Необхідність доказового знання витоків національної культури на прикладі дизайн-проєктів Василя Григоровича Кричевського
DOI:
https://doi.org/10.31866/2617-7951.6.1.2023.279080Ключові слова:
митець, художник, національна культура, дизайн, витоки культури, українська держава, Василь КричевськийАнотація
Мета дослідження. У страшні часи російської навали, що ставить своєю метою закреслити існування української держави, з остаточною впевненістю на перший план виходить питання національної ідентичності. Погляд на творчий і життєвий шлях В. Г. Кричевського стає доказом необхідності вивчення коріння національної культури в галузі архітектури, дизайну, зокрема графічного дизайну орнаменту, формотворчості на прикладі його досліджень. Методи дослідження. Мистецтвознавчий аналіз матеріалів, що стосуються життя і творчості В. Г. Кричевського та застосування результатів дослідження для осмислення сучасності. Наукова новизна. Ця публікація є синтезом біографічної інформації про митця з особистими враженнями авторів статті від спілкування з людьми, що безпосередньо контактували з В. Кричевським у роботі та повсякденні. Також стаття надає цілісне уявлення про поєднання в особистості В. Кричевського трьох напрямів інтелектуальної роботи: дослідницької, художньо-проєктної та наукової. Саме такий синтез знань, навичок та світоглядної стійкості, що витримує випробування соціальними та політичними катаклізмами, дає можливість проявлятися таланту та створювати значущі для розвитку української ідентичності проєкти. Висновки. В результаті повномасштабного вторгнення росії як ніколи за часів незалежності України актуалізувалася думка про необхідність створення культурної продукції на національній основі, в тому числі й у дизайні. Це питання постійно порушувалось у наукових і популярних публікаціях, а також в окремих проєктах, але не так масово та не настільки усвідомлено щодо глибини потреби знань про національну спадщину та такого підходу у своїй творчості. Історія життя В. Кричевського є доказом спіралеподібного розвитку історії та необхідності знати коріння національного коду для аргументованої позиції про власну культуру, державність та волю для всього світу. Творчий і життєвий шлях митця, наскрізним стрижнем якого була впевненість в обов’язковості знань своїх культурних та історичних витоків і впровадження в життя цих принципів, є надзвичайно актуальним прикладом для митців та просто громадян у наш складний час, коли імперська росія намагається знищити українську ідентичність.
Посилання
Antonovych, D. V. (1923). Ukrainske mystetstvo: Konspektyvnyi istorychnyi narys [Ukrainian art: A concise historical essay]. Nova Ukraina [in Ukrainian].
Druh, O. (2021, November 25–26). Kyivska rodyna Maziukevychiv [The Mazyukevich family from Kyiv]. In Kyiv i kyiany [Proceedings of the Conference] (Vol. 13, pp. 52–68). Instytut istorii Ukrainy [in Ukrainian].
Fesak, K. (1927). Vasyl Krychevskyi. Hlobus, 10 [in Ukrainian].
Holubets, M. (1922). Nacherk istorii ukrainskoho mystetstva [Outline of the history of Ukrainian art] (Pt. 1). Nakladom fondu "Uchitesia, braty moi" [in Ukrainian].
Kondaurova, H. (2018, February 7). "Zamok Chernomora". Yak piani bilshovyky budynok Hrushevskoho spalyly ["Chernomor Castle". How drunken Bolsheviks burned Hrushevskyi’s house]. Dilova stolytsia. https://www.dsnews.ua/ukr/nasha_revolyutsiya_1917/zamok-chernomora-yak-p-yani-matrosi-budinok-grushevskogo-07022018200000 [in Ukrainian].
Mokrousova, O. (2023, January 19). Kilka kyivskykh "taiemnyts" Vasylia Krychevskoho. (Pro vse tse pysala u statti "Tvorchi zviazky kharkivskykh i kyivskykh arkhitektoriv na pochatku XX stolittia") [Several Kyiv "secrets" of Vasyl Krychevskyi. (I wrote about all this in the article "Creative connections of Kharkiv and Kyiv architects at the beginning of the 20th century")] [Post]. Facebook. https://www.facebook.com/arcmouse/posts/pfbid02cfmNFQ93AWgRcCtKWxrbB4RjWAazKvkefU7WiLSkvqbrnrixF2Ehn9pk56NtKuk4l [in Ukrainian].
Nazariiv, O. (1914). Ukrainskyi natsionalnyi arkhitekturnyi rukh [Ukrainian national architectural movement]. Iliustrovana Ukraina, 2, 32–35 [in Ukrainian].
Novikova, O. (2005, July 1). Kyiv Dinory [Kyiv Dinory]. ZN.ua. https://zn.ua/ukr/amp/SOCIUM/kiyiv_dinori.html?fbclid=IwAR3STaGiVLZNG2gnSImxV-e_K9PL_F7z_37c6Uszm3yMFI-nM0FJpg_lDvo [in Ukrainian].
Pavlovsky, V. (1974). Vasyl Hryhorovych Krychevskyi: Zhyttia i tvorchist [Vasyl H. Krychevsky: Life and work] [Monograph]. Ukrainska Vilna Akademiia Nauk u SShA [in Ukrainian].
Radionov, H. (1940). V. H. Krychevskyi. Do kharakterystyky tvorchoho shliakhu [V. G. Krychevskyi. To characterize the creative path]. Obrazotvorche mystetstvo, 7, 3–12 [in Ukrainian].
Ruban-Kravchenko, V. (2004). Krychevski i ukrainska khudozhnia kultura XX stolittia. Vasyl Krychevskyi [Krychevsky and Ukrainian artistic culture of the 20th century. Vasyl Krychevskyi]. Krynytsia [in Ukrainian].
Smyk, O. M. (1940). Ukrainski natsionalni formy v radianskii arkhitekturi [Ukrainian national forms in Soviet architecture]. Arkhitektura Radianskoi Ukrainy, 5, 13–20 [in Ukrainian].
Tsalyk, S. M., & Selihei, P. O. (2010). Taiemnytsi pysmennytskykh shukhliad: Detektyvna istoriia ukrainskoi literatury [Secrets of writers’ drawers: A detective story of Ukrainian literature]. Nash chas [in Ukrainian].
Tyshchenko, K. (2022, September 1). Putin perekonuie shkoliariv, shcho Ukrainy ne isnuvalo i okupanty zakhyshchaiut Rosiiu [Putin persuades school students that Ukraine never existed and that the Russian army in Ukraine is protecting Russia]. Ukrainska pravda. https://www.pravda.com.ua/news/2022/09/1/7365696/ [in Ukrainian].
Veselovska, H. I. (2018). Teatr Mykoly Sadovskoho (1907–1920) [Theater of Mykola Sadovsky (1907–1920)] [Monograph]. Tempora [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторські права на статтю та одночасно надають журналу право його першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану статтю з обов’язковим посиланням на її авторів та першу публікацію.
Журнал дозволяє авторам зберігати авторські права і права на публікації без обмежень.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання на роботу в електронному репозитарії установи.