Гармонізація концепції управління екосистемою індустрії моди з цілями сталого розвитку

Ірина Гардабхадзе

doi:10.31866/2617-7951.8.2.2025.347587

Автор(и)

Ірина Гардабхадзе Київський національний університет культури і мистецтв, Україна https://orcid.org/0000-0002-8899-3267

DOI:

https://doi.org/10.31866/2617-7951.8.2.2025.347587

Ключові слова:

трансформація сталості, соціотехнічні екосистеми, балансування імпакт-факторів, стала мода, швидка мода, причинно-наслідкові зв’язки суперечностей, конвергенція концепцій

Анотація

Стаття присвячена вирішенню актуальної проблеми трансформації індустрії моди в сталу екосистему з використанням екосистемного підходу. Мета дослідження полягає в пошуку шляхів гармонійної адаптації концепції управління трансформацією індустрії моди у сталу екосистему з вимогами досягнення Цілей Сталого Розвитку (Sustainable Development Goals, SDG). Методи дослідження. Аналіз причинно-наслідкових зв’язків суперечності між функціонуванням індустрії моди й вимогами SDG виконаний з позицій екосистемного підходу. Для визначення складу факторів впливу на сталий розвиток індустрії моди використаний контент-аналіз її функціонування. Для представлення і оцінки стану екосистеми індустрії моди використана система із шести факторів впливу – це фактори економічної, екологічної, технологічної, художньо-естетичної, соціокультурної та управлінсько-адміністративної природи. Наукова новизна дослідження полягає у визначенні причинно-наслідкових зв’язків суперечності між функціонуванням індустрії моди і вимогами SDG. Побудовано концепцію управління сталим розвитком індустрії моди з потенційною можливістю вирішення суперечностей між обсягом реалізації фешн-продуктів та екологічною безпекою. Надані рекомендації до гармонійної адаптації концепції управління сталістю індустрії моді з вимогами SDG. Гармонізація заснована на балансуванні основних факторів впливу на функціонування індустрії. Висновки. Результати дослідження засвідчують про тенденції конвергенції концепцій швидкої та повільної моди з пошуком шляхів компенсації негативного впливу масового тиражування фешн-виробів із скороченим життєвим циклом на сталість індустрії моди. Комбінування позитивних рис концепцій швидкої та повільної моди на основі оптимізації балансу економічних, екологічних і соціокультурних факторів сталості може стимулювати становлення моди нової культури. Перспективи подальших наукових досліджень полягають в аналізі ролей та можливостей розподілених смарт-агентів генеративного штучного інтелекту в організації функціонування сталих екосистем індустрії моди майбутнього.

Біографія автора

Ірина Гардабхадзе, Київський національний університет культури і мистецтв

Старший науковий співробітник, доцент

Посилання

Adamkiewicz, J., Kochanska, E., Adamkiewicz, I., & Łukasik, R. M. (2022). Greenwashing and the sustainable fashion industry. Current Opinion in Green and Sustainable Chemistry, 38, Article 100710. https://doi.org/10.1016/J.COGSC.2022.100710 [in English].

Adner, R. (2017). Ecosystem as structure: An actionable construct for strategy. Journal of Management, 43(1), 39–58. https://doi.org/10.1177/0149206316678451 [in English].

Arribas-Ibar, M., Nylund, P. A., & Brem, A. (2022). Circular business models in the luxury fashion industry: Toward an ecosystemic dominant design? Current Opinion in Green and Sustainable Chemistry, 37, Article 100673. https://doi.org/10.1016/j.cogsc.2022.100673 [in English].

Bommanavar, S. M., & Malipatil, S. (2024). New culture fashion: The convergence of slow fashion, sustainability and fast fashion. Madhya Bharti – Humanities and Social Sciences, 85(16), 133–142 [in English].

Borre, J. R., Romero, G. C., Gutiérrez, J. M., & Ramírez, J. (2023). Discussion of the aspects of the cultural and creative industries that impact on sustainable development: A systematic review. Procedia Computer Science, 224, 532–537. https://doi.org/10.1016/j.procs.2023.09.077 [in English].

Centobelli, P., Abbate, S., Nadeem, S. P., & Garza-Reyes, J. A. (2022). Slowing the fast fashion industry: An all-round perspective. Current Opinion in Green and Sustainable Chemistry, 38, Article 100684. https://doi.org/10.1016/j.cogsc.2022.100684 [in English].

George, H. A., Tregenza, L., Stenton, M., Kapsali, V., Blackburn, R. A., & Houghton, J. A. (2023). Challenging perceptions of fast and slow in contemporary fashion: A review of the paper dresses trend in the United Kingdom and the United States during the 1960s. International Journal of Sustainable Fashion & Textiles, 2(1), 29–52. https://doi.org/10.1386/sft_00019_1 [in English].

Hardabkhadze, I. (2023). Synthesis of digital and humanitarian technologies in the problems of managing the fashion industry transformation processes. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3(13), 19–33. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.281174 [in English].

Hardabkhadze, I., Bereznenko, S., Kyselova, K., Bilotska, L., & Vodzinska, O. (2023). Fashion industry: Exploring the stages of digitalisation, innovative potential and prospects of transformation into an environmentally sustainable ecosystem. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1(13), 86–101. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.273630 [in English].

Matušovičová, M. (2020). Sustainable fashion as a part of the circular economy concept. Studia Commercialia Bratislavensia, 13(45), 215–223. https://doi.org/10.2478/stcb-2020-0009 [in English].

Mishra, S., Jain, S., & Malhotra, G. (2020). The anatomy of circular economy transition in the fashion industry. Social Responsibility Journal, 17(4), 524–542. https://doi.org/10.1108/SRJ-06-2019-0216 [in English].

Nassehi, A. (2019). Muster: Theorie der digitalen Gesellschaft [Patterns: Theory of digital society]. C. H. Beck. https://doi.org/10.17104/9783406740251 [in German].

Owusu-Wiredu, P. (2024). From a disposable to a sustainable fashion industry: A review of the shameful trade flows of used textiles and the need to address fast fashion. Corporate Governance and Sustainability Review, 8(1), 32–44. https://doi.org/10.22495/cgsrv8i1p3 [in English].

Papamichael, I., Chatziparaskeva, G., Navarro Pedreño, J., Voukkali, I., Almendro Candel, M. B., & Zorpas, A. A. (2022). Building a new mind set in tomorrow fashion development through circular strategy models in the framework of waste management. Current Opinion in Green and Sustainable Chemistry, 36, Article 100638. https://doi.org/10.1016/J.COGSC.2022.100638 [in English].

Ren, X. (2023). Analysis on the development of fast fashion-based on the influence of new media. Journal of Education, Humanities and Social Sciences, 8, 2537–2542. http://doi.org/10.54097/ehss.v8i.5027 [in English].

Shirvanimoghaddam, K., Motamed, B., Ramakrishna, S., & Naebe, M. (2020). Death by waste: Fashion and textile circular economy case. Science of the Total Environment, 718, Article 137317. https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2020.137317 [in English].

Soni, S., & Baldawa, S. (2023). Analysing sustainable practices in the fashion supply chain. International Research Journal of Business Studies, 16(1), 11–25. https://doi.org/10.21632/irjbs.16.1.11-25 [in English].

United Nations. (2015, September 25). Transforming our world: The 2030 Agenda for Sustainable Development (Resolution A/RES/70/1). United Nations General Assembly. https://documents-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/N15/291/89/PDF/N1529189.pdf?OpenElement/ [in English].

United Nations. (2019). The future is now: Science for achieving sustainable development: Global Sustainable Development Report. Department of Economic and Social Affairs. https://sdgs.un.org/sites/default/files/2020-07/24797GSDR_report_2019.pdf [in English].

United Nations. (2023). Times of crisis, times of change: Science for accelerating transformations to sustainable development: Global Sustainable Developmen Report. Department of Economic and Social Affairs. https://sdgs.un.org/sites/default/files/2023-09/FINAL%20GSDR%202023-Digital%20-110923_1.pdf [in English].