Класифікація артоб’єктів у контексті дизайну інтер’єрного простору
DOI:
https://doi.org/10.31866/2617-7951.7.2.2024.315472Ключові слова:
артоб’єкт, класифікація, дизайн інтер’єру, візуальні форми, образотворче мистецтвоАнотація
Мета статті – виведення базових категорій класифікації артоб’єктів із визначенням і дослідженням їхніх характеристик щодо візуального та функціонального впливу на дизайн інтер’єрного простору із врахуванням як традиційних, так і сучасних тенденцій. Методи дослідження передбачають порівняльний аналіз, натурне обстеження, опис, систематизацію та узагальнення, а також результати багаторічної творчої проєктної практики. Наукова новизна полягає у класифікації артоб’єктів для створення узгодженої системи в аспекті її використання у дизайні інтер’єрного простору. Результати дослідження базуються на аналізі прикладів сучасної художньо-проєктної практики. Висновки. В процесі дослідження створена класифікація артоб’єктів за шістьма базовими категоріями, що дозволяють відстежити особливості функціонування певного артоб’єкта в інтер’єрі. Першою з категорій розглядалася відмінність за видами мистецтва, відповідно до якої визначено, що у співвіднесенні з традиційними видами мистецтва артоб’єкт функціонує, доповнюючи загальну художню концепцію інтер’єру, встановлюючи образний зв’язок з його простором; натомість, співвіднесений із сучасними видами мистецтва, артоб’єкт набуває рис і способу функціонування нетрадиційних мистецтв із сучасними засобами вираження, технологія ми та матеріалами. Друга категорія поділу – за функцією: переважання утилітарної функції в артоб’єкті дозволяє його впровадження як конструктивного елементу інтер’єру або обладнання; тоді як за переважання естетичної функції можна констатувати декоративне використання артоб’єкта. Третя категорія поділу артоб’єктів – за розміром: великогабаритні артоб’єкти розраховані на сприйняття у достатньо великому просторі з великої дистанції; малогабаритні – на сприйняття з близької відстані у приміщеннях менших масштабів. Четверта категорія – за формою вираження: реалістична форма базується на зображеннях, що відповідають природі, і надає інтер’єрному простору традиційного характеру; натомість абстрактна форма із застосуванням нереалістичних засобів вираження наділяє інтер’єрний простір рисами сучасності та невизначеної змістовності. П’ята категорія поділу – за стилістикою: відповідно сучасна стилістика артоб’єктів передбачає причетність до різноманітних течій та напрямів сучасного мистецтва, а засоби вираження змінюють традиційний вигляд простору та його наповнення; натомість традиційна стилістика застосовує класичні форми та засоби вираження, характерні для відомих історичних напрямів. Шоста категорія поділу – за матеріалами: артоб’єкти із застосуванням традиційних матеріалів виявляють відповідну природі специфіку і структуру, а у візуальному сприйнятті інтер’єрного простору надають йому зрозумілості, базовості й надійності; натомість сучасні матеріали дозволяють за допомогою артоб’єктів створювати нові форми у просторі інтер’єру.
Посилання
Abulawi, R. A. (2023). The conceptual design themes of artwork in the public spaces of children’s hospital. Civil Engineering and Architecture, 11(5), 2413–2434. https://doi.org/10.13189/cea.2023.110513 [in English].
Bertolino, G. (2018). Comment identifier les mouvements artistiques [How to identify artistic movements]. Hazan [in French].
Bryzhachenko, N. (2019). Suchasni interierni art-obiekty: klasyfikatsiia ta osoblyvosti stvorennia [Modern interior art objects: Classification and creation features]. The Scientific Issues of Ternopil National Pedagogical Volodymyr Hnatiuk University. Specialization: Art Studies, 2(41), 120–126. https://doi.org/10.25128/2411-3271.19.2.16 [in Ukrainian].
Hassanein, H. (2021). Trends of contemporary art in innovative interior architecture design of cultural spaces. In Y. Mahgoub, N. Cavalagli, A. Versaci, H. Bougdah, & M. Serra-Permanyer (Eds.), Cities’ identity through architecture and arts (pp. 25–57). Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-030-14869-0_3 [in English].
Heidegger, M. (2009). El arte y el espacio [Art and space] (J. A. Escudero, Trans.). Herder [in Spanish].
McCorquodale, Ch. (1983). The history of interior decoration. Phaidon [in English].
Mohammadi, M. R., & Rustaee, F. (2021). Hierarchical classification of fine-art paintings using deep neural networks. Iran Journal of Computer Science, 4, 59–66. https://doi.org/10.1007/s42044-020-00072-0 [in English].
Pile, J. F. (1995). Interior design (2nd ed.). H. N. Abrams [in English].
Pile, J., & Gura, J. (2014). A history of interior design. Wiley [in English].
Pylypchuk, O., & Polubok, A. (2022). The color of the surface of the Art object as a means of harmonizing the modern architectural environment. Landscape Architecture and Art, 21(21), 59–67. https://doi.org/10.22616/j.landarchart.2022.21.06 [in English].
Pylypchuk, O., Kashchenko, O., & Polubok, A. (2024a). Rol art-obiekta u formuvanni kharakternykh oznak interiernoho prostoru [The role of an art object in the formation of characteristic features of interior space]. Demiurge: Ideas, Technologies, Perspectives of Design, 7(1), 138– 150. https://doi.org/10.31866/2617-7951.7.1.2024.300933 [in Ukrainian].
Pylypchuk, O., Kashchenko, O., & Polubok, A. (2024b). Khudozhno-kompozytsiini metody vprovadzhennia art-obiektiv u dyzaini interieru [Artistic and compositional methods of introducing art objects in interior design]. Theory and Practice of Design, 31, 153–159. https://doi.org/10.32782/2415-8151.2024.31.18 [in Ukrainian].
Rambla Zaragozá, W. (2010). Arte y diseño: desde su diferencia interpretativa hasta su denominador común en el arte conceptual, a la luz de su enraizamiento en lo estético [Art and design: From their interpretative difference to their common denominator in conceptual art, in light of their roots in aesthetics]. Azafea: Revista de Filosofía, 12, 151–171 [in Spanish].
Sandoval, C., Pirogova, E., & Lech, M. (2019). Two-stage deep learning approach to the classification of fine-art paintings. IEEE Access, 7, 41770–41781. https://doi.org/10.1109/ACCESS.2019.2907986 [in English].
Wollheim, R. (2015). Art and its objects (2nd ed.). Cambridge University Press [in English].
Yavuz Öden, H. (2021). İç mekan tasariminda çocuk odasi yüzeylerinde uygulanan grafik tasarim çözümleri [Graphic design solutions applied on children’s room surfaces in interior design]. Euroasia Journal of Social Sciences & Humanities, 8(3), 60–73. http://dx.doi.org/10.38064/eurssh.191 [in Turkish].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторські права на статтю та одночасно надають журналу право його першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану статтю з обов’язковим посиланням на її авторів та першу публікацію.
Журнал дозволяє авторам зберігати авторські права і права на публікації без обмежень.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання на роботу в електронному репозитарії установи.