Етнодизайн Галичини початку ХХ століття

Анотація

Метою дослідження є виявлення чинників і передумов становлення етнодизайну Галичини на початку ХХ ст.в роботі комплексно висвітлено процеси, що вплинули на розвиток етнодизайну краю. Його становлення розглядається як культурне явище, взаємопов’язане з історико-економічними, географічними, соціально-культурними змі- нами в регіоні досліджуваного періоду. Методи дослідження: пошуково-аналітичний (виявлення, аналіз літератури та джерельної бази), історичний (вивчення специфіки розвитку подій та явищ), хронологічний (розгляд подій у часовій послідовності), логіко-синтетичний (аналіз чинників, подій та явищ), узагальнення та систематизації результатів. Наукова новизна. у дослідженні виявлено передумови й особливості становлення художньо-проєктної спадщини краю, які вкорінені в самобутнє народне мистецтво, народні мистецькі традиції, напрацювання регіональних правил формотворення та стилізації, застосування принципів етнопедагогіки в родинному мистецькому вихованні, заснування приватних ремісничих та художньо-промислових шкіл краю тощо. Висновки. у результаті дослідження доходимо висновку, що етнодизайн Галичини початку ХХ ст.характеризувався самобутніми мистецькими та художньо-проєктними традиціями, що сприяло виокремленню унікального українського стилю на тлі західноєвропейських досягнень. у таких процесах важливу роль відігравали різні види народного мистецтва, ремесла та народних художніх промислів. Через стилізацію природних форм та мотивів у них проявилася притаманна для краю своєрідна семантика знаків і кольорів. а традиції навчання національного мистецтва стали основою самобутніх художньо-проєктних досягнень. Передумовою розвитку етнодизайну Галичини було формування в дітей та молоді естетичних смаків у родинному вихованні, етнопедагогічний феномен мистецьких династій краю, заснування та функціонування навчальних закладів з опанування національною художньо-проєктною культурою регіону. Важливо використати цей досвід у професійній підготовці дизайнерів України.