Класифікація артоб’єктів у контексті дизайну інтер’єрного простору

Автор(и)

  • Оксана Пилипчук Київський національний університет будівництва і архітектури, Україна http://orcid.org/0000-0002-1306-6071

DOI:

https://doi.org/10.31866/2617-7951.7.2.2024.315472

Ключові слова:

артоб’єкт, класифікація, дизайн інтер’єру, візуальні форми, образотворче мистецтво

Анотація

Мета статті – виведення базових категорій класифікації артоб’єктів із визначенням і дослідженням їхніх характеристик щодо візуального та функціонального впливу на дизайн інтер’єрного простору із врахуванням як традиційних, так і сучасних тенденцій. Методи дослідження передбачають порівняльний аналіз, натурне обстеження, опис, систематизацію та узагальнення, а також результати багаторічної творчої проєктної практики. Наукова новизна полягає у класифікації артоб’єктів для створення узгодженої системи в аспекті її використання у дизайні інтер’єрного простору. Результати дослідження базуються на аналізі прикладів сучасної художньо-проєктної практики. Висновки. В процесі дослідження створена класифікація артоб’єктів за шістьма базовими категоріями, що дозволяють відстежити особливості функціонування певного артоб’єкта в інтер’єрі. Першою з категорій розглядалася відмінність за видами мистецтва, відповідно до якої визначено, що у співвіднесенні з традиційними видами мистецтва артоб’єкт функціонує, доповнюючи загальну художню концепцію інтер’єру, встановлюючи образний зв’язок з його простором; натомість, співвіднесений із сучасними видами мистецтва, артоб’єкт набуває рис і способу функціонування нетрадиційних мистецтв із сучасними засобами вираження, технологія ми та матеріалами. Друга категорія поділу – за функцією: переважання утилітарної функції в артоб’єкті дозволяє його впровадження як конструктивного елементу інтер’єру або обладнання; тоді як за переважання естетичної функції можна констатувати декоративне використання артоб’єкта. Третя категорія поділу артоб’єктів – за розміром: великогабаритні артоб’єкти розраховані на сприйняття у достатньо великому просторі з великої дистанції; малогабаритні – на сприйняття з близької відстані у приміщеннях менших масштабів. Четверта категорія – за формою вираження: реалістична форма базується на зображеннях, що відповідають природі, і надає інтер’єрному простору традиційного характеру; натомість абстрактна форма із застосуванням нереалістичних засобів вираження наділяє інтер’єрний простір рисами сучасності та невизначеної змістовності. П’ята категорія поділу – за стилістикою: відповідно сучасна стилістика артоб’єктів передбачає причетність до різноманітних течій та напрямів сучасного мистецтва, а засоби вираження змінюють традиційний вигляд простору та його наповнення; натомість традиційна стилістика застосовує класичні форми та засоби вираження, характерні для відомих історичних напрямів. Шоста категорія поділу – за матеріалами: артоб’єкти із застосуванням традиційних матеріалів виявляють відповідну природі специфіку і структуру, а у візуальному сприйнятті інтер’єрного простору надають йому зрозумілості, базовості й надійності; натомість сучасні матеріали дозволяють за допомогою артоб’єктів створювати нові форми у просторі інтер’єру.

Біографія автора

Оксана Пилипчук, Київський національний університет будівництва і архітектури

Кандидат технічних наук, доцент

Посилання

Abulawi, R. A. (2023). The conceptual design themes of artwork in the public spaces of children’s hospital. Civil Engineering and Architecture, 11(5), 2413–2434. https://doi.org/10.13189/cea.2023.110513 [in English].

Bertolino, G. (2018). Comment identifier les mouvements artistiques [How to identify artistic movements]. Hazan [in French].

Bryzhachenko, N. (2019). Suchasni interierni art-obiekty: klasyfikatsiia ta osoblyvosti stvorennia [Modern interior art objects: Classification and creation features]. The Scientific Issues of Ternopil National Pedagogical Volodymyr Hnatiuk University. Specialization: Art Studies, 2(41), 120–126. https://doi.org/10.25128/2411-3271.19.2.16 [in Ukrainian].

Hassanein, H. (2021). Trends of contemporary art in innovative interior architecture design of cultural spaces. In Y. Mahgoub, N. Cavalagli, A. Versaci, H. Bougdah, & M. Serra-Permanyer (Eds.), Cities’ identity through architecture and arts (pp. 25–57). Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-030-14869-0_3 [in English].

Heidegger, M. (2009). El arte y el espacio [Art and space] (J. A. Escudero, Trans.). Herder [in Spanish].

McCorquodale, Ch. (1983). The history of interior decoration. Phaidon [in English].

Mohammadi, M. R., & Rustaee, F. (2021). Hierarchical classification of fine-art paintings using deep neural networks. Iran Journal of Computer Science, 4, 59–66. https://doi.org/10.1007/s42044-020-00072-0 [in English].

Pile, J. F. (1995). Interior design (2nd ed.). H. N. Abrams [in English].

Pile, J., & Gura, J. (2014). A history of interior design. Wiley [in English].

Pylypchuk, O., & Polubok, A. (2022). The color of the surface of the Art object as a means of harmonizing the modern architectural environment. Landscape Architecture and Art, 21(21), 59–67. https://doi.org/10.22616/j.landarchart.2022.21.06 [in English].

Pylypchuk, O., Kashchenko, O., & Polubok, A. (2024a). Rol art-obiekta u formuvanni kharakternykh oznak interiernoho prostoru [The role of an art object in the formation of characteristic features of interior space]. Demiurge: Ideas, Technologies, Perspectives of Design, 7(1), 138– 150. https://doi.org/10.31866/2617-7951.7.1.2024.300933 [in Ukrainian].

Pylypchuk, O., Kashchenko, O., & Polubok, A. (2024b). Khudozhno-kompozytsiini metody vprovadzhennia art-obiektiv u dyzaini interieru [Artistic and compositional methods of introducing art objects in interior design]. Theory and Practice of Design, 31, 153–159. https://doi.org/10.32782/2415-8151.2024.31.18 [in Ukrainian].

Rambla Zaragozá, W. (2010). Arte y diseño: desde su diferencia interpretativa hasta su denominador común en el arte conceptual, a la luz de su enraizamiento en lo estético [Art and design: From their interpretative difference to their common denominator in conceptual art, in light of their roots in aesthetics]. Azafea: Revista de Filosofía, 12, 151–171 [in Spanish].

Sandoval, C., Pirogova, E., & Lech, M. (2019). Two-stage deep learning approach to the classification of fine-art paintings. IEEE Access, 7, 41770–41781. https://doi.org/10.1109/ACCESS.2019.2907986 [in English].

Wollheim, R. (2015). Art and its objects (2nd ed.). Cambridge University Press [in English].

Yavuz Öden, H. (2021). İç mekan tasariminda çocuk odasi yüzeylerinde uygulanan grafik tasarim çözümleri [Graphic design solutions applied on children’s room surfaces in interior design]. Euroasia Journal of Social Sciences & Humanities, 8(3), 60–73. http://dx.doi.org/10.38064/eurssh.191 [in Turkish].

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-11-19

Як цитувати

Пилипчук, О. (2024). Класифікація артоб’єктів у контексті дизайну інтер’єрного простору. Деміург: ідеї, технології, перспективи дизайну, 7(2), 336–348. https://doi.org/10.31866/2617-7951.7.2.2024.315472

Номер

Розділ

ДИЗАЙН СЕРЕДОВИЩА