні порівняння та пошуку цитат сценічних образів музикантів у сучасних подіумних колекціях одягу. Висновки. Розвиток дизайну сценічного костюма жанрів хардрок та хеві-метал з його широким впливом на моду вулиць, а також «офіційну моду», був обумовлений значним поширенням наприкінці ХХ ст. медіа-технологій популяризації. Сценічні образи артистів наслідували та впроваджували в повсякденний гардероб, по-перше, їхні шанувальники; по-друге, його розповсюдженню сприяли гучні рекламні кампанії з промоушену гуртів та виконавців; по-третє, поширення відбувалось через індустрію моди та творчість талановитих дизайнерів, які відчули настрої суспільства й змогли спрогнозувати комерційний успіх нової естетики. ХХІ ст. відомі бренди та дизайнери активно цитують сценічні костюми виконавців. Шляхи цитування є дуже різноманітними: від суцільного копіювання образів або запозичення окремого асортименту, копіювання форм та деталей одягу до імітації крою, декорування та оздоблення. Найпопулярнішим цитуванням є використання маскотів або логотипів гуртів для принтування та розробки дизайну матеріалів, різноманітних нашивок та наліпок. Останнім часом найбільшої популярності набуло запозичення характерного поєднання асортименту в створенні загального образу. Із загальних трендів сьогодення доходимо висновку, що експерименти з самою формою та її речовими складовими значно поступаються експериментам з емоційним наповненням образів, які вдало забезпечуються цитуванням сценічного костюма з його гіперболізованою видовищністю та виразністю.
Посилання
Blackwell, R., & Stephan, T. (2003). Brands That Rock: What Business Leaders Can Learn from the World of Rock and Roll. John Wiley & Sons Limited [in English].
Daniels, N. A. (2016). Judas Priest – Metal Gods Scrapbook. CreateSpace [in English].
Jasper, T., & Oliver, D. (1985). The International Encyclopedia of Hard Rock & Heavy Metal. Facts on File [in English].
Kummer, J. (2016). "Lipstick and Leather": Recontextualizations of Glam Metal’s Style and Signification [Master’s Thesis, University of Lethbridge Research] [in English].
Kyselova, K., Shandrenko, O., & Shcherbak, A. (2021). Stage Images of Rock Musicians and their Influence on the Formation of Modern Trends in Clothing Design. Culture and Arts in the Modern World, 22, 199–211. https://doi.org/10.31866/2410-1915.22.2021.235914 [in English].
Leaf, D., & Sharp, K. (2003). KISS: Behind the Mask. The Official Authorized Biography. Grand Central Pablishing [in English].
Leonard, H. (1989). Judas Priest – Metal Cuts. Hal Lenard Corporation [in English].
Mann, B. (2017). Guns and Roses. Adult Coloring Book: Famous American Rock’n’Roll Idols and Legendary Axl Rose, Iconic Guitar Axe Slash and Hard Rock Pioneers Inspired. CreateSpace [in English].
Miller, J. (2011). Fashion and Music. Berg [in English].
Morrell, E. (2004). Becoming Critical Researchers: Literacy and Empowerment for Urban Youth (Counterpoints). College Press [in English].
Shandrenko, O., & Simoniya, K. (2018). Stsenichnyi kostium v suchasnykh mystetskykh praktykakh [Scenic Costume in Modern Art Practices]. Demiurge: Ideas, Technologies, Perspectives of Design, 1, 73–79. https://doi.org/10.31866/2617-7951.1.2018.148150 [in Ukrainian].
Shcherbak, A. Yu., & Kyselova, K. O. (2019, March 20–21). Vplyv muzychnykh zhanriv khard-rok ta khevi metal na modu XXI stolittia [The Influence of Hard Rock and Heavy Metal Music Genres on the Fashion of the XXI Century]. In Ukraina u svitovykh hlobalizatsiinykh protsesakh: kultura, ekonomika, suspilstvo [Ukraine in the Globalization Processes: Culture, Economy, Society], Abstracts of Papers of the Internetional Scientific and Practical Conference (Pt. 2, pp. 52–56). KNUKiM Publishing Center [in Ukrainian].
Shepherd, J., Horn, D., Laing, D., Oliver, P., & Wicke, P. (Eds.). (2003). Continuum Encyclopedia of Popular Music of the World (Vol. 1: Media, Іndustry and Society). Continuum https://doi.org/10.5040/9781501329227 [in English].
Simmons, G., Stanley, P., & Abbott, W. (2002). KISS: The Early Years. Three Rivers Press [in English].
Sims, J. (2001). Rock Fashion. Omnibus Press [in English].
Sinnreich, A., & Gluck, M. (2005, January 29). Music & Fashion: The Balancing Act Between Creativity and Control. In Ready to Share: Fashion & the Ownership of Creativity, The Norman Lear Center Conferene (pp. 3–45). Annenberg School for Communication [in English].
Smith, M. (2018). Grange Society. University of Michigan [in English].
Stanley, P. (2019). Backstage Pass (4th ed.). HarperOne [in English].
Tortora, P. G., & Eubank, K. (2009). Survey of Historic Costume. Fairchild Books & Visuals [in English].
Varvatos, J., & George-Warren, H. (2014). John Varvatos: Rock in Fashion. Harper Design [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторські права на статтю та одночасно надають журналу право його першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану статтю з обов’язковим посиланням на її авторів та першу публікацію.
Журнал дозволяє авторам зберігати авторські права і права на публікації без обмежень.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання на роботу в електронному репозитарії установи.