Подолання розриву між дизайн-концептом і будівництвом за допомогою систем штучного інтелекту
DOI:
https://doi.org/10.31866/2617-7951.8.1.2025.330496Ключові слова:
дизайн, системи штучного інтелекту для дизайну, нейронні мережі, динамічне планування, прозоре бюджетування, оптимізація дизайн-проєктування, архітектурно-будівельний процес, розрив між дизайн концептом і будівництвомАнотація
Метою статті є визначення теоретичних та практичних аспектів подолання розриву між дизайн-концептом і будівництвом шляхом інтеграції систем штучного інтелекту. Методи дослідження ґрунтуються на по- єднанні кількох наукових підходів, що дозволяють ефективно оцінити можливості інтеграції систем штучного інтелекту в процес проєктування та будівництва. Доведено важливість формування комплексного підходу до проєктування, що передбачає попередній аналіз взаємозв’язку між дизайном, архітектурними, інженерними, економічними та екологічними складовими. Обґрунтовано роль штучного інтелекту як інтелектуального навігатора, здатного оцінювати конструктивну здійсненність, прогнозувати фінансові витрати та забезпечувати відповідність нормативним вимогам на всіх етапах проєкту. Встановлено, що фрагментарність координації між учасниками архітектурно-будівельного процесу та неузгодженість дій спричиняють істотні затримки, перевитрати ресурсів і зниження якості кінцевого результату. Охарактеризовано принципи комплексної інтеграції та динамічного планування, які стають основою для ефективної взаємодії між фахівцями різних напрямів. Доведено доцільність прозорого бюджетування, спрямованого на оптимальне використання коштів і уникнення дублювання робіт. Окрему увагу приділено методам аналізу ризиків і моделювання альтернативних сценаріїв, що дає змогу швидко реагувати на зовнішні виклики та забезпечувати гнучкість архітектурно-будівельного процесу. Встановлено, що автоматизований контроль виконання підвищує точність дотримання строків і якісних показників, зводячи до мінімуму розрив між початковою дизайн-концепцією та фактичним будівництвом. Обґрунтовано, що використання штучного інтелекту сприяє не лише оперативній координації команд, а й кращому обміну інформацією з інвесторами та органами регулювання, що підвищує прозорість і довіру до будівельної галузі загалом. Наукова новизна статті полягає в комплексному підході до подолання розриву між дизайн-концептом і будівництвом через інтеграцію систем штучного інтелекту, що дозволяє оптимізувати процеси проєктування та реалізації будівельних проєктів. Вперше в роботі запропоновано модель використання штучного інтелекту для забезпечення інтегрованого управління, яке дозволяє синхронізувати концептуальні, технічні та економічні аспекти на всіх етапах будівництва. Висновки. Таким чином, у статті доведено, що впровадження інноваційних рішень в дизайн-проєктуванні на основі систем штучного інтелекту є дієвим інструментом для удосконалення управлінських рішень і сталого розвитку архітектурно-будівельної сфери. Використання нейронних мереж як підґрунтя для ефективної інтеграції дизайн-концепту з реальним процесом спорудження надає можливість зменшити ризики, зменшити витрати та підвищити якість побудованих об’єктів.
Посилання
Balanska, O. I. (2021). Planuvannia ta rehuliuvannia ryzykiv investuvannia u zhytlove budivnytstvo [Investment risks planning and regulation in housing construction] [PhD Dissertation, Lviv Polytechnic National University] [in Ukrainian].
Bondar, I. (2022a). Innovatsiini trendy dyzainu u formuvanni miskoho seredovyshcha [Innovative design trends in the formation of urban environment]. Demiurge: Ideas, Technologies, Perspectives of Design, 5(1), 49–66. https://doi.org/10.31866/2617-7951.5.1.2022.257481 [in Ukrainian].
Bondar, I. (2022b). Kontseptualno-analitychni pidkhody do modeliuvannia dyzain-diialnosti [Conceptual and analytical approaches to design activity modeling]. Demiurge: Ideas, Technologies, Perspectives of Design, 5(2), 346–357. https://doi.org/10.31866/2617-7951.5.2.2022.266929 [in Ukrainian].
Bondar, I., Semyroz, N., & Podhaietska, Yu. (2024). Dyzain ta arkhitektura obiektiv pamiati [Design and architecture of memory objects]. Demiurge: Ideas, Technologies, Perspectives of Design, 7(1), 92–109. https://doi.org/10.31866/2617-7951.7.1.2024.300927 [in Ukrainian].
Brunko, P. V. (2015). Teoretychni zasady finansuvannia budivelnykh pidpryiemstv [Theoretical bases of the building enterprises financing]. Investytsii: praktyka ta dosvid, 17, 66–73 [in Ukrainian].
Davydenko, D. O. (2014). Iierarkhichna model problem finansuvannia budivnytstva zhytla investorom [Hierarchical model problems housing finance investors]. Sustainable Development of Economy, 2(24), 102–106 [in Ukrainian].
Hnatchenko, Ye. Yu., & Haiko, Yu. I. (2015). Menedzhment marketynhovoi diialnosti pidpryiemstva budivelnoi haluzi [Management of marketing activity of the enterpise of construction industry]. Global and National Problems of Economy, 4, 331–334 [in Ukrainian].
Palyvoda, K. V. (2018). Mekhanizmy ta instrumenty finansuvannia zhytlovoho budivnytstva za umov sotsialnoi ekonomichnoi nestabilnosti v Ukraini [Mechanisms and instruments for financing of housing construction in period of social economic instability in Ukraine]. Investytsii: praktyka ta dosvid, 1, 5–10 [in Ukrainian].
Pavelko, O. V. (2020). Oblik ta analiz finansovykh rezultativ osnovnoi diialnosti budivelnykh pidpryiemstv: metodolohiia y orhanizatsiia [Accounting and analysis of financial results of the main activity of construction enterprises: Methodology and organization] [Doctoral Dissertation, Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman] [in Ukrainian].
Rudnichenko, Ye. M. (2013). Zahroza, ryzyk, nebezpeka: sutnist ta vzaiemozviazok iz systemoiu ekonomichnoi bezpeky pidpryiemstva [Threats, risks, dangers: Nature and relationship with the system of enterprise economic security]. Economy Management Entrepreneurship, 25(1), 188–195 [in Ukrainian].
Salnykova, T. V. (2018). Rozvytok ipotechnoho kredytuvannia v konteksti derzhavnoi polityky zabezpechennia naselennia zhytlom v Ukraini [Development of mortgage loan in the context of the state policy of population providing housing in Ukraine]. Young Scientist, 6(58), 426–430 [in Ukrainian].
Sorokovyi, P. M. (2020). Finansuvannia zhytlovoho budivnytstva v Ukraini: oblikovo-ekonomichni aspekty [Financing of housing construction in Ukraine: Accounting and economic aspects]. Black Sea Economic Studies, 52(2), 134–140. https://doi.org/10.32843/bses.52-42 [in Ukrainian].
Voskresenska, T. I. (2022). Oblikovo-analitychni aspekty finansuvannia zhytlovoho budivnytstva v Ukraini [Accounting and analytical aspects of the financing of housing construction in Ukraine]. Economy and Society, 45. https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-45-52 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторські права на статтю та одночасно надають журналу право його першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану статтю з обов’язковим посиланням на її авторів та першу публікацію.
Журнал дозволяє авторам зберігати авторські права і права на публікації без обмежень.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання на роботу в електронному репозитарії установи.