Розвиток дизайну адаптивних інтер'єрів на основі інтеграції даних у реальному часі

Ігор Бондар; Олександр Дорожинський

doi:10.31866/2617-7951.8.2.2025.347568

Автор(и)

Ігор Бондар Київський національний університет культури і мистецтв, Україна https://orcid.org/0000-0001-8972-0941
Олександр Дорожинський Київський національний університет культури і мистецтв, Україна https://orcid.org/0009-0007-0591-6041

DOI:

https://doi.org/10.31866/2617-7951.8.2.2025.347568

Ключові слова:

адаптивний інтер’єр, дизайн інтер’єрів, дані в реальному часі, інтелектуальні простори, сенсорні системи, гнучке середовище, просторове реагування, персоналізація, цифровий контроль

Анотація

Метою статті є визначення теоретичних та практичних аспектів формування адаптивних інтер’єрів шляхом інтеграції даних у реальному часі як ключового інструменту підвищення функціональності, енергоефективності й персоналізації просторового середовища. Методи дослідження ґрунтуються на системному підході, що включає аналітичний огляд сучасних концепцій дизайну інтер’єрів, систем сенсорного моніторингу, штучного інтелекту й користувацького досвіду. Наукова новизна статті полягає в систематизації сутнісних засад адаптивного інтер’єру та узагальненні чинників, що спричиняють потребу його впровадження в сучасне архітектурне проєктування. В роботі запропоновано комплексну типологію просторової адаптивності як взаємодії між технологічними, поведінковими й естетичними параметрами. У статті доведено, що інтеграція даних у реальному часі в процесі дизайну інтер’єрів є дієвим засобом створення високофункціонального простору, здатного до самоорганізації, сталого розвитку та відповідності сучасним запитам користувача. Висновки. Формування інтер’єру нового покоління потребує інтеграції цифрових технологій, здатних не лише автоматизувати процеси, а й створити інтерфейс взаємодії між людиною та простором. У сучасному дизайні інтер’єрів вельми важливим постає впровадження інтелектуальних систем управління середовищем як основи для гнучкого реагування на зміну потреб користувача, зовнішніх умов і функціонального призначення простору. Дані в реальному часі відіграють роль фактора, що забезпечує оперативну трансформацію інтер’єру без фізичного втручання, підвищує адаптивність і знижує ресурсні витрати. Вплив даних у реальному часі на адаптивність інтер’єрів здійснюється за чотирма ключовими напрямами: динамічне управління середовищем, поведінкову персоналізацію, функціональну трансформацію й просторову безпеку. Створенню гнучкого, інклюзивного й енергозберігаючого середовища сприяє використання сенсорних систем, IoT-платформ та алгоритмів навчання.

Біографії авторів

Ігор Бондар, Київський національний університет культури і мистецтв

Професор, кандидат мистецтвознавства

Олександр Дорожинський, Київський національний університет культури і мистецтв

Аспірант

Посилання

Abyzov, V. (2019). Systemno-strukturni osnovy suchasnoho etnodyzainu (na prykladi dyzainu seredovyshcha) [Systemic and structural foundations of modern ethnodesign (on the example of environmental design)]. In M. I. Stepanenko (Ed.), Etnodyzain u konteksti Ukrainskoho natsionalnoho vidrodzhennia ta Yevropeiskoi intehratsii [Ethnodesign in the context of Ukrainian national revival and European integration] (Bk. 3, pp. 175–179). Poltava V. G. Korolenko National Pedagogical University [in Ukrainian].

Boichuk, O. (2017). Dyzain v oblashtuvanni diisnosti [Design in the necessary facilities provision]. Bulletin of Kharkiv State Academy of Design and Arts, 2, 126–131 [in Ukrainian].

Bondar, I. (2020). Etnodyzain yak forma zberezhennia obraziv narodnoho mystetstva v umovakh hlobalizatsii [Ethno-design as a conservation form for folk art images in the age of globalization]. Demiurge: Ideas, Technologies, Perspectives of Design, 3(2), 192–201. https://doi.org/10.31866/2617-7951.3.2.2020.220078 [in Ukrainian].

Bondar, I. (2022a). Innovatsiini trendy dyzainu u formuvanni miskoho seredovyshcha [Innovative design trends in the formation of urban environment]. Demiurge: Ideas, Technologies, Perspectives of Design, 5(1), 49–66. https://doi.org/10.31866/2617-7951.5.1.2022.257481 [in Ukrainian].

Bondar, I. (2022b). Kontseptualno-analitychni pidkhody do modeliuvannia dyzain-diialnosti [Conceptual and analytical approaches to design activity modeling]. Demiurge: Ideas, Technologies, Perspectives of Design, 5(2), 346–357. https://doi.org/10.31866/2617-7951.5.2.2022.266929 [in Ukrainian].

Bozhko, T., & Arefiev, V. (2023). Neironni merezhi yak instrument hrafichnoho dyzainu [Neural networks as a graphic design tool]. Bulletin of KNUKiM. Series in Arts, 48, 125–135. http://doi.org/10.31866/2410-1176.48.2023.282475 [in Ukrainian].

Hardabkhadze, I. A. (2019). Tendentsii rozvytku dyzainu doby postindustrialnoho suspilstva [Design development trends of post-industrial society]. Bulletin of KNUKiM. Series in Arts, 41, 176–184. http://doi.org/10.31866/2410-1176.41.2019.188689 [in Ukrainian].

Herenko, S. S. (2024). Hrafichnyi dyzainer v epokhu Industrii 4.0: refreiminh kompetentnosti v konteksti novitnikh vykliv [Graphic design in the era of industry 4.0: Reframing of competence in the context of the latest challenges]. Art and Design, 1, 113–122. https://doi.org/10.30857/2617-0272.2024.1.10 [in Ukrainian].

Kusko, H. (2009). Suchasnyi ukrainskyi tekstyl: evoliutsiia, dosvid, perspektyvy [Modern Ukrainian textiles: Evolution, experience, prospects]. Researches of the Fine Arts, 1(25), 113–117 [in Ukrainian].

Pushkar, H. O., & Semak, B. D. (2013). Klasyfikatsiia i kharakterystyka funktsionalnykh vlastyvostei interiernoho tekstyliu [Classification and description of functional properties of interior textile]. Bulletin of the Kyiv National University of Technologies and Design, 5(73), 124–131. https://knutd.edu.ua/publications/pdf/Visnyk/2013-5/124_131.pdf.pdf [in Ukrainian].

Volynets, V. O. (2021). Intehratsiia virtualnoi ta dopovnenoi realnosti u mystetstvo [Integration of virtual and augmented reality into art]. Culture and Contemporaneity, 1, 9–16. https://doi.org/10.32461/2226-0285.1.2021.238532 [in Ukrainian].