Постмодерні тенденції в графічному мистецтві Закарпаття 1980–1990-х рр.
DOI:
https://doi.org/10.31866/2617-7951.8.1.2025.330539Ключові слова:
естетика постмодернізму, графічне мистецтво Закарпаття, самвидав, графічний дизайн, арт-група «Поптранс», творчість Вадима ХарабарукаАнотація
Мета цієї статті полягає в дослідженні постмодерних рис у графічному мистецтві Закарпаття 1980–1990-х рр., визначенні впливів зовнішніх і внутрішніх чинників на формування нових художніх стратегій та проведення аналізу діяльності арт-групи «Поптранс» у контексті загальноукраїнського мистецького процесу. Методи дослідження. У дослідженні застосовано історико-культурний аналіз, компаративний метод, структурно-стилістичний аналіз графічних творів, контекстуальний метод для виявлення взаємозв’язків між закарпатською графікою та загальносвітовими художніми процесами. Наукова новизна. Авторами вперше здійснено комплексне дослідження постмодерністських проявів у закарпатській графіці 1980–1990-х рр., проаналізовано вплив зовнішніх факторів на оновлення стилістики, охарактеризовано внесок арт-групи «Поптранс» у трансформацію візуальної культури регіону, зокрема через використання методів фотоколажу, трафарету, поліграфічного дизайну та текстових елементів. Висновки. У 1980–1990-х рр. модернізація закарпатської графіки відбувалася під впливом соціокультурних змін, відкриття кордонів і переосмислення радянської мистецької спадщини. Діяльність арт-групи «Поптранс» стала важливим етапом у розвитку графічного мистецтва Закарпаття, запропонувавши нові технічні та концептуальні підходи. Вплив американського поп-арту, радянського концептуалізму та постмодернізму сприяв використанню експериментальних форм, таких як кіно-естетика «нуар», кітч, цитування та стилізація. Самвидав став важливою формою творчого висловлення, а поєднання тексту і графіки заклало основу нових форм художнього самовираження.
Посилання
Heller, S., & Chwast, S. (2000). Graphic style: From Victorian to digital (E. Himmel, Ed.). H. N. Abrams [in English].
Heller, S., & Ilič, M. (2001). Icons of grafic design. Thames & Hudson [in English].
Holubets, O. (2022). Ukrainske mystetstvo XX stolittia [Ukrainian art of the 20th century]. Kolir Pro [in Ukrainian].
Kosiv, V. (2019). Ukrainska identychnist u hrafichnomu dyzaini 1945–1989 rokiv [Ukrainian identity in graphic design 1945–1989]. Rodovid [in Ukrainian].
Lahutenko, O. (2007). Graphein Hrafiky: narysy z istorii ukrainskoi hrafiky XX stolittia [Graphein Graphics: Essays on the history of Ukrainian graphics of the 20th century]. Hrani-T [in Ukrainian].
Lahutenko, O. (2011). Ukrainska hrafika XX stolittia [Ukrainian graphics of the 20th century]. Hrani-T [in Ukrainian].
Meggs, Ph. B., & Purvis, A. W. (2006). Meggs’ history of graphic design (4th ed.). Wiley [in English].
Powell, A. (2017). Vinyl. Album. Cover. Art: The complete hipgnosis catalogue. Thames & Hudson [in English].
Vysheslavskyi, H. (2005). Kolo Pavla Bedzira ta yoho vplyv na suchasne mystetstvo Uzhhoroda [Pavlo Bedzir’s circle and its influence on contemporary art in Uzhhorod]. Artistic Culture. Topical Issues, 2, 284–294 [in Ukrainian].
Vysheslavskyi, H. (2006). Nonkonformizm: andehraund ta "neofitsiine mystetstvo" [Nonconformism: Underground and "unofficial art"]. Artistic Culture. Topical Issues, 3, 171–198 [in Ukrainian].
Vysheslavskyi, H. (2020). Contemporary art Ukrainy – vid andehraundu do meinstrimu [Contemporary art of Ukraine – from underground to mainstream]. Modern Art Research Institute of the National Academy of Arts of Ukraine [in Ukrainian].
Yatsiv, R. M. (1992). Lvivska hrafika: 1945–1990. Tradytsii ta novatorstvo [Lviv graphics: 1945–1990. Traditions and innovation]. Naukova dumka [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторські права на статтю та одночасно надають журналу право його першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану статтю з обов’язковим посиланням на її авторів та першу публікацію.
Журнал дозволяє авторам зберігати авторські права і права на публікації без обмежень.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання на роботу в електронному репозитарії установи.