Трансформація жіночого образу в українській ілюстрації від радянських часів до сьогодення

Анотація

Мета дослідження – дослідити корпус української творчої ілюстрації, поява якої спричинена повномасштабним російським вторгненням на території суверенної України, а також виявити спільне і відмінне у художніх практиках ілюстрування художників УРСР і митців доби Незалежності. Методи дослідження включають теоретичний, джерелознавчий, порівняльний, хронологічний та аналітичний. Наукова новизна. Вперше досліджено специфіку співвідношення української ілюстрації радянського та сучасного періодів з акцентом на вплив воєнних подій сьогодення та запропоновано певну типологію щодо трактування і подання жіночих персонажів. До наукового обігу введено раніше недосліджувані роботи з виставок періоду війни. Висновки. За результатами дослідження встановлено основну тематичну відмінність між українською радянською ілюстрацією та творами останніх років, яка полягає у появі нового аспекту автобіографічності робіт. Стилістична відмінність полягає у відмові сучасного митця від тривалого підготовчого процесу малювання робіт з використанням натурників і в тяжінні до стилістики емоційної й дещо навмисно невправної дитячої ілюстрації. Процес безпосереднього створення сучасних ілюстрацій практично неможливий без застосування комп’ютерних технологій, зокрема, графічних редакторів. Технологічно у процесі створення замовлення у часи СРСР художник покладався на роботу власноруч, базовану на академічній освіті у вищих навчальних художніх закладах, характер роботи був виключно замовний (за рахунок мережі радянських видавництв). Для сучасного ілюстратора, натомість, характерна самостійна усвідомлена праця для суспільства, що підтверджує високий ступінь соціальної відповідальності, із спробами пошуку фінансування для особистих проєктів на краудфандингових платформах. Крім того, істотна відмінність полягає у зміні способів оприлюднення ілюстрацій, оскільки за радянських часів книга виходила багатотисячними накладами й експонувалася на профільних виставках. Натомість, сучасні митці отримали величезний демонстраційний ресурс у вигляді мережі Інтернет (соціальні мережі, профільні канали тощо), при цьому вартість оприлюднення творчих робіт нульова, а перегляди можуть обліковуватися тисячами або десятками тисяч – залежно від того, наскільки популярні автор або мистецька група.