Українська ідентичність каліграфії Григорія Сковороди в контексті мультиписемності
DOI:
https://doi.org/10.31866/2617-7951.6.2.2023.292140Ключові слова:
каліграфія, шрифт, рукописи, Григорій Сковорода, українське бароко, палеографія, українська ідентичність, мультиписемність, мультикультурність, скорописАнотація
Мета дослідження полягає у проведенні палеографічного та культурологічного аналізу рукописів Григорія Сковороди. Серед завдань – дослідити найбільш характерні літери та каліграфічні методи, притаманні безпосередньо філософу, та підкреслити особливості почерку XVIII ст. загалом; сформувати палеографічну базу літер, на основі якої можна створювати шрифти та дизайн для сучасних проєктів, які підкреслюють естетику українського бароко. Методологія дослідження: застосовано систематизацію наукових джерел, мистецтвознавчий аналіз, синтез та узагальнення отриманих результатів, метод порівняльного аналізу, створення палеографічної бази та систематизація емпіричного матеріалу на її основі. Наукова новизна. Вперше у вітчизняній науці рукописи та почерк Григорія Сковороди вивчається з погляду палеографічного та каліграфічного аналізу у контексті мультикультурних впливів європейської та грецької писемної традиції. Знайдено характерні особливості почерку Григорія Сковороди, за якими можна визначити належність тих чи інших текстів філософу. На основі цього дослідження каліграфи та шрифтові дизайнери можуть створювати написи і шрифти у стилі українського філософа. Висновки. Індивідуальність почерку філософа відображає не тільки філософський погляд автора, його характер та естетичні уподобання, а й мультикультурний дух епохи наприкінці українського бароко. Дослідження каліграфії Сковороди дало можливість заповнити лакуну маловивченої області палеографії, пов’язаної з письмом та естетикою XVIII ст., і дати поштовх до репрезентації цих результатів у сучасному дизайні та шрифтових проєктах. Проте дослідити візуальні зв’язки почерку та художніх уподобань Сковороди не достатньо, важливо продовжити розпочату лінію стилю та використовувати цю естетику літер в сучасному контексті пошуку української ідентичності.
Посилання
Alforov, O. (Comp.). (2010). Dohovory i postanovy [Contracts and resolutions]. Tempora [in Ukrainian].
Bägerfeldt, L. (2011). Bokstäver & gamla handskrifter: Att läsa handskrifter från Vasatiden och Stormaktstiden samt tidiga kyrkoböcker [Letters & old manuscripts: Reading manuscripts from the Vasa era and Great Power era as well as early church books]. http://www.fnf.nu/_filer/bagerfeldt/55%20Bokst%C3%A4ver%20och%20gamla%20skrifter%20(2011b).pdf [in Swedish].
Barabash, T. M. (2014). Pysmo i pysari lystiv Bohdana Khmelnytskoho do mahistratu Lvova 1655 roku [The writing and writers of the letters of Bohdan Khmelnytsky addressed to the magistrate of Lviv in 1655]. Archives of Ukraine, 3(291), 90–103 [in Ukrainian].
Barabash, T. M. (2018). Latynske pysmo u miskykh kantseliariiakh Ruskoho voievodstva XVI– XVII st. [Latin script in city chancelleries of Rus voivodship in XVI–XVII centuries] [PhD Dissertation, Vernadsky National Library of Ukraine] [in Ukrainian].
Bilodid, I. K., & Kudrytskyi, Ye. M. (Comp.). (1970). Hramatyka slovianska I. Uzhevycha [I. Uzhevych’s Slavic grammar]. Naukova dumka [in Ukrainian].
Brogi, G. (2022). Kulturnyi polimorfizm ukrainskoho svitu [Cultural polymorphism of the Ukrainian world]. Dukh i Litera [in Ukrainian].
Bychkova, D. (2018). Hreko-kyrylychni peretikannia [Greek-Cyrillic transitions]. In V. S. Mitchenko, Kalihrafiia. Vzaiemovplyvy shryftiv [Calligraphy. Interactions of fonts] (pp. 83–87). Laurus [in Ukrainian].
Calasso, R. (2013). L’impronta dell’editore [The publisher’s imprint]. Adelphi [in Italian].
Callewaert, H. (1962). Graphologie et physiologie de l’écriture [Graphology and physiology of writing]. E. Nauwelaerts [in French].
García, J.-J. M. (2017). Fonts for Latin paleography (5th ed.). http://guindo.pntic.mec.es/jmag0042/LATIN_PALEOGRAPHY.pdf [in English].
Hamon, P. (1567). Alphabet de plusieurs sortes de lettres [Alphabet of several kinds of letters]. Robert Estienne [in French].
Hart, D. B. (2004). The beauty of the infinite: The aesthetics of Christian truth. Eerdmans [in English].
Isaievych, Ya. D. (1966). Bratstva ta yikh rol u rozvytku ukrainskoi kultury XVI–XVIII st. [Brotherhoods and their role in the development of Ukrainian culture of the XVI–XVIII centuries]. Naukova dumka [in Ukrainian].
Ivanenko, T. O. (2019). Shryftovyi dyzain: osnovy [Font design: The basics]. Kharkiv State Academy of Design and Fine Arts [in Ukrainian].
Kamanin, І. (1899). Paleograficheskii izbornik [Paleographic collection] (Iss. 1). Printing house S. V. Kul’zhenka, N. Elisavetin [in Russian].
Krypiakevych, I. P. (1964). Do pytannia pro avtorstvo lystiv Bohdana Khmelnytskoho [Regarding the question of the authorship of Bohdan Khmelnytskyi’s letters]. Naukovo-informatsiinyi biuleten arkhivnoho upravlinnia URSR, 3(65), 18–21 [in Ukrainian].
Marichal, R. (1971). La escritura latina y la civilización occidental del siglo I al siglo XVI [Latin script and Western civilization from the I to the XVI century]. In La escritura y la psicología de los pueblos (2nd ed., pp. 205–254). Centro Internacional de Sintesis [in Spanish].
McLuhan, M. (1962). The Gutenberg Galaxy. University of Toronto Press [in English].
Mitchenko, V. S. (2007). Estetyka ukrainskoho rukopysnoho shryftu [Aesthetics of the Ukrainian handwritten font]. Hramota [in Ukrainian].
Mitchenko, V. S. (2009). Diakhronnyyi analiz morfolohii ukrainskykh skoropysnykh pocherkiv XVI – poch. XVIII st. [Diachronic analysis of the morphology of Ukrainian cursive handwritings of the ХVІ – beginning of XVIII century]. Art Research of Ukraine, 10, 194–204 [in Ukrainian].
Muzika, F. (1965). Die schöne Schrift in der Entwicklung des lateinischen Alphabets [The beautiful script in the development of the Latin alphabet] (Vol. 2). Werner Dausien [in German].
Panashenko, V. V. (1974). Paleohrafiia ukrainskoho skoropysu druhoi polovyny XVII st. [Paleography of Ukrainian cursive script of the second half of the XVII century]. Naukova dumka [in Ukrainian].
Pietkiewicz, K. (2015). Paleografia Ruska [Rus paleography]. DiG [in Polish].
Skovoroda, H. (2016). Povna akademichna zbirka tvoriv [Complete academic collection of works] (L. Ushkalov, Ed.; 2nd ed.). Savchuk O. O. [in Ukrainian].
Sokyrko, O. H. (2016). Ukrainska kyrylychna paleohrafiia XI–XVIII st. [Ukrainian Cyrillic paleography of the XI–XVIII centuries]. O. Filiuk [in Ukrainian].
Stepovyk, D. (2012). Ukrainska hraviura baroko [Ukrainian baroque engraving]. Klio [in Ukrainian].
Trattner, M. (Comp.). (2023). Skarby shvedskykh arkhiviv: dokumenty z istorii Ukrainy [Treasures of the Swedish archives: Documents from the history of Ukraine]. Muzei ukrainskoi knyhy [in Ukrainian].
Ushkalov, L. (2004). Hryhorii Skovoroda: seminarii [Hryhorii Skovoroda: Seminary]. Maidan [in Ukrainian].
Ushkalov, L. (2017). Lovytva nevlovnoho ptakha: zhyttia Hryhoriia Skovorody [Catching an elusive bird: The life of Hryhorii Skovoroda] (2nd ed.). Dukh i Litera [in Ukrainian].
van Groningen, B. A. (1955). Short manual of Greek palaeography (2nd ed.). A. W. Sijthoff [in English].
von Balthasar, H. U. (2009). The glory of the lord: A theological aesthetics (Vol. 1, 2nd ed.). Ignatius Press [in English].
Zholtovskyi, P. M. (1983). Khudozhnie zhyttia na Ukraini v XVI–XVIII st. [Artistic life in Ukraine in the XVI–XVIII centuries]. Naukova dumka [in Ukrainian].
Zubrytskyi, D. I. (2011). Khronika Stavropihiiskoho bratstva [Chronicle of the Stavropygian brotherhood] (I. Svarnyk, Trans.). Apriori [in Ukrainian].
Zvonska, L. L. (2016). Hretska epihrafika i paleohrafiia [Greek epigraphy and paleography]. Kyivskyi universytet [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторські права на статтю та одночасно надають журналу право його першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану статтю з обов’язковим посиланням на її авторів та першу публікацію.
Журнал дозволяє авторам зберігати авторські права і права на публікації без обмежень.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання на роботу в електронному репозитарії установи.