Арт-кластери як міські гетеротопії: архітектурна трансформація та соціокультурний вплив

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю комплексного аналізу арт-кластерів як міських гетеротопій, що пропонують нові сценарії взаємодії архітектури, культури та суспільства. Особливий інтерес становить їхня трансформація в соціокультурній та урбаністичній парадигмах. В статті проаналізовано процес адаптації промислових будівель для культурних потреб. Мета дослідження – з’ясувати закономірності формування, етапи розвитку, типи та особливості трансформації арт-кластерів в урбаністичному середовищі, а також їхню роль як гетеротопій – просторових утворень, що існують поза домінуючими соціальними нормами та пропонують альтернативні сценарії використання міських територій. Методи дослідження. Застосовано якісний аналіз літератури, кейс-стаді українських та міжнародних арт-кластерів, а також оцінено їхню роль у формуванні нових міських практик через аналіз просторових характеристик, проєктів ревіталізації промислових будівель та їхньої інтеграції в культурний ландшафт міст. Також здійснено типологізацію й порівняння арт-кластерів на основі особливостей формування й розвитку. Наукова новизна. У статті вперше з’ясовано, що арт-кластери функціонують як гетеротопії ілюзії у розумінні Мішеля Фуко, оскільки вони діють поза межами домінуючих соціальних норм і трансформують міський простір через культурні та мистецькі практики, сприяють адаптивному використанню промислової спадщини, створенню незалежних креативних платформ і розвитку андеграундного мистецтва. Запропоновано авторську типологію арт-кластерів на основі особливостей формування та трансформації. Окреслено етапи соціокультурного розвитку арт-кластерів першого типу – «андеграундних трансформацій». Українські приклади, такі як «Фабрика Повидла» у Львові та «Арт-завод Платформа» в Києві, ілюструють потенціал цих просторів у переосмисленні міського середовища. Практична значущість дослідження полягає у визначенні механізмів ефективного використання промислової спадщини для розвитку креативних індустрій та формування нових міських стратегій. Висновки. Арт-кластери – це приклади ревіталізації промислових територій, які виникають унаслідок індустріального сквотингу або за підтримки культурних інституцій, трансформуючи міське середовище на архітектурному й соціокультурному рівнях. У дослідженні представлено авторське бачення арт-кластерів як гетеротопій, що створюють альтернативні сценарії просторового розвитку та функціонують як «гетеротопії ілюзії», здатні формувати нову реальність у межах урбаністичної тканини. Запропоновано типологію арт-кластерів за принципом формування: «андеграундні трансформації» та «керовані креативні зони», що виникають або як результат індустріального сквотингу (1 тип), або – підтримки з боку культурних інститутів (2 тип). Автором акцентовано увагу на такі процеси, як занедбаність, індустріальний сквотинг, культурна колонізація, естетизація та джентрифікація, культурна капіталізація, соціальна маргіналізація сквотерів, які є частиною складної динаміки соціокультурного розвитку арт-кластерів. Ці динаміки впливають на зміну соціокультурного статусу території й створюють нові моделі співіснування мистецтва, бізнесу та громади. Архітектурна адаптація арт-кластерів зберігає індустріальну спадщину, водночас наповнюючи її новими функціями та сенсами. Такі простори виступають не лише платформами для творчості, а й об’єктами мистецтва та агентами культурних трансформацій, формуючи сучасну міську ідентичність. Трансформація цих просторів від занедбаних індустріальних територій до важливих культурних центрів є важливою складовою архітектурної та соціокультурної трансформації сучасних міст.