Модель функціонування речі в системі сучасного дизайну
DOI:
https://doi.org/10.31866/2617-7951.7.2.2024.315474Ключові слова:
дизайн, модель дизайну, річ, технічна функція, функціональні блоки, ергономіка, система сучасного дизайну, соціокультурне середовищеАнотація
Мета статті полягає у побудові моделі функціонування та ролі речі в системі сучасного дизайну. Методи дослідження. У статті застосовано загальнонаукові методи та підходи пізнання, а саме: міждисциплінарний та системний підходи, аналіз, синтез, дедукція та індукція; метод абстрагування, метод сходження від загального до конкретного, емпіричний метод збору інформації. Для визначення закономірностей поєднання складових елементів у цілісні конфігурації застосовано метод гештальтпсихології. Наукова новизна. В статті проведено системний аналіз функціонування речі в сучасному дизайні як цілісної моделі. У напрямі від загального до конкретного визначено складові елементи моделі, які можуть перебувати у статичному та динамічному станах їх розвитку. Статич- ність та динамічність розвитку залежать від передпроєктних умов та технічного зав- дання, вимог споживача дизайн-об’єктів та способів технологічного виготовлення речі. Висновки: виявлено, що річ у сучасному дизайні одночасно виконує декілька функцій у підсистемі «річ-споживач-соціокультурне середовище». Через постійне напов- нення, зміни, редизайн предметного середовища, річ впливає на формування візуальної культури, створює насичений візуальною виразністю загальний образ соціокультурного середовища. В такий спосіб відбувається постійне оновлення старого образу предметної культури на новий. Тип споживача та замовника в залежності від ціннісних орієнтирів, сформованих соціокультурним середовищем, визначає особливість дизайну проєктного образу речі від інструментальної мінімалістичності її форми до складності форми як артоб’єкту. Проведення передпроєктних досліджень, проєктування, формоутворення речей підпорядковується універсаль- ним завданням, принципам, прийомам та методам. Оновлений образ соціокультурного середовища, складений із предметних форм, активно впливає та визначає передумови появи нових ідей речей. Сформульовані рівні оцінки якості втілення функціонально-ергономічного завдання у формоутворенні дизайн-об’єктів полягають у ретельному проведенні допроєктних досліджень, якості проєктних робіт та виготовленні форми речі.
Посилання
Aldersey-Williams, H., Wild, L., Boles, D., McCoy, K., McCoy, M., Slade, R., & Diffrient, N. (1990). Granbrook design: The new discourse. Rizzoli [in English].
Danylenko, V. Ya. (2003). Dyzain [Design]. Kharkiv State Academy of Design and Fine Arts [in Ukrainian].
Fiel, C., & Fiel, P. (2012). Design of the 20 th century. Taschen [in English].
Holoborodko, V. M. (2012). Erhonomika dlia dyzaineriv [Ergonomics for designers]. Kharkiv State Academy of Design and Fine Arts [in Ukrainian].
Holoborodko, V. M. (2018). Vybrani hlavy proektyvnoi erhonomiky. Antropomorfnyi faktor [Selected chapters of projective ergonomics. Anthropomorphic factor] (2nd ed.). Kharkiv State Academy of Design and Fine Arts [in Ukrainian].
Luckner, P. (Ed.). (2002). Multisensuelles design [Multisensory design]. Grafisches Centrum Cuno [in German].
Myronenko, V. P. (2009). Arkhitekturna erhonomika [Architectural ergonomics]. NAU-druk [in Ukrainian].
Norman, D. (2023). Dyzain zvychnykh rechei [The design of everyday things] (M. Bakalov, Trans.). Family Leisure Club [in Ukrainian].
Udris-Borodavko, N. (2023). Hrafichnyi dyzain z ukrainskym oblychchiam [Graphic design with a Ukrainian face]. ArtHuss [in Ukrainian].
Yurchenko, I. (2011). Hutsulska rizba. Vizualno-morfolohichni zakonomirnosti ornamentu: teoriia i praktyka [Hutsul carving. Visual and morphological regularities of ornament: Theory and practice]. Publishing House of Lviv Polytechnic National University [in Ukrainian].
Yurchenko, I. (2013). Artefakt v systemi suchasnoi vizualnoi kultury [An artifact in the system of contemporary visual culture]. Art Studies, 13, 135–146 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторські права на статтю та одночасно надають журналу право його першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану статтю з обов’язковим посиланням на її авторів та першу публікацію.
Журнал дозволяє авторам зберігати авторські права і права на публікації без обмежень.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання на роботу в електронному репозитарії установи.